Atlantico: Справа Тимошенко має сильний запах газу
Чи можна говорити про рімейк московського процесу в Києві? Із 5 серпня колишня прем'єр-міністр України і лідер помаранчевої революції Юлія Тимошенко сидить у камері попереднього ув'язнення, - пише Арно Кастене у французькому виданні Atlantico.
Проти неї висунуто звинувачення в перевищенні посадових повноважень, внаслідок чого їй може загрожувати від 7 до 10 років в'язниці. Чи є цей процес всього лише відображенням внутрішньої політики чи все ж стосується газових угод, які щедро присмачені мафіозними інтересами?
Із самого початку процесу 24 червня Юлія Тимошенко звинувачує нинішнього президента країни Віктора Януковича у тому, що той сфабрикував справу, щоб усунути її як політичного противника.
Так у чому звинувачують лідера опозиції? Суд вважає, що вона уклала "невигідні" для української держави газові угоди із сусідньою Росією у 2009 році. Звинувачення звучить як "перевищення посадових повноважень", що викликає посмішку у країні, де після обрання на вищий державний пост Віктора Януковича 25 лютого 2010 політичні процеси стали з'являтися як гриби після дощу.
Звинувачення звучить як "перевищення посадових повноважень", що викликає
посмішку у країні, де після обрання на вищий державний пост Віктора Януковича 25
лютого2010 політичні процеси стали з'являтися як гриби після дощу.
Зрозуміло, Юлія Тимошенко далеко не свята. Свою кар'єру "газова принцеса" розпочала в енергетичному секторі, зокрема в Корпорації український бензин, де вона заробила собі великі статки у досить-таки туманних умовах.
Проте від початку своєї політичної кар'єри, насамперед у 1999-2001 роках, коли вона обіймала посаду міністра палива та енергетики в уряді Віктора Ющенка, вона виступила проти місцевих олігархів, а потім стала прозахідної музою помаранчевої революції у 2004 році.
Тепер давайте повернемося у 2009 рік і спробуємо знайти слід "невигідних" газових угод, які підписала тоді ще прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. Після двомісячної газової кризи у відносинах Москви і Києва Тимошенко і російський прем'єр Володимир Путін уклали договір про відновлення поставок блакитного палива в Україну і до Європи. З угод між російським Газпромом та українським Нафтогазом випливає, що Київ отримав 20-відсоткову знижку на газ протягом 2009 року, тоді як у 2010 році ціни повинні бути приведені у відповідність із європейськими тарифами. Крім того, Путін і Тимошенко висловили готовність відмовитися від послуг посередників, тобто в першу чергу від РосУкрЕнерго.
Свою кар'єру"газова принцеса" розпочала в енергетичному секторі, зокрема в
Корпорації український бензин, де вона заробила собі великі статки у
досить-таки туманних умовах.
Це зареєстроване у Швейцарії підприємство виступало посередником між країнами-виробниками газу, такими як Туркменія, Казахстан і Росія, і державами Центральної і Східної Європи, передусім України. Хоча всім чудово відомо, що воно на 50% є "дочкою" Газпрому, друга половина знаходиться в руках холдингу Центрагаз, що представляє інтереси низки українських акціонерів, імена певної частини який тримаються в таємниці. Серед них варто особливо звернути увагу на Дмитра Фірташа, віце-президента РосУкрЕнерго, депутата від Партії регіонів Віктора Януковича і людини з оточення відомого кримінального авторитета Семена Могилевича.
Незважаючи на відсутність прозорості, це підприємство, яке було створене в липні 2004 року за домовленістю президента Росії Володимира Путіна і його українського колеги Леоніда Кучми, займалося із 2006 року по січень 2009 року транзитом російського і туркменського газу через Україну до Європи.
У 2006 році в інтерв'ю ВВС Юлія Тимошенко виступила із критикою зв'язків РосУкрЕнерго і Семена Могилевича через Дмитра Фірташа.
Серед них варто особливо звернути увагу на Дмитра Фірташа, віце-президента
РосУкрЕнерго,депутата від Партії регіонів Віктора Януковича і людини з оточення
відомого кримінального авторитета Семена Могилевича.
У 2010 році опублікована Wikileaks американська дипломатична переписка дала підтвердження звинувачень Юлії Тимошенко. У ноті, яку склав американський дипломат із Відня Скотт Ф. Кілнер (Scott F. Kilner), були представлені слова високопоставленого керівництва австрійського банку Raiffeisen, який обслуговував газові угоди Росії та Україні у 2006 році. Службовці Raiffeisen, як і американські дипломати, звинуватили РосУкрЕнерго в тому, що він перебуває під контролем Семена Могилевича. Зокрема в австрійському банку позначили двох головних одержувачів грошової манни РосУкрЕнерго: Дмитра Фірташа та Івана Фурсіна, який згодом був призначений головою адміністрації президента Януковича.
З урахуванням усього цього стає зрозуміліше, що насправді криється за процесом Тимошенко. Відмовивши у 2009 році РосУкрЕнерго в посередництві у газовій галузі, колишня прем'єр-міністр тим самим перекрила грошовий потік, який живив російського мафіозі Семена Могилевича і Партію регіонів Віктора Януковича через Дмитра Фірташа та Івана Фурсіна. Таким чином, загроза для нинішнього уряду абсолютно очевидна. До того ж прокурор, що вів цю справу і який після призначення на посаду в листопаді 2010 року відкрито заявив, що його головне завдання - служити президенту країни, і судді вже не раз отримували поздоровлення від Віктора Януковича.
Відмовивши у 2009році РосУкрЕнерго в посередництві у газовій галузі, колишня
прем'єр-міністр тим самим перекрила грошовий потік, який живив російського
мафіозі Семена Могилевича і Партію регіонів Віктора Януковича через Дмитра
Фірташа та Івана Фурсіна
Європа даремно не стала сприймати цю справу серйозно. Адже на процесі вирішується не лише політичне та демократичне майбутнє сусідньої з нею країни, але і ключові енергетичні питання енергопостачання (Україна є одним із головних транзитерів російського газу в ЄС), а також не менш важливі кримінальні проблеми (Семен Могилевич не перший рік знаходиться в розшуку ФБР). Дипломатичного осуду в даному випадку буде явно недостатньо, тому потрібно не гаючи часу, перейти до санкцій.
Оригінал публікації: Derrière le procès Timochenko, une forte odeur de gaz
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.