Дім, який збудував Я: Корреспондент публікує ексклюзивні фотографії Межигір'я
Журнал Корреспондент вперше публікує ексклюзивні фотографії та план усіх об'єктів колишньої державної резиденції Межигір'я, де сьогодні живе Президент Віктор Янукович.
Високий зелений паркан, що нескінченною стіною оточує 140 га землі колишню держрезиденцію Межигір'я, розташовану на північ від Києва, у селищі Нові Петрівці Вишгородського району, - ось усе, що може побачити звичайний українець, якщо захоче дізнатися, як живе Президент України Віктор Янукович.
Причому, пише видання, дивитися на цю надійну огорожу можна лише здалеку: підійти ближче заважає охорона, а потрапити всередину можна тільки за особистим дозволом глави держави.
Подібна таємність дивує, зазначають журналісти. Адже, за офіційними даними, Президенту належить відносно невеликий особняк та 1,7 га землі на території резиденції. Усе це розташовано у глибині огородженої місцевості і не межує із зовнішнім світом. А значить, держохорона, зазначає видання, оберігає, по суті, землі приватних компаній - Танталіта та фонду Відродження України, що орендують левову частку земель Межигір'я.
Влітку цього року на територію Межигір'я вперше ступила нога чужинця. Щасливчиками виявилися шість відомих журналістів - Янукович дав їм інтерв'ю у будинку, який він офіційно визнає своїм. Працівникам ЗМІ показали небагато - сам будинок і ділянку поруч із ним. Решта 136,6 га Межигір'я так і залишилися terra incognita.
Корреспондентові вдалося відкрити завісу таємниці, щоправда, для цього редакції довелося "піти в небо". Аерозйомка чітко показує будинок, де офіційно проживає Янукович, та інші численні об'єкти, розташовані у Межигір'ї. Щоб зрозуміти, що потрапило в об'єктив камери, Корреспондент скористався проектом забудови території, який забудовники представили на громадських слуханнях Вишгородської райради.
Слухання пройшли у березні 2010 року, і, незважаючи на те, що мова йшла про величезну ділянку землі, були закритими. Проникнути на них вдалося лише журналісту Української правди Сергію Лещенку. Він і передав Корреспонденту оприлюднений на слуханнях детальний план усіх об'єктів, які повинні бути побудовані на 135 га, які належать Танталіту і фонду Відродження України.
Згідно з цим документом, навколо будинку, який Президент називає своїм, виникне ціла індустрія дорогих розваг - гольф-клуб, яхт-клуб, спортклуб, кінний клуб, тенісні корти. Зараз тут є банний комплекс, фонтани, грот і водоспад. Одна частина цих об'єктів буде називатися центром відпочинку і здоров'я, а інша - культурно-оздоровчим центром. Володіти ними будуть ті самі Танталіт і Відродження України.
На фотографіях Корреспондента видно, що будинок, який Президент називає своїм, і великі території, від яких він відхрещується, обгороджені по периметру загальним високим зеленим парканом. Одночасно будинок Януковича і ці угіддя візуально не відокремлені один від одного.
Ведучий програми Свобода слова на ICTV Андрій Куликов, який виявився одним із шести журналістів, які гостювали у Президента, стверджує, що невелика огорожа між будинком Януковича і землями Танталіта та фонду Відродження України все ж є, проте це лише невисокий декоративний паркан. Адже з боку комплексів Танталіта та фонду, які нібито не належать йому, до Президента можуть підібратися не лише таємничі господарі Межигір'я, але й їхні клієнти, які, пише видання, з'являться тут, щойно почнуть роботу центр відпочинку і здоров'я і культурно-оздоровчий центр.
Одного разу Президент непрямо визнав, що має відношення до однієї з будівель його таємничих сусідів. Влітку 2010 року, під час візиту до Німеччини, він розповів, що побудував клубний будинок, над яким працювала фінська фірма Honka. "У нас, у всіх членів клубу, з'явилося бажання, щоб будинок добре виглядав всередині і зовні. Деревина - бруси, із яких збирався будинок, постійно "працює" - то сідає, то піднімається. І як можна закріпити різного плану обробку ... Ми зробили такий тендер невеликий, і на тендері перемогли німці", - проговорився український лідер.
Докладніше про те, як виглядає резиденція Межигір'я з висоти пташиного польоту, читайте у № 39 видання Корреспондент від 7 жовтня 2011 року.