48 місце Олег Тягнибок

вільний і мовчазний

Олег Тягнибок, лідер Всеукраїнського об'єднання Свобода, 42 роки

РЕЗЮМЕ: Народився у Львові. Отримав диплом хірурга у Львівському державному медичному інституті і юриста – у Львівському держуніверситеті ім. Франка. У 1989-1996 роках – медпрацівник львівських клінік. Був головою Студентського братства Львова. У 1994-му став депутатом Львівської облради. З 1998-го по 2006-й – депутат ВР. З лютого 2004-го – лідер Всеукраїнського об'єднання Свобода. У січні 2010-го брав участь у президентських виборах, отримав 1,43% голосів. Одружений, має сина і дві доньки.

Його ультра-права політсила, підтримувана переважно радикально налаштованими виборцями західноукраїнських областей, зробила ривок на схід

Останній яскравий український націоналіст, Олег Тягнибок ледь не зробив за минулий рік електорального дива – його ультра-права політсила, підтримувана переважно радикально налаштованими виборцями західноукраїнських областей, зробила ривок на схід.

Сталося це на місцевих виборах восени минулого року, в ході яких свободівці отримали підтримку не тільки у своєму регіоні, але і в деяких центральних областях країни.

Це дало привід аналітикам говорити про наростання радикалізму в суспільстві і непогані перспективи Тягнибока як своєрідного всеукраїнського протестного громовідводу. Навіть більше, Свобода стала претендувати на голоси, які втрачали інші опозиційні сили – насамперед, БЮТ. Не дивно, що бютівці поспішили назвати хлопців Тягнибока технологічним проектом Президента і Партії регіонів.

Проте 9 травня цього року представники Свободи влаштували у Львові "тягнибокс": побилися з міліцією і представниками проросійських організацій, які мали намір під червоними прапорами відсвяткувати День Перемоги в столиці Галичини.

Битва повернула соратників Тягнибока в звичну їм вузьку електоральну нішу і посилила підозри інших опозиційних сил в тому, що Свобода грає на руку Президенту. Адже львівська провокація була влаштована за явного потурання влади, а свободівці зіграли роль "страшних націоналістів", на тлі яких ПР виглядала фундаментом стабільності та зберігачем цивільних свобод.

Що буде робити Тягнибок надалі? Можливо, він і сам цього не знає. Принаймні, поки що в активних діях Свободи настала тривала пауза.