Лужний: натуралізацією іноземців ми просто опускаємо себе

Думкою з приводу перспектив нашої збірної у відбірковому турнірі ЧС-2014 і кадрової ситуації в головній команді країни поділився один із тренерів Динамо, а в недавньому минулому - успішний легіонер в Англійській Прем'єр-лізі.

- Олег Романович, головний тренер нашої збірної Олег Блохін порівняв нову відбіркову групу із тією, яку його команда вигравала у кваліфікації ЧС-2010. Але, по-моєму, у тій компанії не було такого явного лідера, як чудово знайома вам Англія.

 - Ось бачите, ви ж і самі все розумієте. Та і я - нормальна чесна людина, яка намагається дивитися на речі реально. Англія є Англія, і просто так прямої путівки у Бразилію нікому не віддасть. Само собою, нашій команді потрібно боротися за перемогу в кожній грі, але від самого початку фаворитами групи є англійці. Втім, якщо ми поставимо перед собою максимальне завдання - битися за перше місце, мінімум друге від нас нікуди не дінеться. Тим більше, що його-то якраз треба займати на двісті відсотків.

- А міцна збірна Чорногорії вас не лякає?

 - Чому вона повинна когось лякати? Та й чим? Така ж команда, як наша. Якщо хочемо потрапити на чемпіонат світу, зобов'язані вигравати хоча б у Чорногорії. Чи я не правий?

- Але ж є ще й Польща. Виходить, три команди у цій групі приблизно рівні.

 - Отже, Україні потрібно стати найкращою серед рівних. Тому що просто так на чемпіонат світу ніхто не потрапляє. Ту ж Англію ми одного разу - і, до речі, не так давно - вже обіграли, але ж у тому відбірковому циклі команда Фабіо Капелло лише нам очки й віддала. Так чому не повторити цей успіх? Добитися нічиєї на Туманному Альбіоні, обіграти англійців удома, не втратити "своїх" очок - ось вам простий і дієвий рецепт перемоги у групі. А те, що британці десь та помиляться, - майже очевидно.

Україні потрібно стати найкращою серед рівних

- Шлях до відбіркового циклу ЧС-2014 лежить через домашнє Euro-2012. І у світлі цього стає відверто шкода Олега Блохіна, який виявився заручником надзвичайно важкої кадрової ситуації.

- Кожен наставник спочатку бачить, яка команда надходить у його розпорядження, та аналізує її кадровий склад. Наприклад, якщо мені пропонують очолити якийсь колектив, а я розумію, що з даним підбором виконавців, поставлених цілей не домогтися, я відразу відмовляюся.

- У теорії футболісти у розпорядженні нашого тренерського штабу непогані, але чомусь одні "поламані", інші нестабільні, треті порушують режим, а четверті не проходять у клубний склад через драконівський ліміт легіонерів.

- Ось в останньому пункті із наставником збірної я повністю солідарний. Засилля легіонерів призводить до їх натуралізації, а цей процес я вважаю повним абсурдом. Залученням іноземців ми просто опускаємо себе. Виходить, у нас збірна такого низького рівня, що своїми силами ми впоратися не можемо. До того ж, приймаючи громадянство чужої країни, будь-який гравець спочатку непорядно чинить щодо батьківщини. І робиться це лише тому, що він не проходить у свою національну збірну. Відповідно, його єдиним шансом засвітитися на міжнародному рівні залишається перехід під прапори України. Але ще раз поставлю питання: чому, якщо такий футболіст не затребуваний у рідній збірній, його послугами повинні користуватися ми? Чинячи так, ми розписуємося в неповазі до самих себе.

ВІДЕО: Неприємна традиція: Збірна України програла матч шведам на останніх хвилинах

- Головна ахіллесова п'ята нашої національної команди - її оборона. Ви бачите хоч одного гідного захисника з українським паспортом на звичній для себе і котрий рік дефіцитній позиції правого захисника?

 - Серед зрілих і сформованих футболістів, чесно кажучи, нікому особливо не симпатизую. Правда, є молодий захисник, чиї можливості здаються мені досить високими. Маю на увазі Сергія Крівцова, який зараз грає в Шахтарі. Точніше, не стільки грає, скільки числиться. Загалом, усе логічно: у гірників на цій позиції діє недоторканний Срна. А я скажу так: якщо взяти Крівцова у Динамо і награвати на правій бровці протягом півроку, обкатати, він виріс би в дуже хорошого футболіста.

- Але ж у всіх клубах, та й у молодіжній збірній, Крівцова використовують виключно як центрального захисника.

- Та яка різниця, як його використовують?! Я цієї логіки взагалі не розумію. Людині - двадцять років, а про нього вже говорять, що він грає, наприклад, лише на місці центрального правого захисника, а центрального лівого зіграти нібито не може! Що це за футболіст такий, якщо не здатен грати на різних позиціях в обороні? Я ще розумію, якби його посилали в атаку, а він відмовлявся ... Хоча нормальний гравець повинен впевнено почувати себе на будь-якій позиції, а точніше - там, куди його призначить тренер. І мене вражають люди, які говорять, що вони не можуть грати в центрі або на фланзі. Це як? Ти що, в інший бік біжиш, ніж усі інші?

Чому, якщо футболіст не затребуваний у рідній збірній, його послугами повинні
користуватися ми?

 Наведу особистий приклад. Адже мене Арсенал теж купував виключно як правого захисника, і на перших порах у складі Канонірів я грав лише на фланзі. Але одного разу ми приїхали на якийсь матч Ліги чемпіонів, і Арсен Венгер за традицією написав на дошці стартовий склад на гру. А потім перед самою грою показав його нам. Прізвище Лужний я побачив на позиції центрбека. І думаєте, головний тренер питав мене після установки, можу я там грати чи не можу, грав раніше чи ні? Нічого подібного. Незвично тобі? Твої проблеми. Іди грай, ось і вся розмова ...

У середу, 10 серпня, у Харкові збірна України поступилася збірній Швеції, пропустивши єдиний м'яч на останніх хвилинах матчу - 0:1.

За матеріалами: Спорт-Экспресс