Раді пропонують дозволити регіональну мову нарівні з державною
У Верховній Раді 26 серпня зареєстровано законопроект № 9073, ініційований народними депутатами від Партії регіонів Сергієм Ківаловим та Вадимом Колесніченком Про основи державної мовної політики. Законопроект опублікований на сайті ВР.
Законопроект передбачає функціонування паралельно з державною мовою традиційних регіональних мов або мов меншин. Законопроектом збережений конституційний державний статус української мови. Пунктом 1 статті 6 проекту встановлено, що державною мовою України є українська мова.
Причому на території України гарантується вільне використання регіональних мов, до яких належать російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська та кримчацька .
Дія цього положення поширюється на ті мови, які є рідними для не менше ніж 10% громадян, що населяють певну територію за даними перепису. За рішенням місцевої ради або за результатами збору підписів в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої становить менше 10 відсотків населення відповідної території.
Згідно зі статтею 11 цього проекту закону акти місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування приймаються та публікуються державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова, акти місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування приймаються державною мовою або цією регіональною мовою або мовою меншини (мовами) та офіційно публікуються на обох мовах. Крім того, згідно зі статтею 13 законопроекту, паспорт громадянина України та відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються державною мовою і, поруч, на вибір громадянина однією з регіональних мов або мов меншин України. Дія цієї ж статті поширюється і на документи про освіту.
Стаття 20 законопроекту встановлює, що громадянам України гарантується право отримання освіти державною мовою та регіональними мовами або мовами меншин (у межах території, на якій поширена регіональна мова). Це стосується як дошкільних, загальносередніх, професійно-технічних так і вищих навчальних закладів. Державні та комунальні навчальні заклади у встановленому порядку створюють окремі класи, групи, у яких навчання проводиться іншою мовою, ніж у навчальному закладі в цілому, за наявності достатньої кількості відповідних заяв про мову навчання від батьків учнів або студентів. На практиці кількість заяв буде визнаватися "достатньою" залежно від норм наповнюваності навчального закладу (залежить від типу населеного пункту), встановлених профільними законами України.
Згідно зі статтею 24 законопроекту телерадіомовлення може проводитися українською мовою або регіональною мовою, обсяг мовлення визначають самі телерадіокомпанії. Мова друкованих засобів масової інформації визначається їх засновниками відповідно до установчих документів. Топоніми створюються державною мовою та дублюються регіональною(ст. 27).
Кожен громадянин України має право використовувати своє прізвище та ім'я (по батькові) рідною мовою згідно із традиціями цієї мови, а так само право на їх офіційне визнання (стаття 28). Запис прізвища та імені (по батькові) у паспортах та інших офіційних документах здійснюється з попереднім схваленням власника.
Українська мова залишиться виключно єдиною мовою Збройних Сил України та інших військових формувань (стаття 29); засідання Верховної Ради, її комітетів та комісій проводяться державною мовою (хоча оратор може виступати іншою мовою); проекти законів, інших нормативних актів вносяться на розгляд Верховної Ради державною мовою (стаття 9); мовою угод і картографічних видань є також українська мова (ст.ст. 19, 27).
Як повідомлялося, народний депутат від фракції НУ-НС В'ячеслав Кириленко пропонує заборонити звуження сфери застосування української мови шляхом недопущення прийняття місцевою владою рішень про порядок використання мов.