Корреспондент: Плагіат в Україні стає серйозною проблемою вітчизняних і світових брендів

Імітація товарів всесвітньо відомих брендів перетворилася в Україні в безкарний і прибутковий бізнес, пише український тижневик Корреспондент у свіжому номері.

Так, старший юрист італійської компанії Ferrerо в Україні Олена Лімакова демонструє цукерки Місячній Рафаель виробництва луцької кондитерської фабрики Віва, які дуже схожі на відомі шоколадні кульки Raffaello, що випускаються власне Ferrerо, - така ж біла обгортка з червоно-чорним логотипом.

При цьому менеджери італійської компанії, що витратила на рекламу своїх цукерок в Україні $ 5 млн, з плагіатом з боку українців стикаються не вперше і знають, як діяти.

"Якщо на офіційний лист виробника з проханням усунути порушення немає ніякої реакції, звертаємося до Антимонопольного комітету або до суду", - розповідає Лімакова.

Корреспондент пише, що плагіатори стають серйозною проблемою як для іноземних відомих брендів, так і українських: вітчизняні компанії-імітатори, як правило, відстежують популярність того чи іншого продукту, а потім випускають свій, який ззовні лише трохи відрізняється від оригіналу.

Наприклад, зазначає видання, всього в одній букві полягає різниця між етикетками українського слабоалкогольного напою Martin і всесвітньо відомого вермуту Martini, як і між наклейками лимонаду Peps! і знаменитого вибору нового покоління Pepsi.

За даними Корреспондента, за таке "запозичення" фірмам-порушницям загрожує штраф у розмірі 5% від річної виручки, а також вилучення спірної продукції з торгових мереж, але це мало кого лякає. "Крадіжка інтелектуальної власності в Україні не вважається непристойною, а правозастосовна практика кульгає", - пояснює Лімакова.

Тим часом копіювання чужих брендів, за словами Тараса Кислого, старшого юриста із захисту прав інтелектуальної власності компанії Єгоров, Пугинський, Афанасьєв і партнери, значно економить маркетингові витрати авторів плагіату і б'є по кишені і репутації власників оригіналу.

"Мені відомі судові справи, в яких сума збитків, присуджених до відшкодування порушником, перевищувала 200 тис. євро", - зазначає Олександр Мамуня, голова комітету Європейської Бізнес Асоціації із захисту прав інтелектуальної власності.

Корреспондент пише, що виробники розраховують на зовнішню схожість продукту-клону з оригіналом. Приміром, на туристичному ринку працює чимало компаній-клонів, які використовують репутацію добре відомих фірм.

Хоча, як додає видання, найбільш благодатний ґрунт для брендового "копіпасту" - алкогольні напої, ліки, автохімія й продукти харчування. "Тут порушник може добитися максимального ефекту і вигоди, оскільки це масова продукція", - пояснює Мамуня.

Як вкрадені логотипи просуваються в різних сегментах ринку, а також чому судові тяганини між власником марки і автором підробки часто тривають роками, читайте у свіжому № 42 журналу Корреспондент від 28 жовтня 2011 року.