Преса Росії: пілот як козир у суперечці

Огляд російської преси за 26 жовтня 2011 року.

В огляді російських газет:
"Коммерсант" на першій шпальті висвітлює судовий процес над російським пілотом Володимиром Садовничим і його естонським колегою Олексієм Руденком. Вони вже півроку утримуються в СІЗО Курган-Тюбе (Таджикистан). Їх звинувачують у незаконному перетині кордону, порушенні правил міжнародних польотів і контрабанді, за що пілотам загрожує 15 років в'язниці.

"І аж до початку процесу 6 жовтня долею Володимира Садовничого посольство РФ в Душанбе взагалі не цікавилося. Експерти вважають, що льотчик став заручником в російсько-таджицькому політичному торзі", - пише видання.

Історія почалася навесні. Два літаки Ан-72 російської компанії Rolkan investmens Ltd за договором з урядом Афганістану займалися перевезенням продуктів та гуманітарної допомоги.

Після закінчення контракту екіпажі, отримавши дозвіл на перетин кордону з Таджикистаном, з різницею в 20 хвилин вилетіли в бік аеропорту Курган-Тюбе. Однак коли в точці перетину кордону командир екіпажу головного Ан-72 Володимир Садовничий зв'язався з диспетчером "Таджикаеронавігації", той заявив, що "на землі" дозволу немає, а тому літак повинен повернутися до Кабула.

Аеропорт Кабула міг не відразу прийняти російські літаки, тому Володимир Садовничий запросив вимушену посадку в аеропорту Курган-Тюбе. Так само вчинив командир другого повітряного судна громадянин Естонії Олексій Руденко. Дозвіл було отримано.

Після приземлення обидва екіпажі були затримані співробітниками Комітету національної безпеки Таджикистану. Протягом двох місяців їх тримали під арештом у готелі, командирам було висунуто звинувачення.

Як пояснив "Коммерсанту" знайомий зі справою близький друг Садовничого Олександр Сухоруков, без усіх документів, у тому числі дозволу на перетин кордону, екіпажам Ан-72 не дозволили б навіть наблизитися до літаків в аеропорту Кабула. "Там діє військовий режим, і для проходу до літаків пілотам потрібно подолати п'ять пунктів перевірки", - пояснив він.

Дивним експерти вважають і звинувачення в контрабанді. Під нею розуміється напіврозібраний авіаційний двигун, який екіпажі використовували для ремонту своїх повітряних суден ... Володимир Садовничий і його колега Олексій Руденко вже півроку перебувають в курган-тюбінському СІЗО. За словами Сухорукова, у росіянина вже почалися проблеми зі здоров'ям.

Адвокат і роботодавці пілотів безуспішно намагалися привернути до подій увагу посольства РФ в Душанбе. Представник Rolkan investmens Ltd Валерій Пфефер розповів, що гендиректор компанії півроку тому звернувся до посольства РФ. "Він простояв біля посольства три доби і, не домігшись прийому, опустив скаргу в ящик для листів", - повідомив Пфефер.

У МЗС РФ ситуацію з пілотами коментувати відмовилися. Співрозмовник "Коммерсанта" у відомстві, знайомий з ходом процесу, який почався 6 жовтня, повідомив лише, що "співробітник консульського відділу посольства РФ в Душанбе присутній на засіданнях суду".

У вівторок держобвинувач Файзулло Холлов зажадав визнати підсудних винними за всіма пунктами. Очікується, що вирок суду оголосять на початку листопада.

Експерти вважають, що він вирішений наперед, оскільки росіянин став заручником російсько-таджицьких відносин. "Торг між Москвою і Душанбе з різних питань не припиняється", - заявив заввідділом Середньої Азії і Казахстану Інституту СНД Андрій Грозін, додавши, що Володимиру Садовничому, схоже, уготована роль таджицького козиря в цьому торзі. "Не відкидаю, що це робиться напередодні підписання намічених на весну домовленостей щодо російської військової бази, об'єкту "Нурек" і російсько-таджицького економічного партнерства", - вважає експерт.

