Від Сочі до ЧС-2018: чи витримає Росія "забіг престижу"?

Під час третього терміну Путіна Росія щороку прийматиме у себе події світового рівня. Інститут 5і, названий по пунктах програми Медведєва, спробував виявити позитивний економічний ефект від проведення мега-чемпіонатів і самітів.

Російський інститут "5і", в імені якого фігурують пункти програми президента Медведєва зразка 2008 року (інновації, інвестиції, інфраструктура), представив на Санкт-Петербурзькому форумі доповідь про вплив великих політичних та спортивних заходів на економіку держав і регіонів,які їх приймають.

Із 2012 по 2018 роки, під час очікуваного третього президентського терміну Володимира Путіна, Росії належить стати господинею безпрецедентної серії світових чемпіонатів (від футбольного до плавального), зимової олімпіади, універсіади до того ж - саміту АТЕС у Владивостоці.

Порівнявши стан економіки десятків країн світу до і після проведення великих самітів, олімпіад і навіть фіналів пісенного конкурсу Євробачення, економісти інституту 5і дійшли висновку, що в цілому помпезні заходи корисні для економіки.

Правда, для аналізу був узятий докризовий період - із 2000 по 2008 роки, коли економічна ситуація у світі, як визнала керівник інституту Марина Удачина в інтерв'ю газеті Ведомости, була сприятлива сама по собі.

Із 47 великих міжнародних подій, що відбулися не в Росії, лише шість не призвели до пожвавлення торгівлі, падіння безробіття, зростання виробництва і споживчої активності або до інших позитивних макроекономічних змін у країнах-господинях.

Наприклад, у 79% випадків у країн, що проводили кубки, чемпіонати та саміти, зростав експорт. У 64% держав стало більше користувачів Інтернету, наводить уривки з доповіді 5і газета Ведомости.

Що ж до російського досвіду, підрахунки авторів доповіді дали несподіваний результат: найбільший економічний ефект, як виявилося, принесли Російської Федерації авісалони МАКС, саміт Шанхайської організації співпраці у далекому 2001 році і молодіжний чемпіонат світу з хокею, що пройшов у Подільському тоді ж, на світанку правління Путіна.

Саме після цих "доленосних" подій у Росії прискорилося зростання практично всіх економічних показників.

Якщо ця логіка вірна, то після чемпіонату світу з доміно, який у вівторок починається в Абхазії, теж варто очікувати підйому економіки, появи нових доріг і нових робочих місць у республіці, яка відкололася.

"Я б не став говорити, що зростання ділової активності у Москві після 2001 року викликане молодіжним хокейним чемпіонатом або самітом ШОС, підозрюю, що мало хто з москвичів взагалі знав про них, - вважає голова Інституту проблем глобалізації Михайло Делягін. - Там, звісно, діяли інші, більш масштабні чинники ".

Виправдати гігантські витрати російського бюджету на "мегапроекти" 2010-х "вдалими" прикладами із 2001 року буде досить складно. І самі автори доповіді з Інституту інновацій та інвестицій, якщо вірити Ведомостям, не чекають, що найдорожчі будівництва нового десятиліття - олімпійські об'єкти у Сочі і нові футбольні стадіони до ЧС-2018 - окуплять себе.

Про зміну чемпіонату світу з футболу у Москві поки що точно відомо лише одне: як пообіцяв Володимир Путін, вона буде не менше 10 млрд доларів.

Світові чемпіонати та саміти не завжди приносять організаторам світовий рівень прибутку. Олімпійські ігри-2004 в Афінах були збиткові. Олімпіада в Пекіні 2008 року, з іншого боку, за витрачених на неї $ 40 млрд доларів не дотягла навіть до половини відсотка від ВВП Китаю і пройшла непоміченою для гігантських масштабів китайської економіки.

