Новая газета: Вони й убили-с?

Сьогоднішнє судове життя в Україні нагадує меню дорогого ресторану, що вражає гурмана вишуканими делікатесами, пише журналіст Андрій Капустін у статті, яку опублікувала Новая газета.

Суд над екс-прем'єром Тимошенко, суд над екс-главою МВС Юрієм Луценком, суд над 65-річною пенсіонеркою Галиною Швидкою, що отримала 10 діб арешту за те, що на знак протесту зрізала шматок стрічки з ім'ям Віктора Януковича на вінку, який той поклав до пам'ятника Шевченку.

До недавнього часу страва під назвою "Суд над вбивцею журналіста Георгія Гонгадзе екс-генералом міліції Олексієм Пукачем" в меню не значилася. Але 31 серпня з'явилися всі підстави вважати, що в найближчі дні саме вона стане центральною.

Цього дня Пукач, колишній начальник служби зовнішньої розвідки (тобто "наружки") МВС України, який до цього зізнався в тому, що власноруч задушив журналіста Георгія Гонгадзе, назвав суду під час допиту імена замовників вбивства. А саме екс-президента України Леоніда Кучму, нинішнього спікера українського парламенту Володимира Литвина (на момент вбивства - голова президентської адміністрації), нинішнього губернатора Вінницької області Миколу Джигу (на момент вбивства - перший заступник глави МВС) і покійного міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка. Який у 2005 році дивним чином вкоротив собі віку, двічі (!) вистріливши собі в голову з пістолета.

З урахуванням того, що суд відбувається в закритому режимі (багато документів у справі відносяться до державної таємниці), цю сенсацію оприлюднив один з потерпілих - колега Георгія Гонгадзе, журналіст Олексій Подольський. Той самий, якого в 2000 році підлеглі Пукача на чолі зі своїм шефом викрали і жорстоко побили.

Пізніше цю інформацію підтвердила і адвокат, що представляє інтереси вдови Георгія Гонгадзе Мирослави.

За словами Подольського, Пукач у свідченнях суду, зокрема, заявив, що: "Коли отримував від Кравченка замовлення на Гонгадзе, той посилався на президента". "Кравченко говорив: ти, мовляв, розумієш, про що мова, президент особисто дав вказівку", - сказав Пукач і додав, що після вбивства Гонгадзе його викликали в кабінет Юрія Кравченка, де окрім міністра перебували Володимир Литвин, Микола Джига та Едуард Фере, який на момент вбивства Гонгадзе очолював апарат МВС (а нині теж покійний. - А.К.). Кравченко сказав Литвину: "Це той самий хлопець, начальник нашої розвідки, який вивіз і вбив Гонгадзе". На що Литвин сказав: "Я це дуже добре знаю". При цьому Кравченко запевняв Литвина, що "ми віддані президенту і виконаємо будь-який його наказ". І Литвин нібито постійно кивав головою.

Місячна перерва в цій гучній справі, яка, звичайно ж,буде заповнена активним
піарно-медійним розмусолюванням проблеми, означає чергову спробу влади відвернути загальну увагу як від суду над Юлією Тимошенко,так і від поточних проблем, яких накопичується все більше і більше.

Але повноцінного сеансу викриття не вийшло. Суд несподівано перервав допит, призначив наступне засідання на 3 жовтня, і в повітрі виразно війнуло політтехнологіями. Бо місячна перерва в цій гучній справі, яка, звичайно ж, буде заповнений активним піарно-медійним розмусолюванням проблеми, означає чергову спробу влади відвернути загальну увагу як від суду над Юлією Тимошенко, так і від поточних проблем, яких накопичується все більше і більше.

Крім того, не виключено, що чинна влада спробує використати "викривальний фактор" і в роботі чергової сесії Верховної ради, яка починається 6 вересня. Знову ж спробувавши перевести стрілки з протестів парламентської опозиції стосовно справи Тимошенко на "справу Литвина", яку поза всяких сумнівів спробують розкрутити по повній програмі. Що може надати команді Януковича додаткові інструменти тиску на спікера при проведенні через парламент необхідних законопроектів.

Але швидше за все, очікуваного влада від цієї затії не отримає.

По-перше, справі Гонгадзе у вересні виповнюється 11 років. За цей час її настільки затерли, що вона перестала бути для населення чимось знаковим. Так само як і викривальні плівки майора Мельниченка, долучені до справи в суді над Пукачем.

Справі Гонгадзе у вересні виповнюється 11 років. За цей час її настільки затерли, що вона перестала бути для населення чимось знаковим

По-друге, Леонід Кучма, який залишив президентський пост у 2005 році, давно вже втратив демонічний ореол. Такий собі 73-річний "пенсіонер союзного значення", який час від часу нагороджує якихось талановитих дітей у рамках роботи іменного фонду.

Можливу сумну долю Литвина можна навіть не обговорювати. Його вихід з політичної гри пройде ще більш непомітно. Не кажучи вже про якогось там вінницького губернатора.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів