В останньому фільмі Содерберга Майкл Дуглас і Метт Деймон зіграють коханців
Американський режисер, сценарист і продюсер Стівен Содерберг (Steven Soderbergh), що підтвердив на Венеціанському кінофестивалі своє рішення піти з кіно і зайнятися живописом, на прощання зніме байопік про піаніста, в якому Майкл Дуглас (Michael Douglas) і Метт Деймон (Matthew Damon) зіграють коханців .
Байопік
розповість історію про американського піаніста і шоумена Лібераче (Liberace),
який помер від СНІДу в 1987 році.
Лібераче був відомий не тільки своєю віртуозною грою, а й
яскравим, неповторним іміджем. Будучи популярним шоуменом,
він носив хутра, золоту парчу і нерідко одягав несправжні діаманти. Його прототипом у фільмі стане Майкл Дуглас, а на роль його коханця,
Скотта Торсена погодився Метт Деймон.
"Ви не впізнаєте Майкла Дугласа, коли побачите його
в образі", - цитує слова Соденберга видання Empire.
Сценаристом стрічки виступив Річард ЛаГравенезе (Richard
LaGravenese), відомий своєю роботою над фільмом Король-рибалка Террі Гілліама і
двома популярними мелодрамами Води слонам і PS Я люблю
тебе.
Частина фільму буде присвячена виграній Лібераче судовій
справі проти газети Daily Mirror, що натякає на його гомосексуальність. Також повідомляється, що режисер уже провів фотокастинг фільму.
Фільм про Лібераче, вихід якого запланований на 2013 рік, стане останнім у кар'єрі Содерберга. Під час Венеціанського кінофестивалю, який зараз відбувається на острові Лідо, кіномейкер підтвердив своє рішення піти з кіно, щоб присвятити себе живопису.
"Мистецтво було для мене способом вирішення проблем, але в якийсь момент усі рішення стали однаковими", - зізнався він, заявляючи про своє прийдешнє звільнення. Завершити кінокар'єру Содерберг вирішив до 50-річчя, яке припадає на 2013 рік.
Однак перед відходом з кіно 48-річний Содерберг представить ще чотири нових фільми, не враховуючи фільм про піаніста Лібераче.
У цьому році на Венеціанському кінофестивалі автор фільмів про друзів Оушена, володар Оскара за стрічку Трафік, представляє свою нову стрічку Зараження (Contagion). Протягом найближчих двох років вийдуть також його бойовик Нокаут (Haywire) про дівчину-спецагента, драма Чарівний Майк (Magic Mike) про те, як досвідчений танцюрист біля жердини розкриває особливості своєї роботи новачкові, повномасштабний римейк серіалу 1960-х років Людина з UNCLE ( The Man from UNCLE) з Джорджем Клуні.
Стівен Содерберг став наймолодшим в історії володарем Золотої пальмової гілки: його другий повнометражний проект, Секс, брехня та відео (Sex, Lies, and Videotape, 1989), придуманий і написаний всього за вісім днів, переміг на Канському фестивалі, коли його авторові було всього 26 років. Перед цим він встиг прославитися документальною стрічкою про концерт гурту Yes (9012Live, 1985).
Потім пішли Кафка (Kafka, 1991) з Джеремі Айронсом, Анатомія Грея (Grey's Anatomy, 1996), перший досвід роботи з Джорджем Клуні - Поза полем зору (Out of Sight, 1998). У 2000 році вийшли Ерін Брокович з Джулією Робертс і Трафік - історія про наркоторгівлю з Майклом Дугласом, Бенісіо дель Торо і Кетрін Зетою-Джонс. Обидві стрічки претендували на Оскара одночасно, перемога дісталася фільму Трафік.
Надалі Содерберг працював головним чином із зірками першої величини, причому у великих кількостях: в пограбуванні, організованому в 11-ти друзях Оушена (Ocean's Eleven, 2011), брали участь чи не всі найвідоміші особи Голівуду. Проект отримав два сиквели - 12 друзів Оушена (Ocean's Twelve, 2004) і 13 друзів Оушена (Ocean's Thirteen, 2007).
Серед відносно недавніх проектів режисера - Соляріс (Solaris, 2002) з Джорджем Клуні, по-новому інтерпретований відомий завдяки Тарковському роман Станіслава Лема, чорно-біла стилізація під старий нуар Хороший німець (The Good German, 2006) все з тим же Джорджем Клуні та Кейт Бланшетт, Че (Che, 2008), де Бенісіо дель Торо зіграв Че Гевару.
Паралельно Содерберг експериментував: він випускав політичний серіал До стріт (K Street, 2003), знімав короткометражку для альманаху Ерос (Eros, 2004), створеного спільно з Вонгом Кар Ваєм і 92-річним Мікеланджело Антоніоні, придумував проект Бульбашка(Bubble, 2006), зроблений з непрофесійними акторами і без сценарію.