RU
 

Огляд ІноЗМІ: нові чорнила для "принтера" РФСюжет

Корреспондент.net,  19 вересня 2016, 17:00
0
522
Огляд ІноЗМІ: нові чорнила для  принтера  РФ
Вибори в Росії

Що пишуть у зарубіжній пресі про російські вибори.

 

У Росії пройшли вибори у державну думу.

Ця тема стала однією із центральних у публікаціях закордонних ЗМІ.
 
Хтось нарікає Росії через відсутність змагальності на виборах, хтось хвалить її за хорошу організацію виборів.
 
Корреспондент.net зібрав публікації преси про вибори в Росії.
 
Кремль хотів мати чітко визначений результат - The Wall Street Journal
 
Володимир Путін проголосив перемогу на виборах: росіяни обрали новий парламент, у якому, як і раніше досі, буде домінувати його правляча партія, незважаючи на різке скорочення явки на виборах.
 
Чотири зареєстровані партії - переважно усі прокремлівські - повинні отримати місця в держдумі.
 
Явка коливалася навколо позначки в 40%, впавши із 60% у 2011 році. Це говорить про відчутну апатію з боку виборців, особливо в найбільших містах країни - Москві і Санкт-Петербурзі.
 
Влада доклала значних зусиль, щоб створити враження чесних і прозорих виборів, після того як парламентські вибори 5 років тому були затьмарені звинуваченнями в завсідному шахрайстві і десятки тисяч людей вийшли на вулиці Москви.
 
Із цим пов'язані і запрошення кількох сотень міжнародних спостерігачів, і призначення головою ЦВК правозахисниці Елли Памфілової.
 
Кремль хотів отримати чітко спрогнозований результат. Зокрема, із цієї причини вибори були перенесені з грудня на вересень, коли ще не завершений сезон відпусток, а незалежна служба з опитування громадської думки "Левада-центр", як пам'ятається, була оголошена іноземним агентом.
 
Більшість опитаних WSJ заявили, що вони проголосували за Единую Россию чи інші прокремлівські партії, хоча дехто покладав провину на правлячу партію через такі проблеми, як низькі пенсії і зарплати.
 
Багато хто з виборців заявили, що хоча вони і не підтримують повністю правлячу партію, вони розглядають вибори як вотум довіри Путіну, і розкритикували опозицію за те, що вона не змогла виконати свої обіцянки.
 
Завдяки образу Путіна вибори виграла Единая Россия - Лента.ру
 
"Попри важко-тяжко люди однаково за Единую Россию проголосували", - констатував президент РФ Володимир Путін.
 
Единая Россия протягом всієї кампанії підкреслювала свій зв'язок з президентом, і це принесло певні плоди. Причому як у голосуванні за федеральним списком, так і в одномандатних округах.
 
У сумі представництво виходить більш ніж вагоме: конституційна більшість у парламенті.
 
 
Уперше так мало в Росії набрали комуністи.
 
ЛДПР добре і активно працювала останні роки, стала дійсно партією другого порядку для тих, хто згоден із загальною лінією Володимира Путіна, але з якихось причин не хоче голосувати за Единую Россию.
 
Комуністи та їхній електорат старіють, не показують здатності до оновлення, не придумують нічого нового.
 
Окрім усього іншого, на лівацькій ниві з'явилися нові партійні проекти, у тому числі Коммунисты России і "Отчизна".
 
Проголосували ногами - Le Monde
 
З 14 залучених до виборів партій жодному представникові позасистемної опозиції не вдалося подолати необхідний для проходження в думу п'ятивідсотковий бар'єр.
 
У Москві єдиний прохідний опозиційний депутат Дмитро Гудков зазнав поразки. В іншому окрузі столиці телеведучий Першого каналу і нащадок знаменитого письменника Петро Толстой (він мав стати уособленням нового образу Единой России) обійшов суперника-комуніста, набравши понад 51% голосів.
 
