Корреспондент: Курс на саморуйнування. Українці вибиваються в лідери найбільш хворих націй світу

12 жовтня 2011, 08:05
💬 0
👁 34

Нездоровий спосіб життя, пияцтво, куріння і злиденна медицина виводять українців у лідери списку найбільш хворих націй Європи та світу. І з кожним роком скорочують середню тривалість їхнього життя, пише Кароліна Тимків у №39 журналу Корреспондент від 7 жовтня 2011 року.

Сивий 52-річний Йонас Ніберг, керівник Хельсінгборгського симфонічного оркестру, який мешкає у Стокгольмі, – живе втілення типового шведа: незважаючи на вік, виглядає молодо, час від часу займається спортом, не курить і зайвого не п'є.

І таких, як Ніберг, на його батьківщині – та й в інших скандинавських країнах – хоч греблю гати. Недарма дані цілої низки досліджень ставлять нащадків вікінгів на верхні місця в рейтингах найбільш здорових націй планети, а шведську медицину як самі шведи, так і зарубіжні експерти вважають однією з найкращих у світі.

У першій десятці держав з найкращими показниками стану здоров'я серед 175 країн знайшлося місце відразу для трьох скандинавських країн – Ісландії, Швеції та Норвегії

Все це підтверджують дані британської дослідницької корпорації World Markets Research Centre, яка проаналізувала стан здоров'я населення 175 країн. У першій десятці держав з найкращими показниками знайшлося місце відразу для трьох скандинавських країн – Ісландії, Швеції та Норвегії. А експерти Академії наук Китаю, дослідивши 45 найбільших держав світу, дали шведам найвищий бал за їхнє загальнонародне здоров'я.

У тих самих рейтингах зустрічається і назва іншої держави, пов'язаної з варягами, щоправда, в дуже далекому минулому, – України. Однак шукати її серед лідерів не варто: місце батьківщини двох Шевченків і одного Чорнобиля внизу. Наприклад, дослідники з Китаю поставили її на 42-ге місце з 45-ти можливих.

У підсумку більш кволими, ніж українці, виявилися лише жителі Пакистану та Нігерії. Аналітики з World Markets Research Centre визначили позицію України в середині свого рейтингу, але подібний "середній" результат вийшов лише тому, що вони досліджували більше сотні країн світу.

Місця в рейтингах – це умовність, але вона чітко відбиває реалії. Вони для України сумні. Наприклад, середня тривалість життя у Швеції – 80 років, а на берегах Дніпра – 68. За даними українського МОЗ, щороку 64% жителів країни помирають від хвороб серця і судин.

При цьому в країнах ЄС аналогічний показник, за статистикою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), більш ніж удвічі нижчий – 27%. Крім того, сьогодні Україна стала європейським лідером за кількістю хворих на туберкульоз та заражених ВІЛ.

Українське національне здоров'я з року в рік все більше погіршується. І якщо в Європі, а особливо на Близькому Сході, спостерігається зростання тривалості життя, то Україна (разом з Білоруссю і Росією) впевнено рухається у зворотному напрямку

Але найбільш насторожує те, що українське національне здоров'я з року в рік все більше погіршується. І якщо в Європі, а особливо на Близькому Сході, спостерігається зростання тривалості життя, то Україна (разом з Білоруссю і Росією) впевнено рухається у зворотному напрямку.

Дані доповіді ООН Про людський розвиток за останні 40 років, яка побачила світ минулого року, свідчать: починаючи з 1980-х і до нинішніх днів тривалість життя в трьох колишніх союзних республіках скоротилася на десять років.

Наступне покоління українців буде ще більш слабким, адже молоді громадяни країни хворіють дедалі частіше. Так, за даними Національної академії медичних наук України, за останні десять років діти шкільного віку стали хворіти майже на третину частіше.

А ще 30 років тому українці вважалися однією з найбільш здорових націй у Європі, стверджує Віталій Москаленко, ректор Національного медичного університету імені Богомольця. Причини такого стрімкого погіршення самопочуття співгромадян для експертів очевидні: погане харчування, нездоровий спосіб життя і низькі витрати співвітчизників і держави на охорону здоров'я.

