Євросоюз і НАТО не визнали президентські вибори у Південній Осетії
Європейський союз і НАТО не визнали вибори президента Південної Осетії, що відбулися 13 листопада.
У заяві верховного представника ЄС із зовнішньої політики Кетрін Ештон наголошується, що Євросоюз, як і раніше, підтримує територіальну цілісність і суверенітет Грузії відповідно до міжнародного права.
У свою чергу генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен зазначив, що проведення виборів не сприяє мирному і довгостроковому врегулюванню ситуації у Грузії. Він також підтвердив "повну підтримку Альянсом суверенітету і територіальної цілісності Грузії у міжнародно визнаних кордонах".
Влада Грузії назвала вибори незаконними. "Проведення у Цхінвалі так званих президентських виборів є черговою спробою окупаційних та маріонеткових режимів надати псевдодемократичності своїм діям", - сказала заступник міністра закордонних справ Грузії Ніно Каланлдадзе.
За її словами, для грузинської влади та міжнародного співтовариства "немає ніякого значення, якими результатами завершаться ці вибори, оскільки реально мова йде про те, що один маріонетковий режим змінює інший".
Тим часом, місія спостерігачів від громадських організацій РФ заявила, що вибори президента Південної Осетії і референдум про надання російській мові статусу державної були вільними і відкритими. На думку російських спостерігачів, голосування у республіці було "важливим чинником стабільного розвитку і подальшої демократизації суспільного життя у країні".
За останніми даними, після підрахунку 98,84% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, у другий тур на виборах президента Південної Осетії вийшли голова МНС Анатолій Бібілов та екс-міністр освіти Алла Джиоєва. За Бібілова проголосували 25,44% виборців, Джиоєва набрала 25,37% голосів. Другий тур виборів орієнтовно призначено на 27 листопада.
Одночасно з виборами у Південній Осетії відбувся референдум про надання російській мові статусу державної. Згідно з чинною конституцією Південної Осетії осетинська є державною мовою, російська мова має статус офіційної. За надання російській статусу державної висловилися 83,99% учасників референдуму.