Над російським майном знову нависла загроза зарубіжних арештів. Навчальний фрегат "Надія" відмовився заходити в порт Сан-Франциско, побоюючись відповідних санкцій у рамках справи про "бібліотецку Шнеєрсона".

"Известия" пишуть, що зібрана білоруськими рабинами колекція з 12 тисяч книг і декількох сотень рукописів вже два десятиліття є предметом суперечки між російською владою і хасидським рухом "Хабад Любавич".

"У серпні 2010 року правомірність вимог хасидів була визнана судом Вашингтона, який пригрозив Росії великим штрафом і арештом власності, що перебуває на території США. Російська влада з цим вердиктом не погодилася, посилаючись на те, що унікальні документи ніколи не залишали території країни, а у самого власника колекції Шнеєрсона не залишилося спадкоємців", - зазначає газета.

Фрегат "Надія" одного разу вже ставав жертвою подібних судових розглядів. У березні 2004 року вітрильник було заарештовано в південнокорейському порту Пусан. Щоб залишити порт, власникам судна довелося виплатити заставу в 4,3 тисячі доларів, нагадує видання.

"Независимая газета" пише, що МЗС РФ встигло попередити екіпаж про можливий арешт судна у зв'язку з рішенням американського суду у справі про бібліотеку Шнеєрсона.

"Вітрильник "Надія" змінив заздалегідь намічений курс: не зайшов у порт Сан-Франциско і прямує в мексиканський порт Енсенада", - повідомила прес-служба Морського державного університету імені Невельського у Владивостоці, якому належить судно.

За словами помічника ректора з організаційної та міжнародної діяльності та координатора тихоокеанського рейсу "Надії" Олексія Буякова, причиною зміни курсу судна стала директива від міністра закордонних справ Сергія Лаврова.

МЗС попередило керівництво університету про високу ймовірність арешту судна в портах США. Пов'язано це з тим, що в жовтні набуло чинності рішення федерального суду округу Колумбія за позовом американської громади любавичеських хасидів Agudas Chasidei Chabad до Росії.

Як розповів "НГ" колишній міністр культури СРСР, голова комітету з культури Мосміськдуми Микола Губенко, хасидська громада Agudas Chasidei Chabad зі штаб-квартирою в Брукліні (Нью-Йорк) з 1989 року вимагає від нашої країни передачі їм декількох тисяч книг, фоліантів, документів і рукописних матеріалів, що вважаються іудейською святинею.

"Суперечки про повернення культурних цінностей у світовій практиці не рідкість, - прокоментував ситуацію голова правління "Московського юридичного агентства" Олексій Лінецький. - Тому необхідно розглянути можливість оскаржити рішення суду. Як правило, такі можливості є: у США подібні суперечки тривають роками. Питання в тому, наскільки активні міністерства і відомства РФ, що відповідають за збереження культурних цінностей, у захисті наших інтересів", - вважає експерт.

Він стверджує, що судитися необхідно, інакше "наші вітрильники, не кажучи вже про художні колекції, не потраплять в США доти, поки вони ризикують потрапити під арешт".

Газета робить висновок про те, що в Росії, судячи з усього, вже оголошено заборону на вивезення предметів мистецтва в США, бо вони можуть бути використані як забезпечувальний засіб для виконання судового рішення.

"Так, виставка "Дари султанів" відбулася в Х'юстонському музеї образотворчих мистецтв без ключових експонатів з Росії. Кілька картин не прибули і в Метрополітен-музей, що збіднило виставки Сезанна та європейської камерної живопису ХIХ століття", - наводить факти газета.

Як пояснила виданню заступник міністра культури РФ Катерина Чуковська, "після рішення суду ми розіслали листи в підвідомчі організації з повідомленням про можливі проблеми з ввезенням і, головне, вивезенням культурних цінностей". За словами заступника міністра, у справі бібліотеки Шнеєрсона російську сторону представляли американські адвокати.

