Астрономи відкрили чорну діру, яка щодня поглинає кілька астероїдів
Астрономи з Лейчестерського та Амстердамського університетів у новій науковій роботі описали надмасивну чорну діру, яка щодня поглинає як мінімум один чи кілька великих астероїдів або інших кам'янистих тіл і видає при цьому задоволене бурчання у вигляді відносно слабких і коротких спалахів гама-випромінювання.
Вважається,
що надмасивна чорна діра в центрі типової
галактики повинна захоплювати у свої
смертельні обійми приблизно по одній
зірці кожні 100 тисяч років. Обід чорної
діри буде супроводжуватися потужними
спалахами гама-випромінювання протягом
кількох місяців. Нещодавно астрономи
зафіксували так зване бурчання — щоденні
й відносно короткі спалахи
гама-випромінювання, які виходять від
чорної діри Sgr A* в центрі нашої
Галактики.
Астрономи Сергій Наякшин,
Кастітіс Зубовас і Сера Маркофф
припустили, що чорна діра бурчить щоразу,
як знищує останки астероїдів та інших
кам'янистих тіл, які наблизились до
неї.
Наякшин і його колеги перевірили
цю гіпотезу за допомогою математичної
моделі, котра описує, як Sgr A* поїдає
астероїди й інші кам'янисті небесні
тіла, сформовані в аккреційному диску
— хмарі матерії, що оточує чорну діру
в центрі ядра галактики.
Раніше інша
група астрономів на чолі з Наякшиним
довела можливість формування зірок,
планет і великих астероїдів на дальній
кромці диска акреції. У нашій галактиці
цих зірок і планет не вистачає для
утворення товстого бублика з пилу
навколо чорної діри, але при цьому
виникає рій уламків, що падають на чорну
діру.
Спираючись на ці дані, Наякшин
зі своїми колегами прорахували мінімальні
розміри астероїдів і їхню кількість,
які можуть пояснити регулярне "бурчання"
космічного монстра.
Вчені визначили
середню яскравість мікро-спалахів —
10 у 38 ступені ерг за секунду (одиниця
енергії в астрономії) — з відомих їм
гама-сплесків і вирахували типову масу
астероїда, який міг стати паливом для
бурчання чорної діри.
За їхніми
розрахунками, типові спалахи зажадають
астероїдів із масою близько 900 мільярдів
тонн, що відповідає кулі з радіусом у 6
кілометрів. Найбільш потужні сплески
гама-випромінювання, зафіксовані іншими
вченими, зажадали б астероїдів із
діаметром 30-45 кілометрів.
Такі
об'єкти можна легко знайти в астероїдному
поясі нашої Сонячної системи, і за
попередніми розрахунками, вони також
трапляються у планетарних системах
всередині диска акреції у надмасивних
чорних дірах.
За розрахунками
астрономів, астероїди таких розмірів
будуть прискорюватися до релятивістських
швидкостей і розпадатися на шматки при
наближенні до чорної діри на 7-21
астрономічну одиницю залежно від
хімічного складу тіла (астрономічна
одиниця дорівнює середньому радіусу
земної орбіти). Його частини будуть
нагріватися до дуже високих температур
і перетворюватися на плазму, яка й буде
основним джерелом гама-випромінювання.
Дослідники
розрахували частоту таких подій навколо
Sgr A*, використовуючи швидкість утворення
астероїдів та інших тіл із попередньої
роботи. За оцінками астрономів, астероїди
повинні падати на чорну діру з частотою
0,6 об'єкта в день, що узгоджується з
реальними спостереженнями.
Крім
того, подібне бурчання може відбуватися
і після знищення більш масивних об'єктів
— планет завбільшки з Юпітер, але такі
події відбуватимуться набагато рідше
— один раз на 300 років або ще
менше.
Нагадаємо, на початку жовтня
співробітник московського Інституту
ядерних досліджень РАН В'ячеслав Докучаєв
заявив, що всередині чорних дір можуть
існувати форми життя, в тому числі й у
вигляді високорозвинених цивілізацій,
які в силу різних причин не хочуть
розкривати своє місце розташування.