Корреспондент: Класичний тріумф. Володарем цьогорічного Букера став живий класик

Символ чисто англійської літератури – заповітний Букер – віддано в руки класику, іронічному романістові Джуліану Барнсу. Книжковий світ жартує: незрозуміло, хто кому зробив честь – Букер Барнсу або навпаки, пише Ірина Ілюшина у №42 журналу Корреспондент від 28 жовтня 2011 року.

Невідомо, що читав найвідоміший у світі шпигун Джеймс Бонд – швидше за все, він просто нічого не читав, оскільки за постійними гонитвами й перестрілками не було часу навіть на The Times, – а ось реальні, не літературні британські розвідники надають перевагу Джуліану Барнсу.

Саме йому журі The Man Booker Prize, яке цього року очолювала колишня глава Служби безпеки Великобританії МI5 Стелла Рімінгтон, віддало головний приз – чек на 50 тис. фунтів стерлінгів.

Фінал премії цього року був настільки сильним, а увага до неї така велика, що книги, які потрапили в шорт-лист, стали бестселерами

Таким чином Барнс став володарем Букера, однієї з найвпливовіших літературних премій світу з майже піввіковою історією, значення якої ніяк не применшує той факт, що вручається вона винятково за англомовні твори авторам з країн Британської Співдружності, Великобританії, Ірландії і Зімбабве. Причому фінал премії цього року був настільки сильним, а увага до неї така велика, що книги, які потрапили в шорт-лист, стали бестселерами.

Сумарний тираж проданих примірників творів шести фіналістів премії з моменту оголошення шорт-листа до оголошення переможця, тобто за 40 днів, склав 37,5 тис. копій. Це практично вдвічі більше, ніж у 2009 році, коли був зафіксований останній рекорд.

Однак і букмекери, і літературні критики, і звичайні читачі із самого початку ставили на Барнса – аж надто великими були шанси у живого класика британської літератури, для якого до того ж Букер-2011 став четвертим потраплянням у шорт-лист за час його письменницької кар'єри. Як виявилось, вони не прогадали.

Рімінгтон, яка сама написала кілька шпигунських романів, від нової книги Барнса в захваті. "Чудова, вишукана, тонко побудована і дуже добре написана книга. Книга, яка звертається до людства XXI століття", – каже голова журі Букера.

Її цілком підтримують шанувальники Барнса – як інтелектуали, так і любителі почитати щось ненав'язливе в поїзді. Для перших у автора завжди напоготові бездоганна мова та енциклопедичні знання, для других – яскраві персонажі і хитро закручений сюжет.

А для тих й інших – фірмовий британський гумор, який із задоволенням споживається в Королівстві і відмінно йде на експорт.

З четвертої спроби

Про те, що гумор – найбільш ходовий товар, свідчить також популярність написаної Барнсом Історії світу в 10 ½ главах, де біблійна історія розповідається від імені шашелі, а епохальні події подані з іронією, що переходить у глузування.

Довгоочікуваного Букера Барнсу приніс 11-й роман, психологічний трилер Відчуття кінця (The Sense of an Ending)

Хоча ця книга й отримала найбільший резонанс у світі, довгоочікуваного Букера Барнсу приніс 11-й роман, психологічний трилер Відчуття кінця (The Sense of an Ending). В основі твору – класична історія чоловіка середнього віку, який не в змозі привести в порядок своє життя, і навіть власні спогади більше йому не підкоряються.

Звістку про премію 65-річний Барнс сприйняв не без іронії, а почуття гумору, за яке його люблять читачі в усьому світі, не зрадило йому і на урочистому вечорі. Вийшовши на сцену ратуші лондонського Сіті за призом, високий, підтягнутий і чарівний блакитноокий лауреат подякував "видавцям за їхню мудрість і спонсорам за їхній чек".

"Я відчуваю таке ж велике полегшення, як і радість", – чесно зізнався він. І жартома додав, що щасливий не повторити долю своєї колеги і співвітчизниці Беріл Бейнбридж, яка п'ять разів потрапляла до шорт-листа Букера, але нагороду отримала тільки посмертно.

Як уїдливо прокоментувала рішення букерівського журі російський літературознавець Тетяна Єршова, невідомо ще, кому зараз варто більше радіти – Барнсу, який довгі роки чекав нагороди, або самому Букеру, чий список лауреатів прикрасило нарешті ім'я цього чудового письменника.

Барнса цікавлять усі теми, від створення світу до приготування бутербродів. Причому він використовує всі наявні в літературі прийоми і методи, легко змінюючи стилі та жанри

Завойовує й утримує читачів він не тільки гумором. На відміну від багатьох колег, які все життя, здається, пишуть одну книгу – настільки одноманітні їхні твори – Барнса цікавлять усі теми, від створення світу до приготування бутербродів. Причому він використовує всі наявні в літературі прийоми і методи, легко змінюючи стилі та жанри.

За це британець заробив звання "романіст-хамелеон". "Щойно ви намагаєтеся дати йому визначення, він знову змінює колір", – жартома скаржиться на "непізнаваність" Барнса Міра Стоут, літературний критик The New York Times.

