Саміт G20 завершився, а проблеми залишились. Про що домовилися світові лідери в Каннах
За підсумками саміту країн G20, що завершився в п'ятницю ввечері 4 листопада, французький президент Ніколя Саркозі оголосив про збільшення ресурсів МВФ для надання допомоги як країнам, що розвиваються, так і єврозоні, що зіткнулася з безпрецедентною у своїй історії борговою кризою.
За словами Саркозі, при цьому Європейський фонд фінансової стабільності буде співпрацювати з МВФ, що допоможе залучити необхідні фінансові ресурси для поступового виходу з кризи.
"Поки ми будемо тільки вирішувати, в якій формі буде проходити ця співпраця, проте до наступного саміту G20, який пройде в лютому наступного року, ми збираємося оформити договір", - заявив французький президент.
Також він зазначив, що "двадцятки" дійшли до єдиної думки щодо необхідності контролю над фінансовими потоками, боротьби з ухиленням від податків, а також з "фінансовими гаванями".
Знову податок на фіноперації
Французький президент зазначив, що його країна закликала країни G20 ввести додатковий податок на фінансові операції. Тим не менше, більшість учасників саміту, зокрема Росія і США, не підтримали цю ідею.
Однак цей податок все ж може бути введений на території окремих країн, так само як і Євросоюзу, оскільки ініціативу Франції підтримали такі великі європейські країни, як Іспанія та Німеччина. До того ж пропозицію Саркозі зустріло схвалення Туреччини, ПАР, Аргентини та Бразилії.
Китай нарешті похвалили за юань
На саміті також обговорювалася проблема валютного курсу Китаю. Раніше США і ЄС звинувачували Пекін в надмірному заниженні курсу національної валюти в рамках протекціоністської політики з метою підтримки експортерів і підвищення конкурентоспроможності своїх товарів. Проте на саміті вперше за останні роки лідери західних країн позитивно висловилися про валютну політику Китаю, який пішов на поступки і підняв рівень національної валюти до "прийнятного рівня".
Як зазначає Інтерфакс-Україна, за підсумками зустрічі не були озвучені якісь конкретні заходи з порятунку Греції. На п'ятничному засіданні саміту, що тривав два дні, країни більше обговорювали проблему стимулювання економічного зростання в глобальному масштабі.
Крім Греції, на саміті обговорювалося також питання держборгу Італії, який перевищив 120% від ВВП. У результаті, як заявив голова Європейської ради Херман ван Ромпей, Італія попросила Міжнародний валютний фонд провести моніторинг стану національної економіки та хід проведення реформ в країні для отримання нових позик і поступового виходу країни з боргової кризи.
Антикризові заходи - не спринт, а марафон
На відновлення довіри ринків у результаті грецької боргової кризи буде потрібен час, заявив голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу. Він вкотре навів своє улюблене порівняння, що антикризові заходи - це не спринт, а марафон.
"Відновлення довіри ринків відбувається довго. Треба проявити рішучість у наших діях. У нас немає чудодійних рецептів", - сказав Баррозу.
Глава Єврокомісії визнав, що нинішню ситуацію на ринках слід оцінювати як нестабільну, "спровоковану багатьма факторами, а не тільки у зв'язку з тим, що відбувається в зоні євро".
На думку глави ЄК, це новий стрибок кризи, що почалася в 2008 році. "Іноді політики чинять ірраціонально, але іноді і ринки теж ірраціональні, переоцінюючи ризики", - зазначив Баррозу.
Греція всім попсувала нерви
Разом з тим глава ЄК підтвердив, що внесок у нестабільність зробила грецька криза і додатково останні події в Греції, але вважає, що повернення країни до антикризової програми допоможе впоратися з кризою.
Він зазначив, що це не просто думка грецького уряду, це ясно підтвердили всі основні політичні партії. На його думку, це "доказ сили". "Те, що нас пов'язує, сильніше того, що нас розділяє", - заявив голова Єврокомісії.
Також Баррозу повідомив, що партнери ЄС по G20 висловили цілком усвідомлену підтримку Євросоюзу в його труднощах і впевненість, що вони будуть подолані і що Греція втілить заходи, рекомендовані самітами ЄС і єврозони 26-27 жовтня.
Крім того, говорячи про відмову Греції від референдуму, який він назвав "сигналом, поданим з усіх рівнів грецької системи", Баррозу заявив: "Це тільки зміцнює наші зобов'язання".
Сигнал поданий, відповідь очікується
Президент Франції Ніколя Саркозі також підтвердив, що радий повній зміні політичної атмосфери в Греції
"Я думаю, що наш сигнал дійшов. І це був дружній сигнал грецькому народу. Цей сигнал ми адресували і опозиції, і політичній більшості в Греції. Після цього вже грекам вибирати своїх керівників і політику, яку б вони хотіли, а не нам. Але ми провели червону межу, і я про це не шкодую", - сказав французький президент на прес-конференції в Каннах після завершення саміту G20.
