Кроненберг показав у Венеції фільм про Зігмунда Фрейда і Карла Юнга

Знаменитий канадський кінорежисер Девід Кроненберг (David Cronenberg) представив на Венеціанському кінофестивалі свій новий фільм Небезпечний метод (A Dangerous Method) із Вігго Мортенсеном та Кірою Найтлі.

Стрічка розповідає історію конфлікту між Фрейдом (Вігго Мортенсен) і Юнгом (Майкл Фассбендер), а також роману між Юнгом та його пацієнткою, дочкою ростовського комерсанта Сабіною Шпільрейн (Кіра Найтлі).

"Багато чого нам відомо з листування між персонажами. В ті часи у Відні пошту доставляли по 5-6 разів на день. Це був такий інтернет до інтернету: якщо ти щось запитував у листі зранку, відповідь приходила вже після обіду. Листів були тисячі, і саме на них заснований сценарій, де історична достовірність дотримана досить точно", - розповів журналістам Кроненберг.

Актор Мортенсен додав, що з величезним задоволенням прочитав листування між Юнгом і Сабіною Шпільрейн, яка не тільки вилікувалася у Швейцарії від своєї нервової хвороби, а й сама стала психоаналітиком, повернулася в Росію і після 1917 року перетворилася на одного з головних радянських представників цієї науки.

Кіра Найтлі, що зіграла Сабіну і чия героїня у перших сценах фільму практично безумна, зазначила, що з цими сценами в неї проблем не було, оскільки "якщо ти актриса, то ти божевільна за визначенням", а в іншому вона готувалася до ролі так само, як і завжди, а саме - перечитала багато книжок.

"А я купив собі Юнгіанство для дітей і витягнув звідти всю інформацію, яка мені була потрібна, далі просто зосередився на сценарії", - зізнався Фассбендер.

Як зазначив Кроненберг, для того, щоб відтворити на екрані ту чи іншу епоху, "недостатньо просто переодягнути акторів у костюми".

"Це якась магія, якою слід навчитися користуватися, а головне - ти ніколи не розумієш, вийшло в тебе чи ні. Багато акторів нездатні перевтілюватися в людей з іншого часу, вони завше мають вигляд, ніби сучасних персонажів вставили в історичний сюжет. Я ж думаю, що колись у людей мізки були влаштовані інакше, й чим далі в минуле - тим більша різниця. Люди часів Олександра Македонського з нашої точки зору - взагалі інопланетяни. У них була інша нервова система, вони інакше ставилися до одягу й інакше його носили", - пояснив режисер.

На запитання про своє ставлення до психоаналізу Кроненберг відповів: "Я відібрав цих акторів саме тому, щоб натякнути їм, наскільки вони потребують допомоги. Вони були жахливими невротиками, тепер їм набагато краще".

Як додав Мортенсен, завдяки тому, що режисер так чудово орієнтувався в матеріалі й не давав персонажам придушити себе, актори змогли зосередитися на драматичному конфлікті, на характерах.

"Це не документальне кіно, а драма. Часом захоплююча, часом трагічна, часом смішна. Девід запропонував нам грати людей, між якими трапляються розбіжності. У писемній формі вони часом виглядають незначними, тоді як самі Юнг і Фрейд надавали їм величезне значення й часом вели себе як діти або навіть як їхні пацієнти", - сказав актор.

Щодо своїх методів роботи над картиною, Кроненберг лише сказав: "За свою кар'єру я зрозумів одне: треба просто давати фільму те, чого він вимагає", і далі все буде виходити саме по собі.

Участь у венеціанському конкурсі він також пояснив велінням долі: "Це 68-й фестиваль, а мені 68 років. Програма відкривалася , а іди березня, 15-те, - це мій день народження", - резюмував режисер.

Раніше агентство Reuters зарахувало у рейтинг Топ-10 фільмів Венеціанського фестивалю.

Нагадаємо, що 68-й Венеціанський міжнародний кінофестиваль стартував 31 серпня і триватиме до 10 вересня 2011 року. У конкурсній програмі покажуть 23 стрічки, у позаконкурсній - 19, в програмі Обрії - чотири.