Корреспондент: Раю більше немає. Швейцарія втрачає імідж цитаделі збереження світових капіталів
Швейцарія втрачає імідж тихої гавані для грошей диктаторів, пострадянських чиновників і ухильників від податків з усього світу. Новий удар альпійській країні завдає Німеччина, - пише Наталія Мечетна в № 33 журналу Корреспондент від 26 серпня 2011 року.
Імідж швейцарських банків як світової непорушної цитаделі збереження капіталів похитнувся. Але встояв.
10 серпня Берлін і Берн уклали угоду, згідно з якою Швейцарія стане перераховувати в скарбницю Німеччини близько чверті прибутку, заробленого німецькими вкладниками на дивідендах від їхніх вкладень в її знамениті фінансові інститути.
Іншими словами, багаті німці більше не зможуть ухилятися від податків, ховаючи свої капітали в швейцарських банках. В обмін на це Німеччина не стане вимагати розкриття даних клієнтів - своїх громадян, і тим самим буде забезпечено збереження банківської таємниці.
Багаті німці більше не зможуть ухилятися від податків, ховаючи свої капітали в
швейцарських банках
Згідно з заявою міністерства фінансів Швейцарії, ця угода не тільки не зневажає інтереси і конфіденційність клієнтів, а й забезпечує виконання податкового законодавства. Раніше податкова ситуація клієнта швейцарського банку та його відносини з владою на батьківщині були його особистою справою.
"Ми впевнені, що в майбутньому в Швейцарію не підуть наші не обкладені податком гроші", - у свою чергу заявив представник міністерства фінансів ФРН Мартін Коттхауз.
За даними міжнародної консалтингової компанії Boston Consulting, вміст банків Швейцарії оцінюється приблизно в 1,96 трлн швейцарських франків (близько $ 2,7 трлн), причому до недавнього часу, на думку багатьох фахівців, країна була величезним світовим офшорним центром.
Тепер, на думку аналітиків, співпраця швейцарських банків з міжнародними податковими органами покладе кінець іміджу Швейцарії як податкової гавані для ухильників з усього світу.
Крім успішних бізнесменів і їхніх спадкоємців, банківські рахунки з багатьма нулями у Швейцарії безперешкодно відкривали і диктатори – серед них лівійський лідер Муаммар Каддафі, екс-президент Єгипту Хосні Мубарак, екс-президент Кот-д'Івуару Лоран Гбагбо.
Зовсім нещодавно швейцарська влада також ухвалила закон, що значно ускладнює можливість вільного зняття величезних коштів, які прийшли з країн з невисоким рівнем життя.
Асоціація швейцарських банкірів вітає всі нововведення, називаючи їх добре збалансованим компромісом. "Дві країни домовилися про впровадження моделі, яка дозволить німецьким клієнтам впорядкувати свої активи в Швейцарії, заплативши за фіксованою ставкою податки за минулі та майбутні внески, при цьому зберігши приватність у фінансових питаннях", - коментує угоду на прохання Корреспондента Сінді Шмігель, представник асоціації.
Дві країни домовилися про впровадження моделі,яка дозволить німецьким клієнтам
впорядкувати свої активи в Швейцарії,заплативши за фіксованою ставкою податки за
минулі та майбутні внески, при цьому зберігши приватність у фінансових питаннях
Водночас Шмігель висловлює впевненість в тому, що Швейцарії і надалі вдасться зберегти репутацію країни банків з її передовим досвідом та надійністю.
"Швейцарія не може дозволити, щоб, користуючись швейцарською банківською системою, деякі люди поклали в свої кишені розкрадені у держави кошти", - зазначив президент країни Мішлен Кальмі-Рей.
Пред'явили рахунки
Швейцарії не вперше вислуховувати претензії сусідів. Раніше 17 країн-членів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка об'єднує найбільш розвинені економіки світу, включаючи найближчих сусідів Швейцарії - Німеччину та Францію, навіть пропонували включити альпійську державу в чорний список країн, які не сприяють боротьбі з ухиленням від сплати податків.
Далі за інших зайшли США, в 2009 році під загрозою суду змусивши швейцарський банк UBS розкрити інформацію про рахунки його 250 американських клієнтів, підозрюваних в приховуванні доходів. Торік банку довелося надати дані про 4.450 клієнтів. Більше того, UBS погодився як компенсацію заплатити США $ 780 млн, щоб уникнути кримінального переслідування.
У свою чергу федеральний адміністративний суд Швейцарії ухвалив, що передача даних про американських вкладників була неправомірною, тому що йшла врозріз з положенням про банківську таємницю, яка досі свято шанувалася в Швейцарії і є її візитною карткою. Саме це положення про недоторканність вкладів і стало причиною того, що третина світового приватного капіталу осіла у швейцарських сейфах.
Так звана справа UBS значно підмочила репутацію держави як надійного світового сховища. Сам же банк за розгляди з американськими фінансовими органами за два роки позбувся 200 млрд швейцарських франків ($ 2,7 млрд) клієнтських грошей.
Однак міністерство юстиції США не обмежилося UBS, почавши недавно розслідування щодо іншого швейцарського банку, Credit Suisse, у справі про приховування коштів американських громадян від оподаткування.
Німецька влада використовувала всі засоби для боротьби з податковими
ухильниками, у тому числі скуповувала крадені банківськими працівниками дані про
своїх вкладників в Швейцарії та Ліхтенштейні
"Ми продовжимо надавати сприяння владі США у розпочатому розслідуванні, якщо це не суперечить законодавству Швейцарії", - говориться в прес-релізі банку.
Угода Берна з Берліном також відбулася чималою кров'ю. Раніше німецька влада використовувала всі засоби для боротьби з податковими ухильниками, у тому числі скуповувала крадені банківськими працівниками дані про своїх вкладників у Швейцарії та Ліхтенштейні.
За це швейцарські фінансисти порівняли німецьку поліцію з гестапо, а кронпринц Ліхтенштейну Алоїс взагалі звинуватив країну в підриві національного суверенітету князівства шляхом незаконного придбання краденої секретної інформації.
Проте згідно з укладеною угодою між урядом Німеччини та швейцарськими банками на всі наявні вклади німецьких громадян у Швейцарії альпійська республіка вводить податок в розмірі від 19% до 34% від доходу з депозиту. Всі отримані таким чином кошти Берн буде перераховувати до Берліна. Лише перший транш Швейцарії до Німеччини в рамках цих домовленостей складе майже 2 млрд євро.
Всього ж Берлін, за даними журналу Der Spiegel, за допомогою податків з цих
захованих капіталів сподівається поповнити бюджет на 10 млрд євро
Всього ж Берлін, за даними журналу Der Spiegel, за допомогою податків з цих захованих капіталів сподівається поповнити бюджет на 10 млрд євро. Точна сума коштів громадян Німеччини, що зберігаються у швейцарських банках, невідома. За повідомленнями німецьких ЗМІ, мова може йти про 130-180 млрд євро.
Що стосується найближчих планів, то угодою передбачено, що починаючи з 2013 року доходи від нових вкладів німців у швейцарські банки будуть обкладатися податком за ставкою 26%, а отримані кошти - перераховуватися німецьким фіскальним органам. Причому в разі виникнення підозр Берлін має право вимагати від банків додаткові довідки за потрібними рахунками.
Вклад в революції
Співпрацюючи з міжнародними фіскальними органами, Швейцарія з податкового раю перетворюється на податкового поліцейського - таку оцінку дали тому, що відбувається, світові мас-медіа.
Крім того, Швейцарія вирішила покласти край і своєму іміджу сейфа для диктаторів. Так, в лютому в країні набув чинності закон про реституцію, що дозволяє без суду повертати державам гроші, привласнені диктаторами.
Повернення можливе навіть в тих випадках, коли країна походження грошових сум не в змозі довести їх кримінальне походження, тому що державні лідери, як правило, грабують свої народи за допомогою цілком законних коштів.
У лютому в країні набув чинності закон про реституцію, що дозволяє без суду
повертати державам гроші, привласнені диктаторами
Негласно його назвали законом Дювальє - на честь Жан-Клода Дювальє, на швейцарських рахунках якого зберігаються 5,4 млрд євро. З 1986 року ці гроші були заморожені, і в підсумку швейцарський суд ухвалив, що мільярди слід повернути Дювальє.
Проте потім був прийнятий Федеральний закон про повернення неправомірно привласнених з використанням політичного впливу статків, згідно з яким кошти можуть бути перераховані гаїтянському народу. Наразі Гаїті все ще перебуває в очікуванні повернення привласнених Дювальє коштів.
Ці законодавчі заходи насамперед захистять Швейцарію від звинувачень у потуранні диктаторам. Приміром, в 2009 році величезне обурення в усьому світі викликав той факт, що спадкоємцям кривавого правителя Демократичної Республіки Конго Мобуту Сесе Секо, який колись залишив населення своєї країни на межі виживання, вдалося безперешкодно отримати покладені ним у швейцарські банки 6 млн євро.
Швейцарія має право накласти арешт на рахунки і навіть конфіскувати кошти.
Вагомими підставами для таких дій є різке зростання статків за час перебування
при владі і високий рівень корупції в країні
Тепер закон Дювальє може бути застосований і до скинутого президента Тунісу, обвинуваченого в приховуванні народних грошей у Швейцарії. Диктаторам доведеться вже самим доводити законне походження цих сум. В іншому разі Швейцарія має право накласти арешт на рахунки і навіть конфіскувати кошти. Вагомими підставами для таких дій є різке зростання статків за час перебування при владі і високий рівень корупції в країні.
Для втілення в життя нового закону у Швейцарії є всі можливості. За оцінками вашингтонського дослідницького центру Global Financial Integrity, тут зберігається близько $ 150 млрд, вкрадених диктаторами і високопоставленими чиновниками різних країн.
Найгучнішим розглядом, пов'язаним з рахунками українських політиків, була справа опального екс-прем'єра Павла Лазаренка, звинуваченого у відмиванні грошей і розграбуванні країни. Після судового розгляду із швейцарських рахунків українського політика в країну було повернуто 10,5 млн швейцарських франків (близько $ 13,5 млн).
