В Україні набув чинності закон про заборону валютного кредитування
Сьогодні, 3 листопада, набув чинності закон № 3795-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами і споживачами фінансових послуг, яким забороняється валютне кредитування.
Як повідомлялося, цей закон Верховна Рада прийняла в новій редакції 22 вересня, а Президент підписав 13 жовтня.
Як повідомлялося, документ спрямований на удосконалення нормативного регулювання для підвищення захисту прав кредиторів, вкладників банків і споживачів фінансових послуг з метою зниження рівня ризиків фінансової системи та частки проблемних активів у портфелі банківських установ і забороняє надання споживчих кредитів в іноземній валюті на території України.
Крім того, закон передбачає усунення наявної колізії між нормами закону про заставу, який передбачає стягнення заставного майна на основі виконавчого напису нотаріуса, і закону про забезпечення вимог кредиторів, норми якого не вказують на виконавчий напис нотаріуса як підставу для звернення про стягнення рухомого майна боржника.
Як передбачається, особі, яка виселяється за не обслуговування кредиту на житло, надається постійне жиле приміщення, вказане у рішенні суду.
Крім того, позичальник не зобов'язаний сплачувати кредитору додаткові комісії та збори, які не були зазначені в договорі; а також, що кредитор не має права відмовити позичальникові у прийнятті платежу при достроковому погашенні кредиту і не може встановлювати будь-яку плату за це.
Варто зазначити, що дія закону поширюється тільки на нові договори, які були укладені після його набуття чинності.
Нагадаємо, що в червні Національний банк України розширив доступ до валютного кредитування, змінивши вимоги щодо формування резервів під кредити для виробництва товарів, ціни на які регулюються державою.
Також НБУ ініціює зняття з нього законодавчого обмеження щодо регулювання розміру резервування під валютні кредити.
Як повідомлялося, уряд України підтримує наміри Національного банку обмежити споживче кредитування, щоб запобігти прискоренню інфляції і зростанню дефіциту зовнішньої торгівлі.