Корреспондент: Підкорення периферії. Львів, Дніпропетровськ та Одеса відбирають у Києва статус найкращого міста для кар'єри
Львів, Дніпропетровськ і, в першу чергу, Одеса за допомогою високих зарплат і низьких цін відбирають у столиці статус кращого міста для кар'єри. Провінціали, які прагнуть зробити кар’єру, все рідше їдуть в дорогий і некомфортний для них Київ, - пишуть Інна Прядко та Катерина Іванова в № 20 журналу Корреспондент від 27 травня 2011 року.
Федір Ярцев, 32-річний директор філії української компанії - постачальника будівельних матеріалів, влаштувався в Одесі три роки тому. І хоча його офіс розташований на околиці міста, в районі складів будматеріалів, загалом в Південній Пальмірі колишній житель Дніпродзержинська почуває себе чудово.
"Машини у мене там [в Дніпродзержинську] не було, квартири не було. Посиділи ми з дружиною, подумали і вирішили їхати", - перелічує щасливий володар новенької іномарки, який знімає в Одесі квартиру, аргументи на користь зміни роботи, а заодно і місця проживання .
Ні повертатися назад, ні підкорювати метушливу столицю, де він часто буває у відрядженнях, Ярцев не збирається. "Одеса начебто і мільйонник, але все так затишно, розмірено, по-хорошому мляво, - хвалить він перлину біля моря. – Потрібні мені ритми, я сам собі задаю тут".
За підрахунками кадрового порталу HeadHunter, якщо до кризи, в 2008 році, на 100 осіб, які шукають роботу в Одесі, припадало 50 іногородніх українців, то сьогодні їх 95.
Якщо до кризи, в 2008 році, на 100 осіб, які шукають роботу в Одесі, припадало 50 іногородніх українців, то сьогодні їх 95.
Другий у рейтингу привабливості для шукачів вакансій - Львів (було 49 іногородніх з 100, тепер - 86). Далі йдуть Дніпропетровськ (57 і 61) і Харків (37 і 53).
Київ зі своїми 19 іногородніми претендентами (у 2008-му було 33) зі 100 кандидатів плететься практично в хвості, поступаючись навіть Донецьку. Кількість і територіальна приналежність пошукачів роботи в серці Донбасу до кризи і сьогодні не змінилася і становить 34 людини.
І хоча в абсолютних цифрах вакансій у столиці як і раніше більше, ніж в інших містах, Київ перестає бути єдиним місцем, де співвітчизники воліють будувати кар'єру, зазначають аналітики.
Сьогодні сегмент білих комірців закритий в основному мешканцями столиці, і київські роботодавці часто завищують вимоги, зазначає Сергій Мельник, директор НДІ соціально-трудових відносин.
Другий у рейтингу привабливості для шукачів вакансій - Львів (було 49 іногородніх з 100, тепер - 86). Далі йдуть Дніпропетровськ (57 і 61) і Харків (37 і 53).
За словами Мельника, не на користь Києву грають високі ціни оренди житла з невідповідним їм рівнем комфорту, дорожнеча продуктів і громадського харчування, транспортні пробки, загазованість і шум.
При цьому в інших українських мегаполісах, де життя суттєво дешевше, деякі категорії кваліфікованих кадрів можуть сподіватися на київський рівень заробітків. "Це висококласні IT-фахівці, фінансисти, а також вузькогалузеві технічні фахівці - головні інженери, технологи, керівники виробництв", - перелічує гендиректор рекрутингової компанії Hudson в Україні Олексій Юрченко.
Самі не місцеві Комп'ютерних асів одеської філії данської аутсорсингової IT-компанії Ciklum, Корреспондент, на свій подив, застав за обідньою шаховою партією, причому не віртуальною, а справжньою. "Не постійно ж перед екраном сидіти", - поблажливо посміхається Катерина Губарєва, голова філії.
Губарєва підкреслює, що для її співробітників створені всі умови - зона відпочинку і тренажерний зал. Вона отримала цю роботу у вересні 2010-го, а одеситкою стала п'ять років тому, тоді, як разом з чоловіком залишила промисловий Маріуполь, щоб почати будувати кар'єру.
"Вирішили, що потрібно переїхати в інше місто, де буде більше можливостей та розвитку для роботи", - каже українка, що починала в чорноморській столиці HR-фахівцем в одній з IT-компаній. Результат успішного просування по службових сходах і особлива гордість Губарєва - квартира, куплена в Одесі минулого літа.