Нинішні вибори стали першою електоральною перевіркою після анексії Криму у 2014 році. За ними ж підуть президентські вибори 2018 року, які відкривають широку дорогу для Володимира Путіна. У разі перемоги він буде керувати країною до 2024 року.
 
Хай там як, проте більшість зі 110 млн виборців вирішила не піти на дільниці.
 
За даними Центральної виборчої комісії, явка становила 47,9% проти 60% у 2011 році.
 
Йдеться про найнижчий показник за всю історію парламентських виборів у країні із часів розпаду СРСР (перші відбулися в 1993 році).
 
У Москві і Санкт-Петербурзі ця ситуація проявилася ще більш помітно, ніж у середньому по країні, що говорить про присутнє в Росії реальне невдоволення після 18 місяців рецесії. Багато хто з виборців вирішили не голосувати, так як вважають, що їхній голос нічого не значитиме.
 
Інструкція щодо виборів для росіян - Ведомости
 
Питання про правильну стратегію голосування обговорювалося перед нинішніми виборами в держдуму набагато менш активно, ніж у 2011 році.
 
Тоді були і "стратегія Навального" (за будь-яку партію, крім Единой России), і рух "НаХ-наХ", який пропонував псувати бюлетені, і заклики до повного бойкоту виборів з боку тоді ще радикального опозиціонера Едуарда Лимонова.
 
Зараз же багато хто з громадян не цілком розуміли, що саме їм потрібно було зробити 18 вересня, щоб результат їхнього особистого волевиявлення максимально відповідав їхній громадянській позиції.
 
Найпростіше, звісно, у день голосування було тим, у кого є віддавна палко вподобана партія, яка до того ж удостоїлася честі потрапити в число 14 учасників нинішньої кампанії.
 
 
Цим людям достатньо було прийти на виборчу дільницю і поставити в бюлетені будь-який знак у квадраті напроти милої серцю назви.
 
Дещо більше можливостей у тих, хто вважає режим кривавим, вибори - нечесними, а всі партії - продажними. Їхнє категоричне небажання легітимізувати псевдовибори своєю участю в голосуванні може реалізовуватися в трьох формах.
 
Варіант перший: не прийти на вибори. Це найпростіший вчинок (точніше, бездіяльність) спричиняє два більш складних наслідки. По-перше, тим самим зменшується явка на виборах, а низька явка, як правило, вигідніша відомо для якої партії, яка має змобілізований електорат в особі пенсіонерів і бюджетників. По-друге, виникає можливість домінуючим у виборчкомах представникам того ж таки кровожерливого режиму вкинути бюлетень від вашого імені - і зрозуміло, за яку партію.
 
Утім, якщо ці вибори не мають для вас жодного значення, то вам, імовірно, байдуже і те, хто і як розпорядиться вашим голосом.
 
Другий варіант: прийти на дільницю, отримати бюлетень і забрати його із собою. Ну а третій протестний варіант - прийти, отримати бюлетень і зіпсувати його будь-якими обурливими написами.
 
Наступна категорія виборців - це ті, у кого немає улюбленої партії, але є найбільш ненависна. Їм, як і у 2011 році, можна скористатися стратегією "голосуй за будь-яку іншу партію, крім найбільш нестерпної". Але і тут є свої нюанси. Результат найбільш невподобаної партії погіршиться тільки в тому випадку, коли якась інша подолала п'ятивідсотковий бар'єр - тому що, якщо вона в думу не потрапила, то ваш голос буде поділений між тими, хто потрапив, і, відповідно, найбільш нелюбимій теж неодмінно щось перепаде.
 
Вибори в Криму - The Financial Times
 
Коли кримчани востаннє ходили на виборчі дільниці, вони вітали референдум, що офіційно закріпив російську анексію їхнього півострова: запускали феєрверки, розмахували прапорами і танцювали на вулицях.
 
