Українська служба Бі-бі-сі: Лівія для НАТО - випробування на єдність

Оглядач Бі-Бі-Сі з дипломатичних питань аналізує виклики, перед якими постав Північноатлантичний альянс через Лівію.

Для НАТО це одночасно і найкращі, і найгірші часи. Після певних вагань з боку французів, командування операцією в Лівії було передано Північноатлантичному альянсу, таким чином підтверджуючи його роль як беззастережного військового підрядника у світі.

Якщо країни-члени хочуть, аби якась військова місія була виконана, тоді однозначно НАТО - саме той альянс, який, узявшись за справу, доведе її до кінця.

Але Північноатлантичний альянс - це щось більше, ніж лише диригент військового оркестру. Перш за все, НАТО - це дипломатичний клуб, який акумулює політичну волю, надає обґрунтування та має здатність виконати поставлене військове завдання. І саме тут держави-члени НАТО виявилися не на висоті.

Це була незвична криза від самого початку, бо ж лише два члени НАТО - Британія та Франція - були задіяні, а американці, які зазвичай сидять за кермом машини НАТО, після початкових ударів захотіли трохи відійти в бік, взявши на себе, радше, місію підтримки. Частково це пояснювалось розбіжностями у Вашингтоні між Пентагоном та Державним департаментом, бо ж люди в уніформах були більш скептичними щодо того, чого може досягти повітряна операція.

Але залишити європейців рушійною силою операції автоматично означало проблеми. Лише шість країн - п'ять у Європі та Канада - безпосередньо здійснюють авіаудари проти лівійських сил.

Цей факт змусив Британію та Францію активізувати своїх європейських партнерів по НАТО. Деякі військові оцінки вказують на те, що їм потрібно лише додатково з десяток чи трохи більше бойових літаків, щоб тримати авіаоперацію на тому ж самому рівні, що й донині.

Але, звичайно, певний дискомфорт щодо самої місії в деяких країнах і різний ступінь участі в операції висилають сигнал щодо браку волі та глибокої непевненості щодо того, чим може завершитись ця військова операція.