Холодні зими останніх років можуть бути пов'язані зі зміною ультрафіолетового випромінювання Сонця

Холодні зими останніх років, які принесли стільки неприємностей багатьом європейським країнам, можуть бути пов'язані з мінливістю в ультрафіолетовому випромінюванні Сонця, повідомляє Бі-бі-сі.

Британські геофізики дійшли висновку, що коливання в рівні ультрафіолетового випромінювання значно більші, ніж передбачалося раніше, і такі коливання можуть призводити до тепліших зим в одних районах земної кулі, і до більш холодних - в інших.

Дослідники наголошують, що їхні дані не мають прямого відношення до глобального потепління.

Сонце в останні роки перебувало в спокійній фазі свого 11-річного циклу, що співпало з незвично холодними зимами за останні три роки в Британії, Північній Європі і США. При цьому в південних широтах, наприклад в Середземномор'ї, а також у високих широтах на півночі Канади та в Гренландії спостерігалася надзвичайно тепла погода.

Ці дані були отримані американським супутником SORCE (Sоlar Radiation and Climate Experiment), запущеним в 2003 році. Серед встановлених на ньому приладів є реєстратор коливань сонячного випромінювання, який аналізує випромінювання світила в інфрачервоній, видимій і ультрафіолетовій частинах спектра.

За даними реєстратора, коливання ультрафіолетового випромінювання за останні роки в п'ять разів перевищили ті, що спостерігалися раніше. Коливання в рівні ультрафіолетового випромінювання від Сонця виявилися істотно більшими, ніж думали вчені.

Геофізики ввели дані, отримані з супутника SORCE, в комп'ютерну модель світового клімату, використовувану Британською метеорологічною службою. Результати моделювання підтвердили припущення про те, що коливання в ультрафіолетовому випромінюванні Сонця впливають на розподіл температур в тропосфері і стратосфері.

Ультрафіолетове випромінювання поглинається озоновим шаром в стратосфері, тому на нижчій точці циклу сонячної активності стратосфера охолоджується швидше. Це, в свою чергу, призводить до зміни швидкості повітряних потоків в тропосфері, в тому числі повітряної течії, яка циркулює в приполярних зонах Північної півкулі.

У результаті рух повітря в напрямку із заходу на схід зменшується, а холодне повітря із півночі Сибіру починає все частіше впливати на погоду в Британії та країнах Північної Європи.

Проте поки не зовсім ясно, наскільки точні дані, отримані із супутника SORCE. Вчені схильні вірити їм, однак відмічені коливання настільки великі, що вони воліли б отримати підтвердження з інших джерел.

Якщо гіпотеза про вплив коливань ультрафіолетового випромінювання вірна, то в найближчі роки зими в Північній Європі будуть м'якшими, тому що настає новий 11-річний цикл сонячної активності.

Крім цього циклу, існують й інші, більш протяжні циклічні зміни на Сонці. Наприклад, з 1645 по 1715 рік астрономи відзначали так званий мінімум Маундера, коли на Сонці майже не було плям.

Період цих спостережень збігся із загальним охолодженням клімату в Північній півкулі, яке отримало назву Малого льодовикового періоду.

Нагадаємо, в жовтні минулого року британські вчені дійшли висновку, що посилення сонячної активності цілком може призвести не до потепління, а до похолодання на Землі.