Вони апелювали до того, що спір не має вирішувати американське правосуддя. Тим більше, що бібліотека ніколи не залишала територію Росії, як це стверджують хасиди. Про те, що бібліотека якийсь час перебувала за кордоном, ніколи не чув і Губенко.

"Коли ми зрозуміли, що нашу точку зору суд не розділяє, ми вийшли з процесу, - сказала Чуковська. - Ми свої можливості вичерпали. У результаті було винесено вердикт, що не допускав подальшого оскарження. Тепер зусилля робляться на дипломатичному рівні".

" Новые Известия" пишуть про те, що Мін'юст збирається перевіряти матеріали в ЗМІ та інтернеті на "лояльність" до перших осіб й до себе.

"Міністерство юстиції розмістило на сайті держзакупівель замовлення на систему моніторингу та аналізу інформаційних матеріалів ЗМІ та блогів. Відомство збирається систематизувати інформацію про себе, перших осіб держави, а також надзвичайні події і злочини. На це воно готове витратити 3,5 млн. бюджетних рублів" , - констатує газета.

Замовник уже склав список обов'язкових джерел, які служителі юстиції будуть відстежувати. У нього входять 284 ЗМІ. Всього ж база, на основі якої планується проводити моніторинг, повинна поповнюватися матеріалами не менш ніж з 5 тисяч джерел, у тому числі включати не менш як 500 "впливових" блогів. Система буде забезпечувати збір і аналіз не тільки текстової, але і аудіовізуальної інформації з відкритих джерел. А оновлюватиметься інформація повинна миттєво в режимі реального часу.

"Мін'юсту, наскільки я розумію, ще не поставлені в обов'язок наглядові функції за змістом інформації, йому поставлені наглядові функції за діяльністю комерційних і некомерційних організацій, а також аналіз законодавства", - обурився цим "держзамовленням" у розмові з "НИ" аналітик руху "За права людини" Євген Іхлов.

Але в самому міністерстві кореспондента "НИ" заспокоїли: система потрібна для внутрішніх потреб, зокрема, для прес-служби. До речі, там же повідомили, що подібний моніторинг здійснюється і зараз.

"У нас щодня відслідковуються всі ці новини, - підтвердило джерело в Міністерстві юстиції. - Є схожі системи, з якими ми працюємо, і, ймовірно, настав час переукладати контракт. Цей моніторинг ведеться співробітниками прес-служби, і програма потрібна для них. Щороку аукціон виграють різні організації, найімовірніше, це ті ж інформаційні системи, якими там користуються".

Ідея Мін'юсту насторожує президента Фонду захисту гласності Олексія Симонова. "Боюся, що мені не подобається ця ідея. Навіщо це Мін'юсту? Хіба прес-служба Міністерства юстиції відповідає за піар перших осіб держави, щоб відстежувати подібні новини? Я не вірю в це. Це дуже сумнівна історія, і я не бачу розумного пояснення подібних грошових витрат", - сказав він "НИ".

"Независимая газета" зазначає, що Мін'юст не є уповноваженим держорганом у сфері ЗМІ. "Моніторингом займається Роскомнагляд, який свою систему стеження вже створив", - зазначає видання.

У члена комітету Держдуми з інформаційної політики Іллі Пономарьова ініціатива відомства викликала подив: "Таку інформацію може відслідковувати адміністрація президента, Роскомнагляд, ФАС або МВС в рамках своєї боротьби з екстремізмом. Але навіщо це потрібно Мін'юсту?", - запитує депутат.

Він запитує: "По-перше, наскільки витрачання цих коштів є цільовим і хто погодив їх виділення? По-друге, які висновки відомство Коновалова збирається робити з прочитаного?", - запитує Пономарьов.

Огляд підготувала Ольга Караулова, Служба моніторингу Бі-бі-сі