Програмісти Ciklum заробляють близько $ 1,8 тис. на місяць - це лише на 5-10% нижче зарплат їхніх київських колег
Її колеги, які прибули з інших міст, також не бідують. Програмісти Ciklum заробляють близько $ 1,8 тис. на місяць - це лише на 5-10% нижче зарплат їхніх київських колег. При цьому вони легко можуть дозволити собі знімати житло в середньому за $ 300 і обідати в цілком пристойному ресторанчику за 70 грн., що в півтора рази нижче столичних розцінок.
Такі умови життя ваблять до Одеси все більше приїжджих. Так, в Ciklum старший розробник - з Миколаївської області, кадровик - з Одеської, Linux-адміністратор - з Луганської.
Наплив фахівців з числа немісцевих вже помітили в кадрових агентствах. Ще зовсім недавно одеські роботодавці до іногородніх ставилися насторожено, а сьогодні близько 20% замовлень передбачають пошук людей ззовні, констатує Вікторія Астахова, глава рекрутингової компанії Департамент ресурсів, яка 12 років підбирає кадри для середньої та вищої управлінської ланки.
"Регіон [попередньої роботи] і місце народження значення зовсім не мають. Важливо, щоб всі професійні навички були на місці плюс знання англійської", - озвучує Губарєва вимоги своєї компанії.
А кадрові агентства, зокрема Департамент ресурсів, констатують зростаючий попит саме на фахівців без одеської прописки і пояснюють його так: великі компанії зі штатом від 300 осіб, що використовували ринок місцевої робсили довгі роки, сьогодні потребують свіжої крові.
Ще зовсім недавно одеські роботодавці до іногородніх ставилися насторожено, а сьогодні близько 20% замовлень передбачають пошук людей ззовні
Окрім цього, доповнює колегу керівник одеського агентства Мегаполіс-Персонал Вікторія Гарнагіна, якщо раніше кар'єрні можливості були зосереджені в основному в столиці, то сьогодні їх можна знайти і в інших великих містах, де все частіше відкриваються представництва іноземних та вітчизняних компаній.
Таку філію торгової компанії свого часу запропонували очолити вищезазначеному дніпродзержинцю Ярцеву. І хоча він свою зарплату не називає, але платня на аналогічній посаді в Одесі стартує від $ 1,3 тис. плюс до 50% від продажів.
Сім'я Ярцева знімає тут трикімнатну квартиру, яка коштує в 2,3 тис. грн. щомісяця, а в далекому від центру спальному районі Києва коштувала б як мінімум удвічі дорожче.
Після народження дочки рік тому підприємець остаточно вирішив осісти в Південній Пальмірі. "Мені б не хотілося повертатися з донькою туди, де два коксохімічні заводи, а в сонячний день графіт літає в повітрі", - не добрим словом згадує Ярцев рідний Дніпродзержинськ.
Чорноморське сонце, повітря і вода до душі і Губарєвій. До принад свого нового місця проживання вона додає архітектуру міста, а також високу культуру обслуговування.
Втім, Одеса на висоті у всіх культурних аспектах - це відзначають навіть кияни. Так, Павло Кирильченко, продакт-менеджер однієї з IT-компаній, що живе в Одесі сьомий рік, знаходить тут безліч місць, де можна послухати його улюблений джаз.
За даними HeadHunter, відсоток готових до переїзду в ці міста з 2008 року зріс майже вдвічі.
З аналогічних причин привабливий і Львів. За даними HeadHunter, відсоток готових до переїзду в ці міста з 2008 року зріс майже вдвічі. Дніпропетровськ натомість вабить в першу чергу кар'єрними перспективами, зазначає Юрченко.
27-річна Ольга Роєнко, колишня співробітниця столичного піар-агентства, четвертий місяць звикає до Дніпропетровська, де знаходиться головний офіс компанії Comfy, в якій їй запропонували недавно створену посаду менеджера з комунікацій.
"Коли тобі в руки дають необхідні інструменти, коли ти сам відповідальний за якість роботи, яку виконуєш, - це неоціненний професійний досвід", - пояснює Роєнко свої мотиви змінити роботу. Крім виграшу в досвіді і зарплати, екс-киянка отримала від компанії в Дніпропетровську службову квартиру. Єдиний мінус - те, що в столиці залишився чоловік. До нього вона їздить на вікенди.
Регулярно літає до Києва з Донецька до нареченої і 31-річний Сергій Зузак, який вже рік працює інвестиційним менеджером компанії СКМ, в якій його привабили широкі можливості кар'єрного росту і висока зарплата. Ці аргументи для Зузака переважили бажання жити у столиці.
