Эхо Москвы. Юлія Латиніна: Абсурдність вироку

Цього тижня визначилося, хто стане наступним президентом України. З великою ймовірністю це буде саме Юлія Тимошенко, тому що, ну, знаєте, от, Тимошенко - не Ходорковський, - стверджує Юлія Латиніна в ефірі російського радіо Эхо Москвы.

Добрий вечір, Юлія Латиніна. І головна політична новина цього тижня - це, звичайно, 7 років, які дали Юлі Тимошенко. Власне, цього тижня визначилося, хто стане наступним президентом України. З великою ймовірністю це буде саме Юлія Тимошенко, тому що, ну, знаєте, от, Тимошенко - не Ходорковський. Коли ви там садите у в'язницю Нельсона Манделу або Беназір Бхутто, то ви, зазвичай, отримуєте на виході те, що ви заслуговуєте. А те, що цей Нельсон Мандела або Юлія Тимошенко будуть не кращими лідерами держави, популістами, хтось буде навіть не без гріха, ну, це до справи не відноситься.

До речі, взагалі зауважте, як змінюються часи. Ще недавно з України новиною були революції, а тепер з України новиною посадки. І, власне, перша дивовижна річ - це абсурдність вироку, тому що вирок більш абсурдний, ніж 2-й вирок Ходорковському. Ну, звинувачувати політика, прем'єр-міністра в тому, що він підписав невигідну для держави угоду, причому не довівши жодної його матеріальної зацікавленості в цьому, ну, це все одно що там генералу Йодлю висунути, що він підписав беззастережну капітуляцію Німеччини у Другій світовій війні.

Перша дивна річ - це абсурдність вироку, тому що вирок більш абсурдний, ніж 2-й вирок Ходорковському

Причому, зауважте, що на відміну від Володимира Володимировича, який вічно каже, що він не може додзвонитися до Генерального прокурора, Янукович тут же сказав як справжній пацан, що "та ні, тут якщо Євросоюз дуже незадоволений, ще можна подумати". Загалом, це ось така свята простота, яка пацану Януковичу не вперше властива.

Я нагадаю інший випадок, коли пацани ще тільки прийшли до влади, і там була Криворіжсталь, за яку Лакшмі Міттал заплатив 4,8 мільярда доларів. І тут же пацани пороззявляли на неї рот, сказали, що, от, після 2008 року Лакшмі Міттал не виконав своїх інвестиційних зобов'язань. Міттал сказав, що він, взагалі-то, ось ... Так, після 2008 року було важко, він звертався з проханням про послаблення до Мінмайна, отримав відповідну відповідь, відповідне "Так". І тут йому кажуть: "Ви знаєте, питання-то мало вирішуватися на засіданні Кабінету міністрів", як ніби це проблема Міттала, а не самої України.

І, загалом, все йшло до того, що купівлю ціною майже 5 ярдів у Міттала пацани заберуть. Але тут товариш Янукович приїжджає до Франції до Саркозі, і той, мабуть, сказав йому дуже різко, що він про все це думає, після чого Янукович не став комизитися, не став, як я вже сказала, про генерального прокурора розповідати, якому він не може додзвонитися, а каже: "Ну, ця справа до наступного суду не дійде".

З одного боку, заводять нову кримінальну справу проти Тимошенко, а з іншого боку
кажуть "Ну, якщо Євросоюз буде вже дуже проти, то, значить, можна ще подивитися - вирок не остаточний"

І тут абсолютно те ж саме. Ось, з одного боку, заводять нову кримінальну справу проти Тимошенко, а з іншого боку кажуть "Ну, якщо Євросоюз буде вже дуже проти, то, значить, можна ще подивитися - вирок не остаточний".

Звичайно, найбільше ще одна річ мене вразила - це реакція президента Ющенка (колишнього). Взагалі я вже багато разів говорила, що Ющенко, звичайно, є одним з найбільших політичних нещасть, які довелося пережити Україні. Ну, приблизно таким же, яким Мануель Асанья був для Іспанії. Нагадаю, що коли республіканці в 30-х роках прийшли до влади в Іспанії, то вони просто, все у них валилося крізь пальці, вони не змогли зупинити ніяк елементарне фізичне насильство, перш за все, анархістів, і відповідно, ось, після таких хлопців як Ющенко або як Мануель Асанья і виникає це чудове поняття "дерьмократи", а країна надовго занурюється в що-небудь на зразок Франко, якщо цей час ще героїв, або в що-небудь на зразок Януковича, якщо ми живемо на заході і на заході, як мені сказав один мій чудовий італійський приятель, карлики відкидають довгі тіні.

