Спецпроект Корреспондента Дика Азія: Новий Китай

Дзеркальні озера, храми з червоними дахами, снігові гори й небагатослівні ченці Шаоліня — у багатьох головах засів цей яскравий картинний образ Китаю. Реальність виявляється бентежною, — пише Антон Гурак у спецпроекті журналу Корреспондент — Дика Азія.

Дорожня карта

Головний дизайнер журналу Кореспондент Антон Гурак сам-один на півроку вирушив досліджувати Південно-Східну Азію. До його маршруту входять М'янма, Таїланд, Камбоджа, В'єтнам, Лаос, Малайзія, Індонезія, Філіппіни й Гонконг. Кореспондент публікуватиме найяскравіші знімки з регіону. У № 41 від 21 жовтня 2011 року журнал пропонує фотозвіт із пункту № 7 — Китаю.

 Спецпроект Корреспондента. Дика Азія. Репортаж із Китаю

В основному Китай — це величезні перенаселені міста без найменших натяків на старовину. Більшість головних туристичних об'єктів країни ретельно реконструйовані або відбудовані наново, в тому числі й Велика китайська стіна. Це створює відчуття пластмаси й заштукатуреної штучності. Дивитися начебто приємно, але історії, глибини і правдоподібності не відчувається. У багатьох мандрівників створюється враження, що вся національна відособленість і багатюща багатовікова культура були вичищені й знищені за часів китайської культурної революції.

Ці обставини не хвилюють багатотисячну армію китайських туристів. Китайці люблять подорожувати, і більшість починає зі своєї країни, адже на її величезній території знаходиться неймовірна кількість цікавих об'єктів. Іноземні гості в цьому потоці складають мізерний відсоток і значної ролі не грають.

У найбільш населеній країні світу практично ніхто не говорить по-англійськи, що створює серйозні труднощі для мандрівників. Елементарні речі перетворюються на неабиякий квест, пройти який допомагають лише заздалегідь заготовлені папірці з ієрогліфами.

Китай набагато більш успішна і процвітаюча країна, ніж прийнято вважати в Україну. Економіка динамічно розвивається, і якість життя зростає. Місцева промисловість забезпечила не тільки всі внутрішні потреби, а й завалила доступними товарами весь світ. До України в основному доходять невибагливі вироби, але продукція, яку виготовляють для внутрішнього ринку, США та Європи, досить високої якості.

Жителі країни називають свій уряд Великим босом. Держава контролює всі процеси в країні, аж до народження дітей. Економічні свободи присутні, а от політичних немає. Тут навіть заблоковані Facebook, YouTube і Twitter, щоб захистити народ від згубного впливу Заходу. Повторення феномена арабської весни тут не дуже реальне. Населення Китаю особливо і не рветься до свободи, адже має можливість заробляти гроші, а це для них найголовніше.

Тут живе заповзятливий, працьовитий, прагматичний і дисциплінований народ. Це суворо стратифіковане суспільство, де прийнято поважати начальство і беззаперечно йому підкорятися. Вродженого слов'янського анархізму в Китаї не знайдеш.

Китайці піднімають економіку не тільки своєї країни. Вони становлять переважну більшість населення в Сінгапурі та Гонконгу, а ці держави досягли небувалого зростання й процвітання. Весь бізнес в Малайзії також контролюється китайцями, хоча від політичного життя вони штучно відсторонені. Ці люди можуть бути повчальним прикладом того, що працьовита нація при грамотному ефективному керівництві завжди може вибратися з убогості й жити достойно.

***

Цей матеріал опублікований в № 41 журналу Корреспондент від 21 жовтня 2011 року. Передрук публікацій журналу Кореспондент у повному обсязі заборонений. Із правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.