Бі-бі-сі. Путін: оксамитові рукавички замість їжачих рукавиць?

Володимир Путін вирішив змінити передвиборний імідж і з'явитися не меншим лібералом, ніж Дмитро Медведєв, вважають експерти. Незрозуміло, чи будуть за ліберальними словами справи, але експерти дивляться на зміни позитивно.

В останні дні в Росії відбулося кілька важливих подій, що мають відношення до президентської передвиборчої кампанії.

Прем'єр і кандидат у президенти Володимир Путін підписав постанову про присудження премій в галузі друкованих ЗМІ. Серед десяти нагороджених виявилися три журналісти, відомі як критики влади: Михайло Бекетов, Ірина Петровська та Сергій Пархоменко.

Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков повідомив, що його патрон до виборів не збирається залишати межі Росії, зате істотно розширить географію поїздок країною. Незадовго до цього голова міжнародного комітету Держдуми Костянтин Косачев закликав наслідувати приклад західних демократій, де, за його словами, на виборах превалює внутрішня тематика.

Колишній мер Москви Юрій Лужков, безсумнівно добре обізнаний про настрої у Кремлі, виступив з твердженням, що Дмитро Медведєв, як людина, більш авторитарний, ніж Путін.

Три збіги поспіль - вже тенденція.

Складається враження, що Володимир Путін вирішив змінити імідж і з'явитися подекуди лібералом, у всякому разі, не меншим лібералом, ніж Медведєв.

Можливо, його радники зрозуміли, що заяви, ніби в епосі Брежнєва не було нічого поганого, зробили не найкраще враження.

Згідно з інформацією, що циркулює в Рунеті, ще три місяці тому на одній із зустрічей з громадянами він висловився в тому дусі, що ось, мовляв, на Заході вважають його "яструбом", а, між іншим, при ньому війни з Грузією не було. У телесюжет цей пасаж не ввійшов.

Деякі спостерігачі знаходять символічним, що раніше Путін демонстрував войовничі нахили на татамі, а тепер пірнає з аквалангом і грає в мирний бадмінтон з Медведєвим.

"Очевидно, що ця передвиборча кампанія Путіна, на відміну від попередніх, будується на більш м'якій риториці. Влада прагне постати більш відкритою, демократичною і доброзичливою, ніж про неї думають", - заявив Російській службі Бі-бі-сі член президентської Ради з прав людини політолог Дмитро Орєшкін.

"Складається враження, що мейнстрим кампанії Путіна вирішено поміняти", - погоджується незалежний експерт Олексій Воробйов.

На думку аналітиків, Дмитро Медведєв сприймався в "тандемі" як "добрий слідчий", і його відмова від другого терміну прозвучала похоронним дзвоном по лібералізму та модернізації. Тепер команда Путіна прагне представити свого шефа більш ефективним менеджером, і притому не меншим демократом.

"Звичайно, не випадково в телевізорі з'явилися люди, яких там давно не було. Не випадково програму на НТВ знову веде Тетяна Міткова. Не випадково обговорюються деякі теми, досить болючі для влади, які не обговорювалися раніше", - міркує Дмитро Орєшкін.

Олексій Воробйов пов'язує перестановку акцентів з реакцією суспільства на рокіровку в "тандемі".

"Реакція еліти, інтелігенції і багатьох громадян виявилася досить негативною. Люди відчули себе приниженими, причому навіть не стільки фактом повернення Путіна, скільки тим, як це було зроблено. Протягом декількох тижнів і Путін, і, особливо, Медведєв фактично виправдовувалися", - говорить він.

Дмитро Орєшкін вважає, що справа не в окремому факті, а в тому, що суспільство за останні десять років змінилося.

"Влада наповнена не найдурнішими людьми, і вони розуміють, що виник  розрив між нею і громадською думкою. Накопичилося багато претензій, зростає негативізм і навіть презирство до офіціозу. Давно відомо: якщо не можеш зупинити процес, треба його очолити. Команда Путіна демонструє раціональне усвідомлення проблем і готовність до діалогу. Дивіться, все не так страшно, ніякого авторитаризму немає", - викладає він своє бачення того, що відбувається.

На думку більшості аналітиків, говорити про зміну або хоча б коригування курсу передчасно.