"Це [висока смертність і загальне нездоров'я нації] пов'язане з економічними і соціальними проблемами", – констатує Катерина Рибальченко, старший менеджер Програми розвитку ООН в Україні.

У кого що болить

35-річний киянин Василь Никоненко навідується до поліклініки в Оболонському районі винятково в крайніх випадках. "До лікарів ходити не люблю. Черги, хамство, ти там нікому не потрібен", – зізнається Никоненко, який страждає від підвищеного тиску, але ні спортом, ні дієтою життя собі не обтяжує.

Він – типовий представник нації, яка не може похвалитися міцним здоров'ям. Від хвороб серця і судин сильніше, ніж українці, страждають лише представники колишніх радянських середньоазійських республік, трохи краще себе почувають росіяни, стверджує Ігор Поканевич, керівник ВООЗ в Україні. Хоча в 1975 році в Україні був найнижчий показник смертності від цих недугів у всій Європі.

Україна лідирує на континенті навіть за кількістю хворих на СНІД та туберкульоз, який вважається типовою хворобою слаборозвинених суспільств.

Сьогодні Україна лідирує на континенті за кількістю хворих на СНІД та туберкульоз, який вважається типовою хворобою слаборозвинених суспільств. Крім
того, за кількістю серцево-судинних і онкохвороб вона наближається до розвинених країн

Аналітики ВООЗ дійшли висновку, що саме в бідних країнах набагато частіше, ніж у багатих, причиною смерті є СНІД, туберкульоз та інші інфекційні захворювання. Водночас у багатьох країнах головна проблема – серцево-судинні захворювання та онкологія.

З цього виходить, що Україна за цими чотирма основними показниками, на яких ґрунтуються експертні оцінки здоров'я тієї або іншої нації, близька як до третього світу, так і до високорозвинених держав.

Онкологічні захворювання щорічно забирають життя 238 українців на 100 тис. населення, і співвітчизники можуть пишатися лише тим, що їхнє становище краще, ніж в угорців, які мають найвищі в Європі показники смертності від раку – 389 осіб на 100 тис. жителів на рік. В цілому в державах ЄС набагато менший ризик померти від цієї недуги, ніж в країнах СНД. В Євросоюзі ним хворіють 10% населення, тоді як в Україні – 17%.

Найменше в Європі на серцево-судинні захворювання страждають жителі Франції. Тут, за даними ВООЗ, від них помирають трохи більше 10% населення. Фахівці пояснюють життєву стійкість французів правильним харчуванням, зокрема традицією повільного прийому їжі і щоденною склянкою вина. До того ж у Франції ішемічну хворобу лікують переважно хірургічними методами, тоді як в пострадянських країнах – поки що в основному медпрепаратами.

Не відстають за міцністю здоров'я від французів їхні найближчі сусіди – німці. Середня тривалість їхнього життя одна з найвищих у світі – 78,4 року.

Проте за темпами зростання цього показника попереду планети всієї близькосхідний регіон. Тепер жителі арабських країн живуть в середньому довше на 18 років, ніж ще 40 років тому. У країнах Африки на північ від Сахари очікувана тривалість життя з 1970 року зросла на вісім років, а в Чилі і Малайзії співвідношення померлих до загальної чисельності населення за цей самий період знизилося на 60%.

Житель ще однієї країни третього світу, 19-річний кубинець Еліо Ешиваріа, вважає охорону здоров'я Куби чудовою. "Лікарі лікують нас безкоштовно. Також не треба платити за жодні ліки. Та й ціни на препарати у нас мінімальні", – розповідає він.

Високому рівню здоров'я кубинців сприяють хороші кліматичні умови та рівень медицини, а також достатня фізична активність, обмеження у вживанні
висококалорійних продуктів

Відзначає якість кубинської медицини і Москаленко, який тричі побував на Острові свободи. Мовляв, навіть один із засновників сучасної Куби, Ернесто Че Гевара, був лікарем-практиком, тому медицині в країні в усі часи приділяли пріоритетну увагу і виділяли багато грошей. "Високому рівню здоров'я кубинців сприяють хороші кліматичні умови, а також достатня фізична активність, обмеження у вживанні висококалорійних продуктів, тобто вони їдять багато овочів і фруктів", – додає він.

