Вчені встановили, чому у дятлів не болить голова

Китайські вчені знімали дятлів високошвидкісною камерою, створили тривимірну модель їх голови і провели з нею віртуальні "краш-тести", а також досліджували мікроструктуру кісток черепа, щоб зрозуміти, як ці птахи без шкоди для себе можуть переносити щодня по 12 тисяч ударів головою з перевантаженням в 1 тисячу разів вищим від прискорення вільного падіння.

Група біологів під керівництвом Юйбо Фаня з Бейханського університету в Пекіні в статті, опублікованій в журналі PLoS ONE, роблять висновок, що череп і дзьоб дятла містить невеликі вкраплення еластичних тканин, які гасять вібрації, що дозволяє цим птахам не турбуватися про головний біль навіть після цілого дня "столярних" робіт.

ШНОБЕЛІВКА З ОРНІТОЛОГІЇ

Фань і його колеги - не перші вчені, яких зацікавило питання, "чому у дятла не болить голова". Зокрема, американський офтальмолог Іван Шваб звернув увагу на те, що у дятлів не буває відшарування сітківки, черепно-мозкових травм і травм спинного мозку, яких можна було б очікувати при їх "роботі".

У 2002 році він опублікував у British Journal of Ophthalmology статтю, в якій зазначав, що кістки дятлів володіють губчастою структурою, а нижня щелепа забезпечена хрящовою "прокладкою", що пом'якшує силу ударів.

Крім того, перед моментом удару м'язи, які утримують щелепи, за мілісекунду напружуються, утворюючи амортизаційну подушку і перерозподіляючи енергію удару так, що вона йде повз мозок.

У 2006 році Шваб збобув незвичайну популярність завдяки присудженій йому за це дослідження пародійній Шнобелівській премії в номінації "орнітологія", яку він розділив з покійним Філіпом Меєм, котрий також вивчав дятлів.

ДВІ ТИСЯЧІ КАДРІВ У СЕКУНДУ

Китайські дослідники визнають пріоритет колег, однак зазначають, що колишні дослідники приділяли мало уваги тривимірній кінематиці руху дятлів, кількісній оцінці та дослідженню мікроструктури кісток птахів.

Фань і його колеги спіймали кількох великих строкатих дятлів (Dendrocopos major) - найвідоміших представників цього сімейства, яких можна почути практично в будь-якому російському лісі.