У США вручили премії за найбезглуздіші наукові досягнення

Вручення альтернативної Шнобелівської (Антинобелівської) премії відбулося в четвер у Гарвардському університеті США за відкриття, які спочатку викликають сміх, а потім змушують задуматися.

Так, Шнобелівську премію миру отримав литовський політик і підприємець, мер Вільнюса Артурас Зуокас, який придумав, як боротися з неправильно припаркованими автомобілями на міських вулицях за допомогою бронетранспортера: литовський політик переїхав "Мерседес", припаркований в недозволеному місці, бронетранспортером. Фото розповсюдила мерія міста. Насправді це була інсценізація. На 21-ій щорічній церемонії вручення премії продемонстрували відеокліп.

Іншу "шнобелевку" - з хімії - отримали японські вчені, які винайшли пожежну сигналізацію, що виділяє запах приправи васабі - настільки різкий, що його можна відчути навіть уві сні. Дослідники зупинилися на цьому різновиді хрону, який широко використовують в японській кухні, після тестування близько 100 запахів, включаючи запах тухлих яєць.

Шнобелівська премія з біології дісталася групі учених з Австралії, США та Канади, які з'ясували, що самця жучка златки приваблюють пляшки австралійського пива, які на сленгу називаються stubbies.

Премію в галузі суспільної безпеки отримав канадець Джон Сендерс з університету Торонто, який досліджував, як впливає на їзду по хайвею такі подразники, як забрало шолома, що закриває очі.

Антинобелівську премію в галузі медицини заслужив професор неврології з Род-Айленда Пітер Снайдер, який разом зі своїми колегами вивчив, як сильне бажання "сходити за потребою" впливає на прийняття рішень.

Для цього вчені зібрали групу добровольців, які повинні були періодично випивати 250 мілілітрів рідини під час проходження комп'ютерного тестування. Організатори експерименту довели, що в міру заповнення сечового міхура знижується увага і пам'ять піддослідних.

Гідно були оцінені відкриття британських і голландських учених, які не знайшли ознак того, що позіхання може бути "заразним", якщо позіхають черепахи. Також оцінили норвежця Карла Халвора Тейгена з університету Осло за дослідження причин того, чому люди зітхають. Ще одна премія дісталася численній групі людей, які у різний час передбачали кінець світу, за те, що вони навчили світ розуміти, як потрібно проявляти обережність при математичних обчисленнях і прогнозах.

Росіяни отримували "шнобелевку" двічі. У 1992 в сфері літератури її удостоївся член-кореспондент РАН кристалограф Юрій Стручков за те, що в період з 1981 по 1990 опублікував 948 наукових робіт, або нову статтю кожні чотири дні.

У 2002 році в сфері економіки Шнобелівську премію розділив з декількома іншими компаніями Газпром за застосування математичної концепції уявних чисел у сфері бізнесу.

Щороку організаторам премії надходять заявки від більш ніж 5 тисяч номінантів, з яких відбираються лауреати. Всі квитки на церемонію вручення 21-ої "шнобелевки" були розкуплені заздалегідь.

Зазвичай Шнобелівські премії вручаються у всіх "нобелівських" номінаціях - фізиці, хімії, медицині, літературі, економіці та боротьбі за мир. Шнобелевки також присуджуються в таких галузях, як біологія, інженерна справа і менеджмент. Крім того, для оригінальних і гідних нагороди досліджень часто створюється спеціальна тематична номінація.

Організатор Шнобелевки - журнал Annals of Improbable Research.

***

Шнобелівська премія вручається за аналогією з Нобелівською премією, тобто в основних галузях знань - хімії, фізики, біології, математиці, медицині, літературі, економіці.

За традицією десять Шнобелівських премій вручаються на початку жовтня, тобто, в той час, коли називаються лауреати справжньої Нобелівської премії.

Через кілька днів після церемонії відбуваються неофіційні Шнобелівські лекції, на яких лауреати можуть пояснити свої дослідження та їх значення Публікація - обов'язкова умова для номінації на премію за "марні" відкриття.

Премія заснована в 1991 році Марком Абрахамсом і гумористичним журналом Аннали неймовірних досліджень.