Найвпливовішу ділову газету світу звинуватили в таємному викупі власного тиражу. Винуватець скандалу подав у відставку

Навколо авторитетної американської ділової газети Wall Street Journal вибухнув грандіозний скандал: розслідування британської The Guardian свідчить про те, що видання викуповувало десятки тисяч примірників власного тиражу за заниженими цінами.

The Guardian пише, що WSG таємно платила європейським компаніям, щоб вони купували екземпляри, вводячи таким чином в оману як читачів, так і рекламодавців. Автори розслідування посилаються на внутрішню переписку WSG і різні документи, отримані під час розслідування. Вони з'ясували, що шахрайську схему організував керуючий директор материнської компанії Wall Street Journal - Dow Jones and Co - Ендрю Ленгхофф.

Робота з викупу тиражу була організована в Лондоні, а метою Ленгхоффа став європейський випуск газети, який надходив у продаж у Євросоюзі, Росії та Африці. Все почалося з того, що у січні 2008 року Wall Street Journal почала співпрацювати з європейськими компаніями, які організовували семінари для студентів різних університетів. Видання винагороджувало спонсорів тим, що публікувало у себе їхні імена, забезпечуючи таким чином рекламу в одній із найавторитетніших газет світу. Спонсори натомість купували тираж газети за неймовірно заниженими цінами - близько 5 центів за екземпляр. Далі газети поширювалися серед студентів безкоштовно. 

The Guardian з'ясувала, що спонсори, із якими співпрацювала WSG, забезпечували їй купівлю 41% європейського тиражу, тобто близько 31 тисячі примірників щодня (всього у Європі продавалося 75 тисяч примірників). 

У 2010 році схема, яку організував Ленгхофф, почала давати збої. Найбільший спонсор WSG - голландська компанія Executive Learning Partnership (ELP) - стала погрожувати вийти із гри. На той час вона купувала 16% європейського тиражу газети - приблизно 12 тисяч копій щодня за ціною 1 цент. Протягом 259 днів вона викупила 3,1 млн копій газети, витративши на це 31,080 тисяч євро. Голландська компанія поскаржилася на те, що отримує дуже мало віддачі від того, що викуповує такий великий тираж. 

У 2010 році схема, яку організував Ленгхофф, почала давати збої. Найбільший спонсор WSG - голландська компанія Executive Learning Partnership (ELP) - стала погрожувати вийти із гри. На той час вона купувала 16% європейського тиражу газети - приблизно 12 тисяч копій щодня за ціною в 1 цент. 

У квітні 2010 року Ленгхофф умовив ELP продовжити співпрацю, пообіцявши їй нові вигоди. Нова домовленість включала організацію спільних семінарів із тем, пов'язаних із роботою ELP. Причому WSG зобов'язалася опублікувати як мінімум три спеціальні доповіді, засновані на дослідженнях європейського ринку компанією ELP. Голландська компанія також забезпечувала відеоматеріали для сайту газети і, як і раніше, викуповує 12 тисяч копій WSG. 

14 жовтня 2010 у WSG був опублікований великий матеріал, складений на основі дослідження ELP про використання соціальних медіа у бізнесі. У статті, серед іншого, були експертні коментарі голови ELP. Причому ніякого попередження про те, що матеріал створено у рамках співпраці WSG та ELP або про те, що голландська компанія викуповує 16% європейського тиражу газети, не було. Не було таких попереджень і в матеріалі за 14 березня 2011 року, у який було включено інтерв'ю з одним із керуючих партнерів ELP Анном де Ягером про роль жінок у раді директорів компаній.

ELP і далі створювала проблеми для WSG. Деякі співробітники газети скаржилися на те, що співпраця із голландською компанією неетична, інші сумнівалися у якості досліджень, на які у своїх матеріалах посилалася газети.

Восени ELP поскаржилася, що представники газети не перерахували платіж у 15 тисяч євро за копії, які викуповує компанія із квітня. Без цього платежу процес викуповування міг припинитися, через що офіційний тираж WSG упав би відразу на 16%, що викликало б питання у рекламодавців та аудиторії.

У зв'язку з цим Ленгхофф налагодив схему, за якою до викупу тиражу підключилися й інші компанії. Причому The Guardian пише, що деякі з цих компаній могли і не знати, що беруть участь у шахрайській схемі.

У вівторок, 11 жовтня 2011 року, Ендрю Ленгхофф подав у відставку через звинувачення у втручанні в редакційну політику WSG. Проте, жодної згадки про шахрайську схему з викупом тиражу у вчорашньому номері WSG немає.

Тим часом, The Guardian пише, що про шахрайство у Лондоні знало керівництво видання, що перебуває у Нью-Йорку. Зокрема, про нього був попереджений Ліс Хінтон, який є правою рукою медіамагната Руперта Мердока, якому належить материнська компанія WSG - Dow Jones and Co.

Нинішній скандал кидає тінь на видання, яке багато хто називає найвпливовішим у діловому світі. Wall Street Journal довіряють мільйони читачів по всьому світу.

Однак для власника газети - Руперта Мердока - це не перший гучний скандал за останній час. Кілька місяців тому він закрив таблоїд із багаторічною історією News of the World, редакцію якого звинуватили у прослуховуванні багатьох британців, у тому числі колишнього прем'єр-міністра Гордона Брауна і багатьох знаменитостей.

За матеріалами: The Guardian