Найгучнішим розглядом, пов'язаним з рахунками українських політиків, була справа
опального екс-прем'єра Павла Лазаренка,звинуваченого у відмиванні грошей і
розграбуванні країни
Відкрити завісу банківської таємниці країну змусила і арабська весна. Стало відомо, що практично всі полеглі внаслідок революцій диктатори мали в швейцарських банках рахунки, інформація про які була оприлюднена тільки в останні місяці.
Так, нещодавно в рамках санкцій ЄС проти президента Сирії Башара Асада та його найближчого оточення Берн прийняв рішення заморозити близько $ 32 млн, що належать сирійському керівництву.
Сплив на поверхню і обсяг коштів, захованих у банках Швейцарії Каддафі та його оточенням, - це близько $ 882 млн. Причому в 2007 році їх рахунки вражали набагато більше - $ 7 млрд. Потім представники Каддафі почали виводити активи з країни - це було реакцією на затримання молодшого сина диктатора, Ганнібала Каддафі, за звинуваченням у побитті персоналу в женевському готелі в 2008 році.
Ланцюгова реакція
Новації у швейцарській банківській системі викличуть ланцюгову реакцію, прогнозують аналітики. "Я впевнений, що й інші країни Європи також захочуть укласти угоду зі Швейцарією", - заявив Патрік Одієр, президент Асоціації швейцарських банкірів. Наступною країною після Німеччини, з якою буде підписаний подібний документ, за його прогнозом, буде Велика Британія.
Міністерство фінансів РФ також має намір переукласти угоду про уникнення подвійного оподаткування зі Швейцарією. Самостійно стягувати податки з російських клієнтів Берн поки не буде, проте сторони домовилися включити в угоду рекомендовані ОЕСР положення про надання інформації, що становить банківську таємницю, на вмотивовану вимогу податкових органів.
Росії є за що боротися. Аналітики фінансової групи UBS і дослідницької компанії Campden Research провели анонімне опитування серед росіян, які володіють сумами у $ 100-500 млн. З'ясувалося, що 84% тримають свій капітал за кордоном (у першу чергу в Швейцарії і на Кіпрі).
Аналітики фінансової группиUBS і дослідницької компанії Campden Research провели
анонімне опитування серед росіян, які володіють сумами у $ 100-500 млн.
З'ясувалося, що 84% тримають свій капітал за кордоном
Аналогічну з країнами ЄС проблему з укриттям коштів в офшорах має і Україна, вважає Микола Катеринчук, депутат українського парламенту і заступник голови комітету ВР з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики.
На думку політика, вирішувати цю проблему треба в першу чергу шляхом лібералізації фіскальної політики: іде в офшорні зони той капітал, який відчуває себе некомфортно всередині країни.
Українські гроші переважно ховаються на Кіпрі - за заявою колишнього прем'єр-міністра країни Юлії Тимошенко, тільки за минулий рік з України на острів було виведено $ 23,5 млрд.
Якщо комусь потрібно сховати гроші, то Швейцарія- це вже не кращий варіант
Катеринчук пропонує замінити Кіпр Кримом, створивши на півострові зону з мінімальним оподаткуванням, як це зробила Росія в кількох своїх губерніях. "Що стосується наших відносин зі Швейцарією, ми можемо вже сьогодні отримати будь-яку інформацію про будь-яку компанію, про будь-який рахунок, який є в Швейцарії", - розповідає Корреспонденту парламентарій.
За його словами, зробити це дозволяють у тому числі і рішення, прийняті Великою двадцяткою під час кризи, що спалахнула в 2008 році. "Якщо комусь потрібно сховати гроші, то Швейцарія - це вже не кращий варіант", - підсумовує український політик.
Клуб любителів Швейцарії
Десять країн, що мають найбільші заощадження в банках Швейцарії, $ млрд:
1 Великобританія 411,9
2 США 305,9
3 Джерсі 103,5
4 Німеччина 67,1
5 Багами 64,2
6 Гернсі 59,3
7 Франція 47,7
8 Люксембург 47,6
9 Японія 42,2
10 Каймани 41,3
* Враховано всі статті банківських балансів, крім цінних металів
Дані національного банку Швейцарії
VIР-клієнти
Глави держав, чиї рахунки були ідентифіковані і заарештовані в швейцарських банках
Фердинанд Маркос, президент Філіппін, 1965-1986 - $ 684 млн
Сані Абача, президент Нігерії, 1993-1998 - $ 645 млн
Хосні Мубарак, президент Єгипту, 1981-2011 - $ 455 млн
Муаммар Каддафі, президент Лівії, 1969 - по сьогодні - $ 400 млн
Зін аль-Абідін бен-Алі, президент Тунісу, 1987-2011 - $ 69 млн
Жан-Клод Дювальє, президент Гаїті, 1971-1986 - $ 7 млн
Дані інформаційно-довідкової служби Корреспондента
***
Цей матеріал опубліковано в № 33 журналу Корреспондент від 26 серпня 2011 року. Передрук публікацій журналу Кореспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.