Так от президент Ющенко - це була людина, яка отримала мандат від народу після помаранчевої революції на те, щоб змінити Україну. Він не зробив нічого. В Україні тривав той же бардак, та ж корупція, президент був безпорадним. Президент замість цього замінив елементарні економічні насамперед реформи реформою держави, перетворенням її в якийсь інструмент, який обслуговує потреби громадян. Тобто, те, що зробив Саакашвілі у Грузії. Ющенко був таким, антисаакашвілі. Ющенко ... Та господи! Навіть ці нещасні даішники, яких було Ющенко прибрав з вулиць, наслідуючи Саакашвілі, потім якимось боком назад на вулиці просочилися.

Після таких хлопців як Ющенко чи як Мануель Асанья і виникає це чудове поняття"дерьмократи", а країна надовго занурюється в що-небудь на зразок Франко, якщо
цей час ще героїв, або в що-небудь на зразок Януковича

І коли навколо демократично обраного президента не відбувається ніякої чистки держави, починають товктися якісь Фірташі, якісь РосУкрЕнерго, коли замість цього починається нескінченний пошук ворогів, і Ющенко у Вашингтоні каже: "Що у вас головна проблема?" - "Тимошенко" - "А яка у вас друга проблема?" - "Тимошенко" - "А яка у вас третя проблема?" - "Тимошенко".

Неодмінно, коли держава в повному розбраті, коли президент не може нічого, він неодмінно починає розповідати всякі історії на кшталт пошуку імперської величі, зведення в герої бандерівців, які, все-таки, намагалися побудувати тоталітарну державу. Ну, радісно, ​​що їм це не вдалося, було побудовано іншу тоталітарну державу. Але, загалом, чим ці хлопці сильно кращі від Сталіна?

І, от, коли все це скінчилося Януковичем, то проблема полягає в тому, що Янукович - ну, це з Януковичем або з диктатурою можна боротися. А такі як Ющенко - вони компрометують саме поняття помаранчевої революції, народної волі та демократичних реформ. І добре, що Ющенко лаяв Тимошенко останні кілька років свого правління. Але ось зараз її посадили. І заявити на Бі-бі-сі, що Тимошенко, цитую, "зрадила національні інтереси", як це зробив Ющенко, в той час як навіть партія Ющенка назвала вирок "актом політичних репресій", на мій погляд, це якесь виняткове політичне скотолозтво.

Коли держава в повному розбраті, коли президент не може нічого, він неодмінно починає розповідати всякі історії на кшталт пошуку імперської величі, зведення в
герої бандерівців, які, все-таки, намагалися побудувати тоталітарну державу

Ну, втім, найголовніше, мені здається, в цій історії ось що. Є в психології така штука проекція. Проекція - це коли те, як ви показуєте себе, ви бачите в оточуючих. Наприклад, якщо ви сповнені агресії, ви завжди говорите, що це весь світ налаштований агресивно проти вас: "Вони нас не люблять". Ну, як поведінку Кремля або поведінку арабських правителів.

І ось в даному випадку дуже схоже явище в проекції, на мій погляд, демонструє цей суд. Бо в чому звинувачують Тимошенко? Що вона завдала шкоди Україні аж на 180 мільйонів доларів. Нагадую, що газовий договір, який вона підписала, вибив з посередників Росукренерго. А як тільки Янукович повернувся, у нас Фірташ, тобто Росукренерго, якщо Росукренерго зводиться виключно до пана Фірташа, тому що там весь час питання до Росукренерго, до його попередника Юралтрансгаз ... ФБР весь час згадуєє ім'я Могилевича, який у нас, все-таки, один з найбільш розшукуваних у світі злочинців. Ну і от у нас Фірташ став в Україні бізнесменом № 1, на зустрічі з Медведєвим українських бізнесменів сидів рівно навпроти Медведєва. І, от, як тільки нова влада отримала контроль над Міненерго, через нього над Нафтогазом ... Після цього Нафтогаз, тобто нова влада програла самі собі в Стокгольмському суді позов на користь РосУкрЕнерго, і бюджет України заборгував РосУкрЕнерго близько 3-х мільярдів доларів. Причому, все відбувалося в розпал кризи, і МВФ просто заверещав як смажений, що "ви чого робите? Не дамо грошей!"

Є браток Янукович, є його великий східний браток, з якого він, власне, бере приклад. І так, ці хлопці, ну, набагато простіші, ніж Муссоліні і Франко

Причому, гроші, все-таки, там, газом, якось потихеньку відшкодували. Тобто ось тоді ось ця от влада Януковича - вона продемонструвала якийсь стиль правління, який можна назвати "шпанізмом", можна назвати "шпанократія", бо от у хлопців влада - це такий спосіб швиденько зробити державу винною 3 мільярди доларів знайомій компанії.

Дуже проста філософія влади. От була шапка Мономаха, а тепер є ондатрова шапка, яку можна вкрасти, бо зрозуміло, що ось ця фраза, яку вимовила Тимошенко, ну, вона приречена тепер цитуватися найближчі кілька десятиліть.

І, от, є браток Янукович, є його великий східний браток, з якого він, власне, бере приклад. І так, ці хлопці, ну, набагато простіші, ніж Муссоліні і Франко.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.