Художники Синтія Марселла і Олександр Ройтбурд розповіли Корреспонденту про сучасне мистецтво
4 листопада 2011, 18:45
💬
0
👁
31
Двоє зіркових художників, що народилися і творять на різних континентах - в Бразилії і Україні, - перед відкриттям своїх персональних виставок у київському PinchukArtCentre відповіли на вісім однакових запитань інтерв'ю журналу Корреспондент.
Мова йде про бразильську художницю Сінтію Марселле, власницю Головної премії Future Generation Art Prize 2010, і одного з найдорожчих українських художників Олександра Ройтбурда.На питання Як би ви пояснили недосвідченому споглядачеві, що таке contemporary art? Марселле відповіла, що сучасне мистецтво - явище, яке постійно змінюється. Але в будь-якому випадку це щось, що переносить публіку в іншу ситуацію, в інше місце.
"Я не впевнена, що [це коротке] пояснення прояснить всі його численні ідеї, але я думаю, contemporary art - це точка зору. І вона спонукає публіку думати і відчувати і здатна змінити глядача. Але і ця точка зору теж може змінюватися: наприклад, залежно від того, де ви знаходитесь, це значення може руйнуватися, і та ж робота в іншому місці зазвучить зовсім по-іншому", - зазначила Синтія.
У свою чергу Олександр Ройтбурд відповів:
"Як розповісти людині, яка почала дивитися фільм на 265-й серії, як все почалося і як до цього дійшло? Хто втратив пам'ять, хто від кого народив дитину, хто з ким кого зрадив? Це складно, треба дивитися спочатку. Або сприймати все таким, як є. Навряд чи у недосвідченого споглядача в результаті пояснення з'явиться розуміння. Та й розуміння, напевно, не обов'язкове. Набагато важливіше прийняття і звичка. Просто треба зняти установку "усе незрозуміле дратує". Адже коли дратує, відразу включається агресія. Ось цю агресію треба вимкнути, і все буде нормально".
Художники також спробували охарактеризувати сучасне мистецтво своєї країни. Так, Синтія Марселле розповіла Корреспонденту, що в Бразилії є "дуже традиційний напрям, стиль, який називається неоконкретизм. [Художній рух в Бразилії, що виник як реакція на математичну точність у мистецтві. Його учасники вводили суб'єктивні, символічні та природні елементи і матеріали в свої роботи, а у формі переважно обирали округлі, м'які обриси]".
"Вони відкрили світ мистецтва широкій публіці, оскільки їхні експерименти були більш чуттєвими, розрахованими на емоційне сприйняття", - зазначила художниця.
Ройтбурд у свою чергу вважає, що українське мистецтво не сильно відрізняється від світового.
"Ми ті ж люди, слухаємо ту саму музику, дивимося ті самі фільми, їмо ті ж продукти. А основна відмінність пов'язана з тим, що у нас залишки старої радянської системи функціонування мистецтва, тому якісь певні види художньої активності залишаються абсолютно непотрібними. У нас жлобська держава, тому бюджет на культуру - в рамках статистичної похибки [тобто до 7%] і йде в основному не на культуру, а на якусь її імітацію. Немає серйозно фінансованих державою кураторських проектів, які б дозволяли створювати нові форми, великі скульптури, інсталяції", - зазначив він.
"Маринувати все це в майстерні художник не має можливості, тому домінує в сучасному мистецтві України живопис. Не сказав би, що це добре, хоча сам я люблю живопис. Не відчуваю себе з цього приводу ущемленим, але свого часу, якби були реальні механізми, я б реалізувався іншим чином", - додав художник.
Повністю інтерв'ю Синтії Марселле і Олександра Ройтбурда читайте в новому номері журналу Корреспондент № 43 (480) від 4 листопада 2011 року.