НГ: Україну накрили протести

Вчора вранці українська опозиція заблокувала роботу Верховної Ради. Депутати зажадали, щоб першим питанням порядку денного стала декриміналізація статті Кримінального кодексу, за якою засудили Юлію Тимошенко, - пише Тетяна Івженко у російській Независимой Газете.

Тим часом під стінами парламенту зібралися афганці та чорнобильці, яким із 1 листопада скасували пільги. Протестувальники знесли частину двометрового паркану, яким місяць тому обгородили будівлю, і спробували взяти Верховну Раду штурмом. Опозиція у залі, зорієнтувавшись у ситуації, швидко підхопила гасла вулиці.

Представники Партії регіонів вчора повідомили, що пільги афганцям і чорнобильцям не скасовані. І паркан навколо Ради зламали даремно. Але соратники Тимошенко впевнено заявляли, що в Україні починається революція.

Представники Партії регіонів вчора повідомили,що пільги афганцям і чорнобильцям не скасовані. І паркан навколо Ради зламали даремно

Вчора у Верховній Раді планувалося зареєструвати проект постанови про достроковий розпуск нинішнього скликання парламенту. Документ напередодні презентував один із лідерів Блоку Юлії Тимошенко Андрій Кожем'якін. Він повідомив, що зібрано 105 підписів народних депутатів.

У 2007 році в Україні був реалізований сценарій дострокових виборів через добровільне складення повноважень 150 із 450 депутатів. "Але на той момент була згода всіх учасників політичного процесу щодо необхідності переобрання Верховної Ради: президент, його соратники і лідери опозиції прийшли до єдиної думки. Зараз такої згоди немає. І якщо навіть 150 депутатів складуть свої повноваження, то на їхнє місце прийдуть ті, чиї імена були нижче у виборчих списках партій. Щоб заблокувати цей процес, треба було б негайно провести з'їзди всіх партій, що входять до складу опозиційних блоків, а це практично нереально", - сказав НГ керівник Інституту української політики Костянтин Бондаренко.

Голова Верховної Ради Володимир Литвин теж із сумнівом поставився до ініціативи опозиції, припустивши, що мова йде не про реальні наміри, а "про спробу реалізувати свої плани під політичний момент". Депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко сказав агентству УНН, що рядові представники парламентської опозиції скептично ставляться до ідеї лідерів, оскільки не хочуть достроково відмовлятися від депутатських мандатів. "Це гра, яка ведеться для того, щоб тримати суспільство у напрузі, бути присутніми в інформаційному полі", - зробив висновок член партії влади.

Якщо навіть 150 депутатів складуть свої повноваження, то на їхнє місце прийдуть ті, чиї імена були нижче у виборчих списках партій.

Хоча акції опозиції та протести громадських організацій співпали за часом, українські експерти зазначають, що їхні цілі принципово відрізняються. Політики вимагають, по-перше, звільнити Юлію Тимошенко, по-друге, з нуля почати роботу над проектом закону про вибори до Верховної Ради. Загроза розпуску парламенту - це лише засіб політичного тиску на владу. Суспільство ж домагається вирішення нагальних проблем економічного і соціального характеру, не ставлячи на чільне місце політичні вимоги. "Недовіра людей до пізнаваних осіб у владі та в опозиції приблизно однакова. Хоча арешт Тимошенко привернув увагу до її партії, криза у таборі опозиції, пов'язана із перемогою Януковича на президентських виборах, досі не подолана. Говорити про якісь високі рейтинги не доводиться", - пояснив НГ керівник громадської організації Комітет виборців України Олександр Черненко.

Експерт упевнений, що розпуск парламенту у таких умовах неможливий: "Юридично-правовий механізм існує, але процедура його реалізації у законодавстві чітко не прописана. І без політичних домовленостей навряд чи може бути реалізована". Черненко вважає, що вуличні акції теж навряд чи допоможуть опозиції, оскільки їх учасники не бажають ставати під партійні знамена.

Рядові представники парламентської опозиції скептично ставляться до ідеї лідерів, оскільки не хочуть достроково відмовлятися від депутатських мандатів

Акції протесту в Україні трапляються все частіше, незважаючи на спроби влади на різних рівнях заборонити або обмежити їх проведення. За останній тиждень учасники стихійних бунтів кілька разів перекривали рух на дорогах державного значення. На завтра плануються нові акції біля стін Верховної Ради. Цього разу їх організатором виступить громадський рух Вперед, його представник Андрій Панаєтов днями заявив, що рядові громадяни і дрібні підприємці вийдуть із вимогою розпуску парламенту. Він пояснив, що депутати ігнорують законодавчі ініціативи громадських організацій: "Замість цього парламент приймає закони, які роблять багатих ще багатшими, а бідних просто жебраками".

Українська опозиція формально підтримує гасла вулиці, але, не чекаючи на їхню реалізацію, знаходить спільну мову із владою. Вчора, коли під стінами Верховної Ради ще тривало протистояння міліції із пільговиками, соратники Юлії Тимошенко розблокували трибуну парламенту, розібрали барикади зі стільців і зняли яскравий плакат "Юлі - свободу!". Вони домовилися, що питання про декриміналізацію статей Кримінального кодексу, яке теоретично дозволяє Юлії Тимошенко сподіватися на швидке звільнення, буде розглядатися у п'ятницю. Домовленості про новий виборчий закон так і не були досягнуті.

Юридично-правовий механізм існує, але процедура його реалізації у законодавстві чітко не прописана. І без політичних домовленостей навряд чи може бути реалізована

"Як не дивно це прозвучить, опозиції вигідно, щоб Тимошенко залишалась у в'язниці якомога довше, адже її портрет - на опозиційних передвиборних прапорах", - зазначив політолог Бондаренко. За його словами, ситуація в Україні влаштовує і Європу: "Іде політична боротьба, яку можна, звісно, критикувати. Але сама критика України для багатьох європейських політиків - можливість маневру, який відволікає увагу громадян їхніх країн від проблем єврозони".

Політолог Черненко уточнив, що ситуація може змінитися незалежно від волі і намірів політиків. "Події, що відбувалися біля будівлі Верховної Ради у вівторок, - це не підтримка опозиції, але попередження для влади: невдоволення суспільства зріє. І ближче до виборів, якщо ситуація не зміниться, може вилитися не у революцію, а в бунт із непередбачуваними наслідками. Революція має своїх лідерів і чіткі цілі. Бунт можливий в атмосфері загальної недовіри, тотальної розчарованості, коли безвихідь викликає у людей нещадну і безглузду лють. Боротьба за ідею і за хліб із картоплею - це дуже різні речі", - пояснив він. Чергові парламентські вибори в Україні заплановані на кінець жовтня 2012 року.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.