Коммерсантъ: Україну поставили перед Виборгом

Учора голова уряду Росії Володимир Путін піддав газу з газотранспортної системи Росії в підводну частину трубопроводу Nord Stream ("Північний потік"). Пан Путін повідомив спеціальному кореспондентові Коммерсантъ Андрію Колеснікову, що газопровід позбавить Україну ексклюзивного положення у постачанні газу в європейські країни.

Поки на компресорну станцію "Портова" не прилетів Володимир Путін, глава "Газпрому" Олексій Міллер розповідав журналістам, що є умови, при дотриманні яких "Газпром" готовий піти на поступки Україні в ціні на російський газ. Це можливо, пояснював Олексій Міллер, якщо Україна поділиться з "Газпромом" "Нафтогазом" і вступить у Митний союз. Поодинці про кожну з цих умов українські учасники переговорів ще могли б говорити. Але їх сукупність прирікала Україну на ту ціну, яка стоїть зараз.

У свою чергу, віце-прем'єр Ігор Сечин пояснював журналістам:

- Ніякої війни між Україною і Росією немає! ..

Дійсно, війни і немає. Просто триває одна затяжна кривава битва.

Запуск технічного газу в трубопровід повинен був відбутися в невеликому приміщенні операторної. Тут пану Путіну треба було всього лише натиснути на комп'ютерну мишу. У трубопроводи з російської сторони піде газ, з німецької - азот, потім азот витіснить газ ... Загалом, все буде добре.

Операторна була закута в колючий дріт: йдеться про об'єкт стратегічної важливості, а в кілометрі від нього - фінський кордон. І втрачати пильність в ситуації, коли Фінляндія далеко не відразу дала згоду на прокладку газопроводу по її ділянці моря, було б не злочином, а гірше: помилкою.

Диспетчер в операторній пояснив прем'єру, що той повинен мишею відкрити кран.

- Що я маю зробити? - перепитав прем'єр.

- На мишу натиснути! - нетерпляче повторив диспетчер.

- Хоп! - сказав прем'єр і зробив те, що повинен був.

- Кран відкрито! - повідомив Олексій Міллер прем'єру. - Газ надходить в "Північний потік".

Прем'єр виглядав максимально задоволеним. Збулося, можна сказати, те, про що він мріяв.

- Побудували менше ніж за півтора року! - сказав Володимир Путін голові ради директорів Nord Stream Герхарду Шредеру.

Колишній канцлер Німеччини, який у відставці очолив Nord Stream з німецької сторони, посміхався. Безтурботності цієї посмішки позаздрило би немовля.

- Робота йшла в непростих умовах, - продовжив прем'єр. - Банки видали кредит в ? 3 млрд, решту учасники проекту заплатили самі ...

- У Німеччині, напевно, буде цікаво дізнатися, що обсяг газу, який поставлятиметься по "Північному потоку" щороку, можна порівняти з енергією, яку дають 11 АЕС.

У Німеччині, яка вирішила, як відомо, закрити ядерну програму і покінчити з цим, таке й справді могло бути цікаво.

- Команда начебто невелика, - знизав плечима російський прем'єр.

- Але зате з 23 країн! - додав ще один німецький керівник проекту Матіас Варніг, старий знайомий пана Путіна по роботі в розвідці. Свого часу він отримав від Володимира Путіна пропозицію, від якої навряд чи відмовилася б людина при здоровому глузді й твердій пам'яті. Пан Путін і справді в такі проекти воліє брати людей, з якими ходив у розвідку.

Прем'єр обмовився, сказавши, що на екологічну безпеку проекту витрачено ? 100 млрд (насправді, з одного боку, звичайно, йдеться про ? 100 млн, а з іншого - після угоди "Роснефти" з ExxonMobil ціною $ 500 млрд нічому вже не слід дивуватися).

