Преса Британії: чому Кремль заступився за "Бога війни"

Огляд британської преси за 4 листопада 2011 року.

В огляді британських газет:
Усі британські газети пишуть про триваючу кризу в єврозоні та економічні проблеми Греції.

Daily Telegraph зауважує, що ні для нікого не стало сюрпризом, коли ідея прем'єр-міністра Греція Георгіоса Папандреу провести в країні референдум про пакет фінансової допомоги від ЄС була забута рівно через 72 години. Ідею вбили Німеччина і Франція.

Ангела Меркель і Ніколя Саркозі навіть не намагалися дотриматися дипломатичні пристойності, заявивши, що вони проти подібного спалаху демократії. Вони наполягали на тому, що референдум не може відбутися - і саме це і сталося.

Дивитися на це було сумно, пише газета: "Ласкаво просимо в нову Європу".

Тепер практично всі згодні з тим, що країни єврозони повинні укласти податковий союз. Але це, в свою чергу, означає, що країни цього союзу відмовляться від значної частки свого суверенітету і будуть підпорядковуватися не тільки Європейському центральному банку, а й ще не створеному європейському міністерству фінансів. А Німеччина відіграватиме провідну роль в обох організаціях.

Німеччина може захищати свої суверенні інтереси завдяки потужності своєї економіки. З думками периферійних країн - як, наприклад, Греції та Ірландії - ніхто рахуватися не буде, пише Daily Telegraph. А це, в свою чергу, не означає нічого доброго для Європейського Союзу.

Independent у своїй редакційній статті на ту ж тему звертає увагу на те, що в середу лідери Німеччини і Франції вперше публічно заявили про можливість виходу Греції з єврозони. Це дуже небезпечно, вважає газета.

З чисто економічної точки зору такий розвиток подій може бути виправданим, але не варто забувати про величезну ціну, яку в цьому випадку заплатять як ЄС, так і інші країни світу.

Нікому не відомо, чи зможуть європейські банки впоратися з дефолтом Греції, і чи зможуть всі зацікавлені сторони запобігти поширенню цієї кризи за межі Європи.

На світових фінансових ринках почнеться чергова криза, а політичний і економічний союз країн Європи опиниться на грані катастрофи.

Іншими словами, пише Independent, зараз не варто говорити про можливий вихід Греції з єврозони. Зараз час посилити спроби знайти вихід із ситуації.

Independent пише про триваючий в Лондоні судовий позов між Борисом Березовським і Романом Абрамовичем. У четвер у суді обговорювалися так звані "алюмінієві війни" у Росії 1990-х роках.

Роман Абрамович заявив, що він втрутився в них неохоче, бо тоді "когось вбивали кожні три дні". Саме на тлі цих вбивств Абрамович придбав у 2000 році Красноярський алюмінієвий завод.

Абрамович стверджує, що купив завод він сам, тоді як Березовський заявляє, що йому і його партнеру Бадрі Патаркацишвілі належало 50% акцій.

Коли в суді Абрамовича запитали, чому на аудіозаписі зустрічі між трьома олігархами він постійно вживав слова "ми", коли йшлося про власність цього заводу, він сказав: "Я завжди кажу "ми". Мені не подобається говорити "я".

Цим Абрамович нагадує королеву Єлизавету II, пише газета, яка теж говорить про себе у множині - хоча він набагато багатший за неї.

Адвокати Березовського зазначили, що в багатьох повідомленнях ЗМІ того часу говорилося, що завод, серед інших, придбав і Борис Березовський. На це Роман Абрамович відповів, що цілком ймовірно, що власники заводу просто не знали, кому конкретно вони його продають: "Це ж не кошеня віддають у добрі руки, щоб воно не загинуло. Це металургійні підприємства. Звичайно, мені було б все одно. Отримав гроші, закінчилася справа".

Times у статті на цю ж тему пише, що Андрій Луговий, який є у Великобританії основним підозрюваним у вбивстві Олександра Литвиненка, раніше працював головою охорони Громадського російського телебачення, що належав тоді Борису Березовському. В рамках цієї роботи він робив аудіо-або відео-записи бізнес-зустрічей Березовського.

У заяві, наданій суду в Лондоні, Андрій Луговий повідомляє, що зважаючи на те, як вівся бізнес у Росії в 1990-ті роки - практично всі важливі зустрічі записувалися на аудіо-або відеоплівку.

Березовський і Патаркацишвілі також застосовували цю практику.

У своїй заяві лондонському суду Луговий каже, що він зберігав ці записи до 2006 року, коли Бадрі Патаркацишвілі розпорядився скерувати їх до нього в Тбілісі. Після смерті Патаркацишвілі в 2008 році копія запису зустрічі Абрамовича і Березовського в паризькому аеропорту потрапила в руки посередників, які продали її Березовському.

У своїй заяві лондонському суду Андрій Луговий також заперечує свою причетність до загибелі Литвиненка. "Я не знаю, як і чому помер Литвиненко", - говориться в цьому документі.

Заголовок в Times свідчить, що "розлючений Кремль вимагає звільнення Бога війни".

Міністерство закордонних справ Росії вимагає повернення на батьківщину Віктора Бута, визнаного винним в нью-йоркському суді в спробі продати зброю колумбійським повстанцям. МЗС також заявляє, що в ході слідства до Бута застосовувалися протиправні методи фізичного та психологічного впливу.

Рішучий захист Бута з боку Москви дивує багатьох, пише газета, і не менш багатьох приводить до висновку, що Кремль побоюється, що Бут може донести до американської влади інформацію про постачання російської зброї так званим країнам-ізгоям.

Москва також незадоволена тим, що Вашингтон вирішив не видавати американські візи 60 російським чиновникам, які замішані у справі юриста Сергія Магнітського, пише Times.

Коли в середу Москва оголосила, що вона досягла домовленості з Грузією і тим самим усунула останню перешкоду на шляху вступу Росії у СОТ, у багатьох залишалися сумніви, зауважує Financial Times. Але тепер стає зрозуміло, що на шляху вступу Росії до цієї організації залишаються лише деякі технічні питання.

Представники Росії кажуть, що вступ у СОТ призведе до збільшення як іноземних інвестицій, так і зростання економіки.

Аналітики, зі свого боку, вважають, що членство в СОТ навряд чи приведе до негайного потоку інвестицій, але, безсумнівно, поступово збільшить інтерес до Росії, оскільки членство в СОТ послабить занепокоєння інвесторів у тому, що стосується можливості роботи в Росії.

Вступ у СОТ означає зниження тарифів на імпортні товари. Проте в деяких галузях економіки тарифи будуть знижуватися поступово.

Автомобільна промисловість Росії і так вже насилу конкурує із зарубіжною продукцією. Тарифи на імпортні автомобілі будуть знижуватися від 25% до 15% протягом семи років.

Росія все ще сподівається зберегти право субсидувати своє сільське господарство (розмір субсидій досягає 9 млрд доларів на рік), але це питання буде вирішено в рамках багатосторонніх переговорів.

З іншого боку, від членства в СОТ виграють металургійна та хімічна промисловість Росії, оскільки їхня продукція більше не зможе обкладатися антидемпінговими митами.

Огляд підготував Борис Максимов, bbcrussian.com