Письменник до компліментів і трофеїв, як і до персонажів книг, ставиться з гумором. За його словами, єдиний спосіб залишатися нормальним – ставитися до премій як до лотереї для людей з претензіями. До того часу, поки не виграєш.

"Тоді можна буде спокійно сказати, що в журі увійшли найсвітліші голови всього літературного світу", – посміхається Барнс.

Ігри пам'яті

Критики порівнюють останню книгу Барнса з його першим романом, Метроленд, в центрі сюжету якого також чоловік у пошуках сенсу життя. Метроленд вийшов у 1980 році, і відразу приніс Барнсу популярність і премію Сомерсета Моема.

Однак його першими літературними дослідами стали детективні розповіді, опубліковані під псевдонімом Ден Кавана. Це ім'я він "позичив" у своєї дружини Бет Кавани, яка була старша за нього на шість років і мала славу одного з найкращих літературних агентів Королівства. Займалася вона і чоловіком – до 2008 року, коли раптово померла від раку.

Лінгвіст за освітою, Барнс цікавився європейськими мовами і культурами, особливо французькою, а також вивчав російську мову і читав Івана Тургенєва в оригіналі. За франкофілію він неодноразово наражався на нерозуміння співвітчизників – мовляв, нехай ще російська класика, але жабоїди?!

"Я тягнуся до обох культур – Шекспіра і Флобера, Джейн Остін і Вольтера", – пояснює Барнс. І знову не може втриматися від жарту: "Чим багатше дієта у артиста, тим краще".

Крім того, він займався журналістикою і досі пише для ЗМІ – за його словами, це привносить різноманітність в його творчість.

Втім, куди вже різноманітніше – у нього за спиною більше десятка романів, збірок оповідань, есе і статей. Серед них детективи (Артур і Джордж), новели про кохання (Кохання і так далі), антиутопії (Історія світу в 10 ½ главах), експериментальні біографії (Папуга Флобера) і дещо інше.

При цьому прохідних творів у письменника просто немає. А романи Метроленд та Кохання і так далі були екранізовані у Великобританії та Франції відповідно. Якось і сам письменник став персонажем популярних Щоденників Бріджит Джонс Хелен Філдінг.

Барнс: Ми зараз взагалі поза категоріями. І єдина відповідна категорія – це поганий, гарний і посередній [роман]

Критики називають Барнса "британським Умберто Еко" та "сучасним Оскаром Уйальдом", придумують для нього унікальні терміни, які відображають його ж строкату творчість. Так, американська письменниця і критик Джойс Керол Оутс назвала його "препостмодерністом".

"Я до цього часу намагаюся виправдати це визначення", – сміється британець, який завжди скептично ставився до критики, що неодмінно бажала зарахувати його до якого-небудь напрямку.

"Ми зараз взагалі поза категоріями. І єдина відповідна категорія – це поганий, гарний і посередній [роман]", – упевнений Барнс.

Ключові книги в письменницькій кар'єрі Джуліана Барнса

Метроленд (Metroland)
Дата виходу: 1980

На створення дебютного роману письменник витратив сім років. І не дарма – за цю роботу він отримав престижну премію Сомерсета Моема. Головний герой проводить дитинство в нудному передмісті Лондона Метроленді, мріючи про богемний Париж. Але охоплена заворушеннями столиця Франції 1968-го не справляє на нього враження, і після повернення додому герой знаходить тихе сімейне щастя

Папуга Флобера (Flaubert's Parrot)
Дата виходу: 1984

Роман про англійського професора, який вийшов на пенсію і подорожує по місцях пам'яті Гюстава Флобера, не тільки знайшов читачів у багатьох країнах світу, але й увійшов до шорт-листа Букерівської премії. Тоді її Барнс не отримав, зате удостоївся престижної меморіальної премії Джефрі Фабера


Історія світу в 10 ½ главах (A History of the World in 10 ½ Chapters)
Дата виходу: 1989

В іронічній манері автор переосмислив ключові моменти розвитку цивілізації. Дія переміщується з біблійних часів в епоху Середньовіччя та Ренесансу, представляючи в новому світлі історію людства. Книга вважається першим романом британського постмодернізму

Англія, Англія (England, England)
Дата виходу: 1998

Винахідливий бізнесмен створює парк розваг, де збирає основні туристичні пам'ятки – від Букінгемського палацу з королівською родиною в повному складі до могили принцеси Діани і Стоунхенджа. Книга увійшла до шорт-листа Букеру 1998 року


Артур і Джордж (Arthur & George)
Дата виходу: 2005

Детективний роман, який увійшов до шорт-листа Букеру 2005 року. В основі сюжету – історія з таємничим убивством кількох коней, що сталася в пізньовікторіанському англійському селі. Слідство веде Артур Конан Дойл, головний обвинувачений – юрист напівкровного походження Джордж Ідалджі.

Дані інформаційно-довідкової служби Корреспондента

***

Цей матеріал опубліковано в № 42 журналу Корреспондент від 28 жовтня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.