Навіть у США гіпотезу "великий спорт притягує великі гроші" піддають сумніву. Дослідники Мерілендського університету Денніс Коутс і Бред Хамфріс внаслідок багаторічних підрахунків дійшли висновку, що фінал Суперкубка з американського футболу - найбільша спортивна подія США - ще жодного разу не приніс довгострокової економічної вигоди жодному американському місту, де він проводився. Будівельні проекти закінчуються до дня Кубка, і створені під них робочі місця зникають, стверджують Коутс і Хамфріс, пробки на дорогах, навпаки, залишаються, готельні номери, що подорожчали, залишаються занадто дорогими, а ділова активність, за їхньою версією, навпаки, падає.

Що ж у такому разі чекає російські регіони і бюджет на фініші рекордного "забігу престижності", який розпочнеться для Росії із 2012 року? Відповіді на це питання урядові та наближені до влади економісти поки що не дали.

Серед регіонів Росії першим прийме у себе "мега-подію" (як це називають експерти 5і) Владивосток, де до саміту АТЕС будуються мости через бухту Золотий Ріг і протоку Босфор Східний, театр опери та балету, океанаріум, системи каналізації, мережа доріг та інфраструктура теплопостачання на острові Російський та автомагістраль від Владивостока до Находки.

Саміт АТЕС у цілому обійдеться Росії у 660 млрд рублів (24 млрд доларів США). Але оскільки квитків на саміт азійських, російських та американських політиків не продають, говорити про яку-небудь окупність заходу, крім іміджевої, не доводиться.

Кампус нового університету на острові Російському і нові мости прослужать однак ще десятки років.

А там, де присутні глядачі, квитки і каса, основним досягненням влади вважають не комерційний успіх заходу, а великий обсяг прямих інвестицій.

 

Як повідомили Бі-бі-сі в міністерстві економіки Татарстану, вкладення в Універсіаду-2013 у Казані досягають 100 млрд рублів, і за рахунок будівництва 30 нових стадіонів, стрільбищ та інших об'єктів, у тому числі житлового села для спортсменів, зростає обсяг будівельного комплексу.

"Інвестиції у спортивну, транспортну і соціальну інфраструктуру повністю змінюють вигляд Казані, роблячи її більш комфортною і привабливою для життя", - з гордістю заявили Бі-бі-сі в регіональному мінекономіки.

Але Татарстан уже зараз - один із найуспішніших регіонів Росії. Якщо економіка республіки зараз зростає на 4,2% на рік, то темпи будівельної галузі обганяють зростання валового республіканського продукту ще на 1%.

Окупити "мегапроект" з точки зору каси вдалося поки що в Росії, напевно, лише одного разу - під час фіналу Ліги чемпіонів у травні 2008 року, коли на матч двох провідних британських клубів до Москви з'їхалися натовпи британських же футбольних фанів, які успішно оплатили заброньовані для них рейси та готельні номери британськими фунтами стерлінгів.

Повторити подібний успіх з фіналом Євробачення не вдалося. Викуплені під гіпотетичних глядачів готелі залишилися незаповнені, і агенства отримали збитки. Очевидно, глядачі Євробачення, відповідно до назви конкурсу, віддали перевагу дивитися естрадний конкурс вдома у Європі по телевізору, не виїжджаючи в далеку незнайому Москву.

Мало хто очікує прибутку від Олімпіади-2014 у Сочі, бюджет якої прагне до трильйона рублів, або $ 32,5 млрд (для порівняння - річна, більш масштабна олімпіада-2012 у Лондоні обійдеться у 18 млрд доларів).

У світовому масштабі прибутковість Олімпіад - нечаста удача. Досягти цього досі вдавалося, в основому американцям і австралійцям. Голова Оргкомітету Сочинської олімпіади Дмитро Чернишенко визнавав влітку цього року в інтерв'ю Ехо Москви", що зимові Ігри окупають себе вкрай рідко.

Нагадуючи про збитки, завдані Іграми в Афінах у 2004 році, економіст Михайло Делягін робить висновок - мегапроекти підстьобують економіку там, де є раціональне управління і присутня сумлінність держави.

Про перспективи Росії у цьому відношенні Делягін говорить із крайньою іронією.

"Якщо ви занадто багато крадете під час підготовки до того чи іншого спортивного змагання, то масштаби цього злодійства переважать будь-які позитивні результати від самого спортивного змагання", - вважає економіст.