Він зазначив, що потрібен був також сигнал і інвесторам, які повинні довіряти євро як надійній валюті. Повертаючись до питання про грецький референдум, Саркозі сказав: "Шокував не принцип референдуму. Звернення до народу ніколи не шокує, і це головне для Європи. Шокувало те, що жоден партнер Греції не був попереджений".
Крім того, на його думку, не могло не дивувати, що вирішили проводити референдум саме з цього плану допомоги, хоча не проводили з попереднього. Як вважає президент Франції, єдиним питанням референдуму в цій ситуації могло бути тільки питання про приналежність Греції до зони євро.
При цьому Саркозі заявив, що ні він, ні німецький канцлер Ангела Меркель не мали наміру міняти уряди в Греції та Італії. "Наша роль не в цьому. І це не моя концепція демократії", - зазначив президент Франції.
Разом з тим він наголосив, що в об'єднаній Європі діють загальні правила, не виконуючи які можна самого себе виштовхнути з цієї Європи. І робота з Грецією буде тривати далі, яким би не був її уряд. "Ми не вибираємо уряди", - сказав Саркозі.
"Вся проблема в злагоді Європи з народами. І цієї згоди не можна домогтися систематичним порушенням всіх правил. Щоб забезпечити солідарність, ми повинні звертатися до наших співвітчизників, кажучи, що позичимо гроші такій-то країні. Але ця країна не може звільнятися від зобов'язань, коли йдеться про наші національні кошти", - пояснив президент Франції.
Кожен повинен привести свій дім в порядок
Разом з тим, глава Євроради Херман ван Ромпей вважає, що головною метою G20 залишається економічне зростання і зайнятість і "відповідальність за це лежить на всіх світових акторах".
"Звичайно, в першу чергу на Європейському союзі і єврозоні, тому що треба відновити фінансову стабільність у нашому регіоні. Це буде найбільшим нашим внеском у світову стабільність", - зазначив ван Ромпей.
У свою чергу США повинні забезпечити консолідацію бюджетної політики в середньостроковій перспективі, нові індустріальні країни повинні стимулювати внутрішній попит, а "деякі повинні зробити більш гнучким свій обмінний курс". "Кожен повинен привести свій дім в порядок", - заявив глава Євроради.
Разом з тим, за його словами, залишається ще багато роботи. Наприклад, в сфері фінансового регулювання, а також у сфері світової торгівлі і всесвітнього економічного управління. При глобальності проблем у кожного учасника процесу є свої особливі завдання. Найбільш благополучні країни повинні грати роль "природних регуляторів" у світовому економічному процесі, вважає ван Ромпей.
Коротко про головне
Між тим, паризька газета Монд навела ключові висловлювання деяких учасників саміту "групи двадцяти". А президент США Барак Обама висловив стурбованість у зв'язку з ризиком поширення боргової кризи на інші країни. "Нам треба побудувати захисні бар'єри. МВФ повинен зіграти важливу роль у наданні підтримки", - сказав Обама.
Зі свого боку, канцлер Німеччини Меркель заявила, що необхідно передати більше повноважень Європейському союзу. Вона висловила думку, що мова йде не про кризу євро, а про боргову кризу в окремих суверенних країнах, що і викликало таку недовіру до зони євро.
За словами президента Франції Ніколя Саркозі, сьогоднішні проблеми полягають не в фінансових ринках і не в рейтингових агентствах, а в надмірній заборгованості. "Якщо ми скоротимо борг, то і агентства, і ринки припинять свої атаки проти нас", - сказав голова G20.
Британський прем'єр-міністр Девід Кемерон зазначив, що необхідно послати потужний сигнал про готовність подолати проблеми. Він закликав розробити детальний план щодо забезпечення економічного зростання і збільшення зайнятості.
Глава уряду Іспанії Хосе Луїс Родрігес Сапатеро висловив думку, що центральні банки повинні в останню чергу ставати кредиторами. Він також висловився проти нагнітання тиску на Грецію. "Інакше вона опиниться перед обличчям неконтрольованого хаосу", - наголосив Сапатеро.
Бразильський президент Ділма Руссеф говорила про необхідність зробити акцент на економічне зростання, зайнятість та міжнародну торгівлю. "Торгівля є життєвою необхідністю для країн, що розвиваються", - зауважила вона.
Президент Південної Кореї Лі Мен Бак нагадав, що в ході азіатської кризи МВФ зажадав від його країни численних реформ. Закрилася третина банків, і 2 млн громадян залишилися без роботи. Але після важкої кризи відбулося активне відновлення економіки. "Реформи варті того, щоб за них братися", - заявив південнокорейський президент.
Погляд у майбутнє
Наступні саміти "групи двадцяти" пройдуть в Мексиці, Росії, Австралії та Туреччині, йдеться в комюніке за підсумками зустрічі у верхах країн G20. У грудні нинішнього року Мексика прийме у Франції естафетну палицю голови G20. Потім саме ця країна прийме в червні 2012 року саміт країн "групи двадцяти". "Росія буде головувати в G20 в 2013 році, Австралія в 2014 році і Туреччина в 2015 році", - йдеться в комюніке за підсумками саміту.