Прямий зв'язок між харчуванням і міцним здоров'ям підтверджують і дані ВООЗ, згідно з яким, найдовше зберігають чудове самопочуття організму в старості японці – вони більше за інших жителів планети споживають риби, сої, морських водоростей і зеленого чаю.

Секрет здоров'я

"Шведи і взимку і влітку займаються спортом, а також добре харчуються", – каже музикант Ніберг, пояснюючи Корреспонденту секрет міцного здоров'я своїх співвітчизників.

А ще згадує інший важливий факт – просунуте і соціально доступне медичне обслуговування. Мовляв, в країні багато держлікарень, лікування в яких здійснюється за рахунок платників податків. Кому це не підходить – може піти в приватну клініку, де ціни зовсім невисокі: наприклад, консультація у лікаря коштує 15-30 євро, що за середньої зарплати 2,2-2,6 тис. євро – дрібниця.

Сказати, що все це не схоже на Україну, означає не сказати нічого. Адже на берегах Дніпра ні про масовий спорт, ні про доступне медобслуговування на високому рівні не йдеться.

По-перше, українці зловживають алкоголем: згідно з даними доповіді ВООЗ, Україна посіла п'яте місце в світі за кількістю споживаного спиртного на душу населення. По-друге, в країні практично не пропагується здоровий спосіб життя. І по-третє – хоча безкоштовна медицина в країні є, але те, що вона здатна дати стражденним, часом перебуває за межами поняття "мінімально необхідна допомога".

За останні 20-30 років витрати держави в країнах Західної Європи на охорону здоров'я зросли в рази і складають понад $ 5 тис. на людину в рік. В Україні цей показник залишився на рівні Союзу і становить $ 475 на людину

Наприклад, за останні 20-30 років витрати держави в країнах Західної Європи на охорону здоров'я зросли в рази і сьогодні складають понад $ 5 тис. на людину в рік. "В Україні ж цей показник залишився на рівні [Радянського] Союзу і становить $ 475 на людину, тоді як середній світовий показник – $ 800", – додає Москаленко.

Однак з вірного практично для всього світу правила, що здоров'я нації залежить від рівня фінансування медицини, існують свої винятки. Щоб покращити самопочуття свого народу, необов'язково бути багатою державою – такого висновку дійшли фахівці ВООЗ, зіставляючи витрати на охорону здоров'я зі змінами середньої тривалості життя в 191 країні світу.

На цій підставі системи охорони здоров'я Оману, а також Марокко, Мальти і Ямайки визнані більш ефективними, ніж у Великобританії, США і Канаді, – за рахунок більш раціональної системи медстрахування. На думку аналітиків, в останніх трьох країнах вона надто складна і забюрократизована.

За результатами аналізу Англія опинилася на 24-му місці, Канада – на 35-му, США – на 72-му, а Україна – на 79-му.

Феноменальні результати показує небагата Куба, де середня місячна зарплата становить лише $ 10-15, але в рейтингу ВООЗ вона займає 34-те місце. Останні рядки в дослідженні все ж традиційно дісталися країнам третього світу – Зімбабве, Замбії та Республіці Конго.

Проте США, найближчий сусід Куби, стали ще одним винятком із правила "здоров'я – гроші", щоправда, протилежним. Супердержава, у якій, здавалося б, проблем із самопочуттям у населення бути не повинно, в різних рейтингах здоров'я займає невисокі місця.

Причина в тому, що за солідних щорічних витрат держскарбниці США на охорону здоров'я – 14% ВВП ($ 2,3 трлн) – 45 млн американців, тобто майже 14% населення, через відсутність страховки не мають доступу до медичної допомоги.

"Ці люди або ніде не працюють, або працюють тимчасово, – розповідає Москаленко. – Американці, які працюють, не хочуть платити за безробітних, а для останніх страховка не по кишені".