Уже 24 вересня, відразу після оголошення про плани прем'єра йти на вибори, в навколокремлівських колах прозвучали заяви, що на третьому терміні Росія і світ побачать "нового Путіна". Але приклади перетворення консерватора в реформатора після десяти років перебування при владі історії невідомі. Зворотних - скільки завгодно.

Якщо за 11 років Володимир Путін, володіючи всією повнотою влади, не зміг, або не захотів змінити сировинний характер економіки, викорінити корупцію, залежність судів, всевладдя бюрократії і "силовиків", відсутність гарантій прав особи і власності - з якого дива чекати цього тепер?

Усім пам'ятні його знамениті слова про "дубину", застереження проти "українізації в Росії", негативні відгуки про опозицію і самий інститут виборів.

Дмитро Орєшкін упевнений, що натяки на лібералізацію не варто сприймати надто серйозно.

"Так, команда Путіна розуміє, що поки програє. Так, прагне змінити ситуацію, забезпечити, якщо не підтримку, то нейтралітет частини опонентів, можливо, зайняти якісь нові електоральні ніші. Так, змінили трошки тональність. Але особливо вірити цьому не слід", - вважає він.

"У радянській і російській владі занадто великий досвід розбіжності між словом і ділом, - нагадує експерт. - Думаючі люди ставляться до слів з цілком зрозумілою недовірою".

Олексій Воробйов вважає, що нагородження опозиційних журналістів мало на кого справить враження, оскільки нагадує "рояль в кущах".

"Занадто все нарочито, нав'язливо і очевидно: ось ми йдемо на вибори, і ось ми нагороджуємо опозиціонерів. Покаліченого злочинцями Бекетова слід підтримати набагато раніше", - зауважує він.

На думку експерта, лакмусовим папірцем, за яким можна буде судити про наміри Володимира Путіна, стануть тільки його кадрові рішення після вступу на посаду.

"Експертне співтовариство сподівається на якісь зміни, - говорить аналітик. - Ситуація в економіці і соціальній сфері надто критична, щоб нічого не змінювати. Це зрозуміло всім, думаю, зрозуміло і Володимиру Путіну. Інша справа, наскільки люди з його оточення здатні змінитися. А Путін, боюся, став заручником оточення, яке він створив".

Низка коментаторів висловлюють думку, що єдиним ефектним жестом, який змусив би лібералів повірити в "нового Путіна", стало б помилування Михайла Ходорковського і Платона Лебедєва відразу після інавгурації.

Вони впевнені, що такий крок підтримала б навіть частина противників Ходорковського. Мстивість нікого не прикрашає, а великодушність - ознака сили та впевненості в собі.

"Путін - досить рішуча людина, він може піти і на це теж", - вважає Дмитро Орєшкін.

Олексій Воробйов налаштований більш скептично.

"Ходорковського можуть випустити тільки за умови, що він виїде за кордон або буде мовчки сидіти на дачі. Але я думаю, що таких умов свого звільнення він не прийме", - говорить експерт.

Навіть якщо новий стиль Путіна - лише передвиборна видимість, і за словами не підуть справи, це все одно позитивне явище, вважають аналітики.

Люди не завжди чинять добре, але повинні хоча б правильно розуміти, що добре, і що погано.

Політики часто говорять не те, що думають, але зазвичай намагаються говорити те, чого від них чекають.

Ліберальні жести - це, як мінімум, визнання того, що ліберальні і реформаторські настрої в Росії існують, і з ними треба рахуватися.

"Імітація краща, ніж відсутність імітації, - говорить Дмитро Орєшкін. - Позитивно вже те, що влада хоч якось прислухається до того, що відбувається в суспільстві. Якщо опонентів не залякують, а задобрюють - це вже прогрес. Однієї демонстрації гнучкості, звичайно , недостатньо, але так краще, ніж тупо загвинчувати гайки в дусі Лукашенка. Більш прогресивно, по-європейськи. Так і формувалися всі демократії: противників не знищують, а вступають з ними в діалог, спочатку на словах, а там, дивись, і на ділі".

"Врешті-решт, вітаючись вранці, люди не обов'язково щиро бажають один одному здоров'я, але краще проявляти ввічливість, ніж показувати кулаки", - погоджується Олексій Воробйов.