Підписи про статус російської мови у Латвії зберуть за державний рахунок

Латвійська держава почала офіційний збір підписів за надання російській мові статусу другої державної. Втім, навіть успіх цієї ініціативи статус мови змінити не зможе.

Ініціатори даної акції вважають: скільки б людей не проголосувало "за", положення російськомовних жителів країни після проведення голосування не зміниться.

За латвійськими законами, будь-яка ініціатива після збору 10 тисяч нотаріально завірених підписів повинна продовжуватися вже за рахунок держфінансування.

Якщо протягом місяця - тобто до 30 листопада - організатори зберуть мінімум 154379 підписів, законопроект потрапить на обговорення у сейм.

На думку голови товариства "Рідна Мова", яке представило 12 тисяч завірених підписів, Володимира Ліндермана, ця ініціатива веде до розвитку діалогу.

"До цих пір російськомовні жителі Латвії не висловлювали свою волю з цього питання, не було їх задокументованої думки", - сказав він в інтерв’ю Російській службі Бі-бі-сі.

Соціолог Айгар Фрейманіс навпаки вважає, що збір підписів гальмує інтеграцію.

"Не забуватимемо, що в деякому роді цей збір підписів став реакцією на ініціативу [націоналістичної] партії "Все для Латвії!", яка збирала підписи за переведення шкіл нацменшин на державну мову, - говорить Фрейманіс. - У мене таке відчуття, що ці питання взагалі не варто було порушувати, тому що це може привести до радикалізації".

Володимир Ліндерман вважає, що у організаторів хороші шанси зібрати необхідні 154 тисячі підписів.

"Не забуватимемо, що напередодні "Центр згоди" (ЦЗ - партія, що перемогла на виборах, популярна серед російськомовного населення) не увійшов до складу уряду, що підсилює протестні настрої у суспільстві", - говорить Ліндерман.

Втім, саме розподіл сил у сеймі не дає організаторам надії на те, що ініціатива знайде підтримку в парламенті.

"Думаю, сейм проголосує проти цієї ініціативи, - говорить глава парламентської фракції "Центру згоди" Яніс Урбановіч. - Річ у тому, що склад парламенту відповідає національному складу суспільства, а він такий, що підтримки чекати не варто. Думаю, і на референдумі перемоги не буде з тієї ж причини".

При цьому лідер ЦЗ сказав Російській службі Бі-бі-сі, що в його фракції наразі немає погодженої позиції щодо того, як голосувати з цього питання. ЦАле я вже назвав Ліндермана лицарем честі і гідності, тому що росіяни повинні захищати свою культуру в рамках встановленого законом порядку. Мова - частина культури", - додав Урбановіч.

Партії, що сформували правлячу коаліцію, вже точно знають, як голосуватимуть, якщо питання дійде до голосування у парламенті.

"Ми точно голосуватимемо проти, оскільки не хочемо ускладнювати життя російськомовним жителям Латвії", - сказав Російській службі Бі-бі-сі Дзінтарс Закіс, що очолює фракцію партії "Єдність", до якої відноситься чинний прем’єр-міністр.

"Двомовність створить масу проблем у держструктурах і учбових закладах. До того ж, це не сприятиме консолідації суспільства", - вважає Закіс.

Проти надання російській мові статусу другої державної мови виступає і друга коаліційна сила – "Партія реформ Затлерса" (ПРЗ).

"У Латвії одна державна мова - латиська, це питання досить болюче як для російськомовного населення країни, так і для латишів", - говорить член правління ПРЗ Віктор Макаров.

Проте навіть якщо Сейм підтримає ідею надання російській мові статусу другої державної, питання має бути передане на референдум.

"Тут йдеться про поправки до четвертої статті Конституції, - сказав Російській службі Бі-бі-сі голова центральної вибірчої комісії Арніс Цімдарс. - Її можна міняти лише на референдумі, при чому підтримка потрібна як мінімум від половини громадян з правом голосу". За словами глави ЦВК, правом голосувати у Латвії володіють 1,5 мільйонів людей.

"Структура населення - тобто, співвідношення росіян і латишів - не на користь прийняття цих поправок", - зазначає Цімдарс.