МН: Партія війни
Не встигло висохнути чорнило на вироку, винесеному Печерським районним судом Юлії Тимошенко, як в службі безпеки України зібрали прес-конференцію, щоб повідомити про початок нового розслідування щодо колишньої суперниці Віктора Януковича на президентських виборах 2010 року, - пише Віталій Портников у російському виданні Московские новости.
Як і перше звинувачення, друге стосується взаємин Юлії Тимошенко з Росією. Тільки
набагато давніших (кінця 90-х років) і пов'язаних з боргом корпорації Єдині
енергетичні системи України (ЄЕСУ). Тимошенко
керувала цією корпорацією в період прем'єрства Павла Лазаренка.
Справа ця більш
відома в Росії, ніж в Україні. Саме
ситуація навколо ЄЕСУ дозволила Москві почати кримінальну справу проти
Тимошенко в 2004 році, в період її активної боротьби з тодішнім президентом
Леонідом Кучмою. Втім,
справу цю в Росії закрито. Генерал-полковник
Георгій Олійник, якого звинувачували у зловживанні службовим становищем у
зв'язку з отриманням платежів від ЄЕСУ, виправданий Верховним судом РФ.
Саме ситуація навколо ЄЕСУ дозволила Москві почати кримінальну справу проти
Тимошенко в 2004 році, в період її активної боротьби з тодішнім президентом Леонідом Кучмою
Зараз
служба безпеки у своєму розслідуванні щодо боргу корпорації спирається на лист
міністра оборони Росії Анатолія Сердюкова прем'єр-міністру України Миколі
Азарову. У
цьому листі йдеться про необхідність повернути борг ЄЕСУ перед міністерством -
$ 405,5 млн. Але ні словом не згадується про кримінальне походження боргу.
Про
історію ЄЕСУ та її відносини з Росією тих років можна написати не статтю, а
справжній детективний роман - як і про кожну корпорації такого роду. Ясно,
що керована Тимошенко корпорація була, по суті, частиною державної машини, яка
обслуговувала тодішніх головних гравців - президента Леоніда Кучму і прем'єра
Павла Лазаренка. Конфлікт
Кучми і Лазаренка призвів до розгрому ЄЕСУ, що, до речі, не в останню чергу відобразилося
на платоспроможності компанії. Однак
сам Кучма чудово розумів державну природу цього боргу, і врешті-решт українська
держава погодилася, що саме вона має віддати ці гроші. Анекдотичність
ситуації в тому, що цей "кінець кінців" настав саме тоді, коли
президентом України все ще був Кучма, а от прем'єр-міністром - Віктор Янукович!
Керована Тимошенко корпорація була, по суті, частиною державної машини, яка обслуговувала тодішніх головних гравців - президента Леоніда Кучму і прем'єра Павла Лазаренка
Але
все-таки навіщо українському керівництву нова кримінальна справа проти
Тимошенко саме тоді, коли у світі жваво - і критично - обговорюють перший
вирок? З
точки зору формальної політичної логіки це безумство найчистішої води. Європейці
ставлять під сумнів можливість підписання договору про асоціацію з Україною,
Білий дім виступає з жорсткою заявою, яка за тональністю мало чим відрізняється
від коментарів Володимира Путіна та Сергія Лаврова. Українські
дипломати переконують Віктора Януковича, що скоро все уляжеться, потрібно
просто проявити витримку і коректність, а сам президент вперше заговорив про
можливість декриміналізації статті, за якою засуджують Тимошенко. І тут на тобі - друга справа!
Зрозуміти
логіку подій можна, тільки усвідомивши, як працює механізм української влади. На
її вершині перебуває президент, який дійсно приймає всі основні рішення
самостійно. Але Янукович не
Лукашенко. Поки що не Лукашенко. І його оточення веде свою гру.
Ці люди заробляють гроші вже сьогодні, і їм не дуже цікаві ні бажання тих українських олігархів, хто сподівається якомога вигідніше збути свою продукцію в Європу, ні надії інших, що лобіюють відкриття російського ринку для українських товарів.
У
цьому оточенні чимало людей, які зацікавлені в українській ізоляції. Їм
не потрібні ні європейські правила гри, ні російські олігархи на завойованій
території. Ці
люди заробляють гроші вже сьогодні, і їм не дуже цікаві ні бажання тих
українських олігархів, хто сподівається якомога вигідніше збути свою продукцію
в Європу, ні надії інших, що лобіюють відкриття російського ринку для
українських товарів.
Вирок
Тимошенко дозволяє їм вбити двох зайців одразу - брюссельського і російського. Лише
почувши про можливість капітуляції Віктора Януковича на брюссельському
напрямку, вони відразу ж вкидають друге обвинувачення. Президенту
вони пояснять це просто: треба, мовляв, ще більше скомпрометувати Тимошенко як
агента російського впливу - ось чому вона підписала невигідний для України
контракт! Ось чим нібито
шантажував її Путін - 405 млн. доларів!
Конспірологи
- втім, серед них є й люди з президентського оточення - йдуть ще далі і
запевняють, що "партія війни", яка, на їхню думку, орієнтується на
бізнесмена Дмитра Фірташа і включає в себе главу президентської адміністрації
Сергія Льовочкіна, керівника служби безпеки України і
за сумісництвом олігарха Валерія Хорошковського, міністра енергетики Юрія Бойка
та деяких інших, менш важливих чиновників, хоче скомпрометувати самого
Януковича, щоб захопити владу в країні після його падіння. Прем'єром
нібито буде Бойко, а за пост президента конкурують Льовочкін і Хорошковський. Але, по-моєму, це все дуже складно.
Українські
гравці діють на короткій дистанції. І
в цьому наближені Януковича не надто відрізняються від нього самого.
***
У
рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без
купюр і змін. Редакція
не несе відповідальності за зміст даних матеріалів