Корреспондент: Українська школа готує дітей до життя в світі, якого більше немає

Якістю середньої освіти в Україні незадоволений майже кожен другий українець: вітчизняна школа готує дітей до життя в світі, якого більше немає, пише видання Корреспондент.

Вітчизняною шкільною освітою сьогодні незадоволений майже кожен другий українець, визначили фахівці Інституту Горшеніна, хоча ще два роки тому таких було трохи більше як 10%. Експерт інституту Володимир Застава вважає, що громадяни розчаровані відсутністю дієвих реформ у сфері освіти.

Найбільше претензій (у 60% опитаних) до застарілих методик і недостатньо добре опрацьованих підручників. Журналіст Віталій Жданов, який пропрацював учителем два з половиною роки, сьогодні часто спілкується зі своїми однокурсниками, які викладають у школі. "З 2002 року там мало що змінилося. Крім того, що поставили комп'ютери, подекуди провели інтернет, сама система не змінилася", - робить висновок він.

Президент групи компаній Авіоніка Євген Бабинін, який закінчив британський коледж, а потім Оксфорд, наводить як приклад систему середньої освіти Британії, яка, крім освітньої, виконує ще й функцію виховання - виробляє характер, підхід до життя, а набуття знань є лише частиною того, що відбувається в школі. "Та система, яка діє на сьогоднішній день, готує до світу, якого вже ніколи не буде", - додав директор приватної школи Афіни Олексій Греков.

Як пише Корреспондент, крім невідповідності української середньої освіти запитам часу, до найбільш гострих шкільних "хвороб" аналітики відносять слабку матеріально-технічну базу і низьку кваліфікацію педагогів.

Про рівень вітчизняної школи красномовно свідчать результати зовнішнього незалежного тестування. За даними Українського центру оцінки якості освіти, максимально можливу кількість тестових балів з математики в 2011 році набрали всього 232 із 145 000 тисяч, що складали іспит.

З гуманітарних дисциплін результати і того гірші: з історії України максимальні 84 очки отримали всього троє абітурієнтів з 161 тисячі, а найвищий бал з української мови та літератури не набрав ніхто. "Якщо подивитися на інвестиції в цю галузь як на бізнес, то 80% продукції (випускників - ред.) - це брак. Скажіть, який бізнесмен потерпить таке фіаско?", - констатує засновник ліцею Гранд Володимир Співаковський.

Син киянки Валентини, яка не побажала називати своє прізвище у пресі через небажання створювати йому проблеми з вчителями, відвідує гімназію на Оболоні - як прийнято вважати, вищий за статусом навчальний заклад, ніж звичайна школа. Проте це, як виявилося, не гарантує хорошої якості навчання. "Якщо навіть дитина підійде щось запитати, відповідь одна: читай уважно книгу. Все. Доводиться майже з кожного предмета наймати репетиторів, бо знань практично ніяких", - додала Валентина.

Експерти серед педагогів приватних шкіл вважають, що в більшості українських шкіл діти змушені терпіти нудні підручники і нецікаві уроки, хоча їх уми прагнуть до більш потужного інтелектуального навантаження. "За статистикою, в кожній школі зі 100 вчителів троє - улюблені учнями, десять - здобули повагу за знання, вміння і характер. А що там роблять Інші 87? Пишуть крейдою по дошці? Що вони залишають в душах і мізках?" - сипле Співаковський риторичними питаннями.

Докладніше про те, чому українська система освіти не влаштовує кожного другого громадянина країни, читайте в № 38 видання Корреспондент від 30 вересня 2011 року.