У Західній Європі в більшості країн діє базова система страхування для
всіх, заснована на тому, що багаті платять за бідних

По цей бік океану, в Західній Європі, жителі захищені набагато краще: тут в більшості країн діє базова система страхування для всіх, заснована на тому, що багаті платять за бідних. Тому Пол Кругман, економіст і оглядач The New York Times, без роздумів називає європейське охорону здоров'я "більш продуманою і краще організованою", ніж американську.

Ханс Херманн Дікхуту, головний лікар відділення спортивної медицини Фрайбурзької університетської клініки, пояснює секрет довголіття німців не тільки щедрим фінансуванням системи охорони здоров'я, але й активною пропагандою здорового способу життя.

"У нас дуже важливими є такі заходи, як повна заборона куріння у громадських будівлях і громадському харчуванні, популяризація профілактичних онкологічних обстежень, наприклад мамографії, а також фторування питної води", – розповідає Дікхуту.

Прості речі

Прогнозуючи майбутнє розвитку охорони здоров'я як у розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються, експерти однаково оптимістичні. "З кожним роком медичні технології стають все більш досконалими, і це все буде вести до поліпшення і збільшення тривалості життя", – вважає керівник ВООЗ в Україні Поканевич.

Крім того, на його думку, в багатих державах зростання тривалості життя неминуче спричинить за собою і щорічне збільшення витрат на медицину.

Головною причиною смертності в світі, як і раніше, залишаться серцево-судинні захворювання, онкологія і цукровий діабет

Що ж до довготривалого діагностування всіх націй в цілому, то головною причиною смертності в світі, як і раніше, залишаться серцево-судинні захворювання, онкологія і цукровий діабет, вважає Поканевич.

Головну кару в тому числі й українців – хвороби серця і судин – Москаленко пропонує перемогти дуже простим способом. "Нам треба сформувати молоде покоління, щоб воно займалося спортом, не вживало спиртні напої, менше курило. Тільки тоді все налагодиться", – упевнений він.

Втім, розуміючи, що не все залежить від зусиль окремих індивідуумів, ректор медуніверситету пропонує і деякі заходи державного рівня, здатні обмежити поширення в Україні небезпечних хвороб. Наприклад, Москаленко пропонує зробити лікування туберкульозу примусовим – тримати в диспансерах хворих з відкритою формою хвороби до того часу, поки ступінь туберкульозу не стане безпечним.

Нарешті, Україні з її низьким рівнем державного медичного обслуговування ніяк не обійтися без обов'язкового страхування, вважають експерти. По-перше, страхові агенти, не зацікавлені в зайвих витратах, будуть жорстко контролювати роботу лікарів. А по-друге, це дозволить акумулювати додаткові кошти на розвиток охорони здоров'я, оскільки на держскарбницю співвітчизникам, які користуються державною медициною, розраховувати сьогодні не доводиться.

Бюджет охорони здоров'я склав у 2010 році 38,5 млрд грн., з них 72% використано на оплату праці працівників галузі, 8,4% – на оплату комунальних послуг, а на сам процес лікування і розвиток медичних технологій залишаються незначні кошти

Бюджет охорони здоров'я склав у 2010 році 38,5 млрд грн., але, як наголошує Москаленко, з них 72% використано на оплату праці працівників галузі, 8,4% – на оплату енергоносіїв та комунальних послуг, 3% – на харчування, 8% – на медикаменти, а на сам процес лікування і розвиток медичних технологій залишаються незначні кошти.

"Необхідно зрозуміти, що здоров'я людини – економічна складова будь-якої держави, – нагадує Поканевич. – Нездорова нація не зможе створити здорову і сильну країну".

Національне самопочуття

Головні критерії, за якими оцінюється здоров'я населення в різних країнах світу

Смертність від серцево-судинних захворювань і діабету в країнах світу

Смертність від онкологічних захворювань у країнах світу

Поширення туберкульозу в країнах світу

Середня тривалість життя

Дані ВООЗ

***

Цей матеріал опубліковано в № 39 журналу Корреспондент від 7 жовтня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: медицина Україна спосіб життя охорона здоров'я