НГ: Європа починає битву за Україну

Сьогодні в Страсбурзі відбудеться перше засідання, присвячене підписанню Угоди про асоційоване членство України в ЄС, пише журналіст Тетяна Івженко в статті, яку публікує Независимая газета.

Доповідь з рекомендацією підтримати інтеграційні ініціативи Києва було підготовлено до 5 серпня, коли український суд заарештував Юлію Тимошенко, викликавши різку критику Заходу. Зараз всі думки в ЄС розділилися, зазначають українські експерти. За їхніми словами, Росія закулісно вступила в гру. І сьогоднішнє засідання може завершитися несподівано.

Формально йдеться про рутинну роботу: Європарламент передасть Раді Європи та Єврокомісії свої рекомендації щодо зближення з Україною. Документ готувався Комітетом у закордонних справах Європарламенту, його представлять двоє польських політиків - Річард Легутко та Павло Залевський.

Потім до 21 вересня європейські депутати зможуть запропонувати свої поправки, пропозиції та уточнення до документа. А в листопаді відбудеться голосування.

Якщо початок процедури відбудеться без скандалів і ускладнень, то до кінця поточного місяця можуть бути завершені переговори про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС, що ведуться паралельно. Хоча ця тема виведена в самостійний блок і вимагає підписання окремої угоди, але ЗВТ розглядається як складова частина більш широкого документа про асоціацію. Тому підсумки сьогоднішнього засідання можуть вплинути і на економічні перспективи України.

Керівник Інституту української політики Костянтин Бондаренко пояснив "НГ": "Ситуація поки невизначена і складно прогнозована. У Європі є дві однаково сильні позиції. Частина країн, на чолі яких я б назвав Польщу, вважають, що не можна відмовляти Україні в євроінтеграції, оскільки це єдиний шлях до демократизації країни, унікальний інструмент впливу на українську владу. Лідером серед опонентів такої точки зору є, на мій погляд, Франція. Глава французького МЗС Ален Жюппе, який займає щодо низки питань позицію, яку можна назвати проросійською, жорстко заявляє, що Україну в її нинішньому стані ні в якому разі не можна наближати до інтеграції з ЄС".

У Києві вважають, що французька позиція грає на руку Москві, оскільки, отримавши відмову в ЄС, Україна може переорієнтуватися на членство в інтеграційних об'єднаннях в СНД, зокрема, в Митному союзі. "Без України не має сенсу ідея Російського світу - ось чому питання про напрямки інтеграції настільки важливе. Тим більше, що воно вирішується напередодні виборів в Росії, коли кожному з політиків доведеться відзвітувати перед виборцями з українського питання", - зазначив Бондаренко.

Експерт Інституту Горшеніна Володимир Застава погодився з колегою, що Росія політично зацікавлена ​​в тому, щоб як мінімум відкласти реалізацію євроінтеграційних планів України. І охолодження політичних відносин між Москвою і Києвом, і взаємні торговельні загрози, і навіть назрівання газового конфлікту - не самостійні лінії, а наслідок реакції Росії на вперте небажання України відмовитися від інтеграції в структури Євросоюзу, вважає експерт.

Раніше, коли газові переговори ще не мали конфліктного характеру, експерти рекомендували Києву прискорити темпи зближення з ЄС. "Послідовна позиція, орієнтована на євроінтеграцію, - це вихід для нас в контексті газової політики РФ щодо України", - вважає експерт енергетичних програм Центру ім. Разумкова Сергій Дяченко. Експерти рекомендували українській владі максимально швидко і в повному обсязі приєднуватися до Європейського енергетичного співтовариства, яке посилило б позиції Києва на переговорах з "Газпромом". Напередодні сьогоднішнього засідання високопоставлений чиновник МЗС України Василь Філіпчук оголосив про готовність Києва приєднатися до третього енергопакету ЄС, з критикою якого, як відомо, виступає російська сторона.

Що саме зіграє головну роль в процесі подання документів на сьогоднішньому засіданні - експерти не поспішають прогнозувати. Члени Євросоюзу, у тому числі лідери керівних структур ЄС, дружно виступили проти арешту як запобіжного заходу для Юлії Тимошенко. Президент Європарламенту Єжи Бузек прямо сказав про сумніви, пов'язані з можливою політичною мотивацією цього рішення. Найактивніше критикували дії команди Януковича представники Польщі та Франції, проте кожна зі сторін пропонувала свій варіант вирішення проблеми в контексті євроінтеграції України.

У Києві теж склалася неоднозначна ситуація. Віктор Янукович фактично посилив зовнішньополітичну лінію Віктора Ющенка. А Юлія Тимошенко, яка раніше обережно коментувала інтеграційну стратегію України, тепер підтримала наміри Януковича. З СІЗО вона закликала країни ЄС не відкладати підписання угод, щоб не гальмувати розвитку держави. Зате об'єднання опозиційних партій "Комітет опору диктатурі", що підтримує екс-прем'єра, закликав Європу поставити перед командою Януковича низку жорстких вимог, виконання яких могло б стати умовою просування переговорів.

Керівник центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко вважає, що на даному етапі ЄС навряд чи зачинить двері перед Україною, тим самим добровільно відмовившись від важелів впливу в стратегічно важливій зоні. "Проблеми можуть виникнути на етапі ратифікації угод кожною з 27 країн ЄС", - вважає експерт. Заступник голови правління Центру Разумкова Валерій Чалий раніше повідомив журналістам, що окремі норми майбутніх угод між Україною та ЄС вимагають ратифікації на рівні національних органів влади, найчастіше - парламентів. "Кожна країна, вирішуючи це питання, буде на політичному рівні звертати увагу на ситуацію в Україні, можуть виникнути питання з виборчим застосуванням правосуддя, з верховенством права і правами людини. Це може привести до того, що угоди не зможуть бути приведені в дію", - вважає експерт.

На розвиток ситуації, на думку експертів, значний вплив матиме запланований на 29 вересня візит до Києва верховного представника ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки Кетрін Ештон.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.