Знак вирівнювання Потік провінціалів, що прагнуть знайти кращу роботу або зробити кар'єру в Києві, відлинув від столиці і набирає силу в регіонах через економічну кризу, вважають експерти. Багато столичних структури, нагадує Мельник, у кризу скинули надлишкову робочу силу, зберігши ядро колективу.
Втрималися на своїх робочих місцях тепер чіпко тримаються за них, а новий персонал підбирають за завищеним вимогам, тому для іногородніх шанси найчастіше мінімальні.
Така боротьба за виживання в столиці варта того, вирішив Денис Пруц з Вінницької області. Дипломований філософ встиг попрацювати в Києві ріелтором і журналістом, а в підсумку осів у Львові.
Потік провінціалів, що прагнуть знайти кращу роботу або зробити кар'єру в Києві, відлинув від столиці і набирає силу в регіонах через економічну кризу
"Вирішив спробувати змінити життя", - розповідає Пруц, зайнявся бізнесом і відкрив в центрі міста, на площі Ринок, затишний Central Square Hostel.
Пруц сьогодні платить за житло в центрі Львова стільки ж, скільки б віддавав за квартиру в спальному районі Києва - близько $ 400, і жити йому тут набагато комфортніше. "Ритм життя повільніший, доброзичливості у місті більше, а кава смачніша", - усміхається власник хостелу.
Однак розосередження кадрового потенціалу по всій Україні, зумовлене не тільки дорожнечею і суворістю столиці, а також кризовим "стисненням" ринку праці. Є чинники, які зріли багато років, підкреслює Юрченко.
За словами експерта, якщо ще п'ять років тому значна частина інвестицій спрямовувалася саме до Києва, де розвивалася сервісна інфраструктура та консалтингові компанії, то тепер велика їх частина змістилася в регіони, особливо у виробничий і сільськогосподарський сектори.
Цьому сприяли як розвиток економіки України в цілому, так і зростання Києва, перенасиченого адміністративними, банківськими, фінансовими і представницькими структурами, зазначає Мельник.
Якщо ще п'ять років тому значна частина інвестицій спрямовувалася саме до Києва, де розвивалася сервісна інфраструктура та консалтингові компанії, то тепер велика їх частина змістилася в регіони, особливо у виробничий і сільськогосподарський сектори.
Тож тепер з кожним роком щоразу гострішою є потреба в кадрах для тих компаній, що розвиваються і підприємств, чиї виробничі потужності, а іноді і центральні офіси зосереджені не в столиці.
"Це і логістика, і ритейл, і харчова промисловість (ті ж Чумак, Верес), і табачники (Філіп Морріс України), і пивники, і сільське господарство, - перелічує Юрченко. - Я взагалі мовчу про металургію, якої в Києві не існує за визначенням ".
Паралельно з цим зростає темп життя і конкуренція в Києві, особливо для випускників вузів, нагадує голова Hudson в Україні. За його словами, якщо шість-сім років тому додатковою гарантією успішного працевлаштування для студента було, наприклад, знання англійської, то сьогодні для роботодавців важливіше, чи працював студент під час навчання і що він встиг зробити.
Тим часом потік мігрантів до Києва хоча і неминучий, але з часом він буде все більше слабшати, а в інші міста, навпаки, посилюватися, переконаний Мельник. Це, на його думку, ознака вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів.
Якщо шість-сім років тому додатковою гарантією успішного працевлаштування для студента було, наприклад, знання англійської, то сьогодні для роботодавців важливіше, чи працював студент під час навчання і що він встиг зробити
Так, наприклад, за спостереженнями Ілони Цивінської, HR-директора HeadHunter, часто компанії розглядають іногородніх представників як потенційних кандидатів, які при розширенні бізнесу в перспективі можуть очолити представництво в своєму рідному регіоні.
Тому справжній бум працевлаштування в периферії, вважають аналітики, ще попереду. "Національний і регіональні ринки праці перебувають у стані певного затишшя перед бурею, зокерма і можливого буму [попиту] на кваліфікованих працівників", - резюмує Мельник.
Квартира під найм Вартість оренди житла в українських мегаполісах (грн.)
Київ 3.917
Донецьк 3.780
Одеса 3.204
Дніпропетровськ 2.787
Харків 2.114
Львів 2.002
Дані SV Development, регіональних ріелторських компаній
***
Цей матеріал опублікований в № 20 журналу Корреспондент від 27 травня 2011 року. Передрук публікацій журналу Кореспондент заборонений.