Коли Володимир Путін сказав, що прямі поставки газу дуже актуальні для Європи, я не витримав і запитав:

- Очевидно, транзит газу через Україну вже не такий актуальний?

- Україна - наш давній партнер ...- повільно відповів Володимир Путін, ретельно підбираючи слова. - У кожної країни, яка володіє ексклюзивним становищем у поставках енергоресурсів, є спокуса покористуватися своїм ексклюзивним становищем. Тепер цей ексклюзив зникає, і я сподіваюся, що наші відносини будуть будуватися на ринковій основі.

Прем'єр пішов до виходу з операторної, а глава "Газпрому", що йшов за ним, встиг неголосно додати мені:

- Ключове слово тут - "давній"!

Тобто про Україну в цьому сенсі до вчорашнього дня можна говорити в минулому часі.

У Володимира Путіна після цього в плані стояла зустріч з Олексієм Міллером один на один в присутності журналістів, тобто наодинці з усіма. Але замість цього він усамітнився з кимось іншим.

- Зустрічається зі Шредером і Варнігом? - поцікавився я.

- Ні. Вирішив пошепотітися з Сечіним і Міллером, - пояснив один зі співробітників протоколу.

Пошепотівшись, прем'єр нарешті здався журналістам у присутності Олексія Міллера, який доповів йому оперативну обстановку з експорту газу в країни СНД і в Європу. З'ясувалося, що з 200 млрд кубометрів газу, які "Газпром" додасть по цих напрямах в найближчі роки, 25% підуть через Nord Stream.

- В Україну скільки ми поставимо в цьому році? - запитав пан Путін.

- Не менш ніж 40 млрд, - відповів пан Міллер.

- Ми поступилися $ 100 з кожної тисячі кубів, - співчутливо вимовив прем'єр. - В рахунок розміщення Чорноморського флоту на базі в Севастополі ... Таким чином, субсидія складе 4 млрд. І при такому обсязі сума подібних субсидій буде щорічною.

Тут ключовим було "при якому обсязі". Очевидно, що обсяг транзиту через Україну може найближчим часом знизитися у зв'язку з втратою нею ексклюзивного положення.

Через деякий час у двох кілометрах ближче до міста Виборг Володимир Путін працював з будівельниками газопроводу. Матіас Варніг скинув піджак і з полегшенням одягнув зелений світловідбиваючий жилет з фатальним (для України) написом "Nord Stream".

Стіл було заставлено чим Бог послав. У цей день Бог послав будівельникам і топ-менеджерам проекту величезні загальні тарілки з шашликом (чомусь мало не всі вони стояли перед паном Варнігом) зі свинячої шиї, нарізку з помідорів і огірків, а також кнедлики, баварські ковбаски і баварське ж пиво Liebenweiss.

З тостом виступив Герхард Шредер.

- Дорогі друзі! - вигукнув він. - Дозвольте побажати вам успіху! За мир і дружбу між нашими народами!

Тост було витримано у стилі найкращих з вітань, які тільки були між Леонідом Брежнєвим і Еріхом Хонеккером. А краще було б випити за газову трубу між нашими народами. Бо ні що так не зміцнює мир і дружбу, як вона, рідна.

Між першою і другою перерва виявився невеликою. Зі словами "Дорогий Герхарде!" зі свого місця підвівся Володимир Путін.

Власне кажучи, тост в цілому і був присвячений пану Шредеру.

- Ти очолив проект! - і Володимир Путін ляснув пана Шредера по спині, наче той щойно проковтнув неїстівний шашлик і не міг прокашлятися.

- Скільки було метушні навколо цього! Але ми запропонували, він оцінив цей проект для себе і прийняв рішення. Воно було на користь Німеччині і нашій країні. Головне, я дуже радий, що ми досягли цієї точки!

Задзвеніли келихи. Потім настала тиша: пили.

Стали їсти свинячий шашлик.

Тобто точка була поставлена ​​жирна.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.