Білорусь робить ще один крок до самоізоляції

Варшавський саміт Східного партнерства, куди не запросили білоруського президента Олександра Лукашенка, попередив Білорусь про неприпустимість переслідування опозиції.

У той час, як інші президенти країн-членів програми Східного партнерства ЄС перебувають на саміті у Варшаві, ведуть перемовини з європейськими лідерами, білоруський президент готується до республіканського фестивалю завершення жнив "Дожинкі".

Європейські лідери не захотіли зустрітися з білоруським автократом, натомість запросивши до Варшави замість нього колишніх політв'язнів та членів їхніх родин.

На дводенний саміт країн-учасниць програми Східного партнерства Євросоюзу запрошені керівники України, Молдови, Грузії, Азербайджану, Вірменії.

Польща, як організатор саміту, з Мінська запросила міністра закордонних справ Білорусі Сергія Мартинова, чи не єдиного високопоставленого білоруського чиновника, не внесеного до європейського "чорного списку" нев'їзних представників білоруської влади.

Олександра Лукашенка, проти якого діють візові санкції ЄС, на Варшавському саміті ніхто побачити не захотів.

Але не поїхав до польської столиці і міністр. Речник МЗС Білорусі Андрій Савіних це пояснив тим, що Мартинов перебуває в Нью-Йорку і бере участь у загальнополітичній дискусії Генеральної асамблеї ООН.

27 вересня Мартинов з трибуни ООН рішуче виступив проти позиції США та ЄС стосовно офіційного Мінська: "Білорусь стала об'єктом не тільки нападок, а й економічних санкцій за вибір, який білоруський народ зробив на виборах свого президента. Білоруси ніколи не відмовляться від свого права на вибір. Визначення власного шляху розвитку є для нас священної цінністю".

Відмова Мартинова їхати на саміт Східного партнерства стала ще одним демаршем Білорусі проти Заходу.

Офіційний Мінськ призначив на участь у варшавських заходах посла Білорусі в Польщі Віктора Гайсьонка. А коли організатори поставили під сумнів низький рівень білоруського представництва, то Мінськ заявив, що в такому разі може зовсім відмовитися від участі в саміті, звинувативши Східне партнерство у політизації та відході від заявлених раніше принципів.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський неучасть у саміті Сергія Мартинова назвав "черговим кроком до самоізоляції Білорусі".

Сікорський заявив, що "ставлення Євросоюзу до Білорусі буде таким, як ставлення білоруських властей до опозиції".

Політики з ЄС висловили бажання зустрітися у Варшаві з колишніми суперниками Лукашенка на виборах, політв’язнями, родичами тих, хто наразі перебуває за ґратами. У білоруської опозиції під час саміту в Варшаві заплановані зустрічі з головою Європейської ради Германом ван Ромпеєм, польським прем'єром Дональдом Туском, німецьким лідером Ангелою Меркель, міністром з європейських питань уряду Великобританії Девідом Лідінгтоном.

Звільнивши під тиском Заходу низку політв’язнів, Лукашенко ще не вирішив, що робити з тими, що залишаються у в’язницях, в тому числі з екс-кандидатами на виборах президента Андрієм Санніковим, Дмитром Уссом, Миколою Статкевичем.

Захід вимагає не лише їх звільнення, але і юридичної реабілітації, на що Мінськ піти не може. На цих політв’язнів за ґратами чиниться тиск, їх залякують - б'ють тривогу білоруські правозахисники та рідні в’язнів.

У проекті Декларації Варшавського саміту висловлюється "глибока стурбованість погіршенням ситуації з правами людини, демократією і верховенством права в Білорусі", а також "жаль з приводу постійного тиску на ЗМІ" і заклик до Мінська "негайно звільнити всіх політв'язнів і почати політичний діалог з опозицією".

Як стало відомо Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, цю позицію Євросоюзу поки що не підтримали Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна.

Представники Форуму громадянського суспільства закликають і ці країни "відправити чіткий сигнал білоруській владі, закликавши її до якомога швидшого звільнення і реабілітації всіх політв'язнів і початку діалогу з політичною опозицією і громадянським суспільством".