Однак коли виборці прийшли на вибори до російського парламенту - уперше з тих пір, як тисячі солдатів у масках відібрали Крим в України у 2014 році, - ейфорія поступилася місцем апатії і смиренню, під знаком яких недільне голосування пройшло по всій країні.
 
Незважаючи на сонячну погоду по всьому півострову, влада попереджала, що явка знизиться через грози і відключення електрики. Один місцевий телеканал у м. Армянську навіть розігрував смартфони на виборчих дільницях. Спостерігач з Ялти опублікував фотографії виборців, які отримують безкоштовні квитки в кіно.
 
 
Київ закликав США і ЄС посилити санкції проти Росії через проведення виборів у Криму.
 
Порошенко заявив, що півострів перетворився на концтабір. Біля російського посольства мали місце зіткнення з поліцією десятків протестувальників, які стратили через повішення зображення Володимира Путіна. Проте кримське голосування пройшло гладко.
 
Відсутність ентузіазму з приводу голосування нагадує про те, що на півострові високі ціни на споживчі товари, часті відключення електрики і західні санкції, через які Крим став залежним від Москви.
 
Нові чорнила для принтера - Latvijas Avize
 
Якийсь журналіст одного разу назвав парламент Росії - держдуму - скаженим принтером.
 
Принтер - тому, що цьому пристрою не потрібні власні мізки, він просто видруковує те, що йому говорять.
 
Депутати держдуми Росії попереднього скликання висунули дуже багато дивних ідей.
 
Наприклад, пропозиція заборонити на законній підставі мереживну нижню білизну, призивати на обов'язкову військову службу всіх жінок, які не народять дитину до 23-річного віку, одягнути на 100-рубльовій банкноті оголену статую Аполлона.
 
 
Раніше авторське право на таку діяльність належало Володимиру Жириновському, але в держдумі попереднього скликання він був не найяскравішим на ідеї.
 
У ЗМІ часто фігурували такі депутати, як Мілонов, Фьодоров, Мізуліна, Ярова, Пушков та інші. Завдяки дивним і скандальним ініціативам ЗМІ регулярно повідомляли про них, даючи тим самим зрозуміти іншим, що це найлегший і швидкий шлях до слави.
 
Про держдуму склалося враження, як про, м'яко кажучи, комедійний театр, від якого нічого серйозного не варто очікувати. Втім, багато опозиціонерів Путіна вважають, що саме це і було метою Кремля - ​​деградувати парламентську демократію, зробити її сміховинною на тлі всемогутнього президента.
 
Але в ті моменти, коли Путіну була необхідна підтримка парламенту (наприклад, жорстке покарання за мітинги, одноголосне рішення щодо включення Криму до складу Росії, дозвіл на використання військ за межами держави тощо), потрібні кнопочки натискались без надмірної клоунади.
 
У "скаженому принтері" замінять чорнила, і не виключено, що частина шаленства в цьому процесі зникне, веселощів поменшає.
 
Але жодної радикальної зміни не очікується. Протягом років режим визначав рамки, вирватися за які непросто. Раніше це забезпечувалося за допомогою виборчої комісії та інших адміністративних ресурсів, а також завдяки створенню перешкод для опозиційних кандидатів і маніпуляціям над результатами голосування.
 
Із цієї причини парламентські вибори 2011 року закінчилися змістовним політичним потрясінням: громадським активістам, найбільш яскравим серед яких був Олексій Навальний, вдалося вивести на вулиці маси, опитування громадської думки продемонструвало безпрецедентне падіння рейтингу Путіна, а критикувати режим стало майже модним заняттям.
 
Спочатку пішла жорстка реакція по відношенню до лідерів протестів, потім - різні піар-акції для підвищення престижу, головна з яких, природно, Олімпіада в Сочі, а потім - події в Україні та анексія Криму, що знову різко змінило політичну картину.
ТЕГИ: РоссияГосдума РФПутинГосдума
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі