Фінансування правозахисників в Ізраїлі під питанням

В Ізраїлі обговорюють можливість заборони на іноземне фінансування правозахисних організацій. Думки сторін з цього приводу помітно розділилися.

Автори ідеї запевняють, що тільки таким чином можна зупинити зростання за останній час масштабів антиізраїльської пропаганди, що виходить, за їхніми словами, від лівих організацій.

Противники подібних заходів, у тому числі ряд міністрів від правлячої партії Лікуд, застерігають парламентаріїв від різких кроків, називаючи подібні ініціативи серйозним ударом по ізраїльській демократії.

Недільне засідання міністерської комісії із законодавства видалося особливо бурхливим. У центрі уваги опинилися відразу дві законодавчі ідеї, що викликали серйозну суперечку ще на попередній стадії.

Автор першої з них, депутат кнесету від партії Наш Дім Ізраїль Фаїна Кіршенбаум, запропонувала підвищити максимальну податкову планку у 45 відсотків на пожертвування, які отримують багато ізраїльських громадських організацій від іноземних держав.

"Цей захід покликаний обмежити негативний вплив, який чинять на внутрішню ізраїльську політику багато іноземних держав за допомогою лівих організацій, що діють у країні", - заявила Кіршенбаум.

А депутат від правлячої партії Лікуд Офір Акуніс взагалі запропонував заборонити пожертвування на суму понад 300 тис. шекелів на рік (близько 90 тис. доларів).

Свою ідею Акуніс пояснив "необхідністю боротьби за чисте ім'я офіцерів ізраїльської армії".

На думку депутата, багато організацій лівого спрямування вели відверту антидержавну кампанію, публікуючи свої звіти за підсумками операції Литий свинець у секторі Газа, і відкрито звинувачували армію у воєнних злочинах, даючи привід для подачі позовів проти ізраїльських військових у міжнародних судах.

Не менше шкоди, за словами парламентарія, ці організації завдали іміджу Ізраїлю після інциденту із захопленням ізраїльським морським спецназом турецької флотилії біля берегів Гази у червні 2010 року.

Втім, позицію Кіршенбаум та Акуніса поділяють далеко не всі міністри.

"Невже ми живемо в Узбекистані або Зімбабве, що нам потрібні подібні тоталітарні закони, - звернувся до учасників обговорення міністр від Лікуда Бені Бегін. - Подібні поділи за політичною ознакою абсолютно неприйнятні у демократичній державі".

Син колишнього прем'єр-міністра Менахема Бегіна не самотній у своїй позиції. Представники міністерства юстиції зазначили, що категорично проти такої ідеї.

"Якщо закон у підсумку буде прийнятий, це виявиться для нас смертельним ударом, - заявив прес-секретар руху Женевська ініціатива Гілі Харпаз. - на жаль, цей уряд робить все можливе, щоб остаточно поховати мирний процес із палестинцями".

За словами Гілі, рух Женевська ініціатива, як і багато ізраїльських правозахисних організацій, за визначенням "діє на благо суспільства".

Тобто метою таких організацій не може бути отримання прибутку, а вся їхня діяльність залежить від пожертвувань, у тому числі з іноземних джерел.

У керівництві організації перебувають високопоставлені у минулому армійські офіцери, а з їхніми ідеями та пропозиціями нерідко погоджуються багато нинішніх політиків.

Лише за останній рік представники Женевської ініціативи провели десятки зустрічей між ізраїльськими та палестинськими політиками та громадськими діячами та організували кілька поїздок територією Західного берега та Єрусалиму для представників преси.

"Ми отримуємо щорічну допомогу від великого американського урядового фонду USAID, яке фінансує багато проектів на Близькому Сході, зокрема, постійні зустрічі для зміцнення палестино-ізраїльського діалогу, - каже Гілі. - Невже хтось вважає, що Сполучені Штати - ворог єврейської держави ?"

Поряд з американською допомогою Женевську ініціативу офіційно підтримують також уряд Іспанії (близько 400 тис. євро за 2009-2010 рр.) і Європейський парламент (287 тис. євро).

У разі затвердження законопроекту Кіршенбаум та Акуніса майже половина з цієї суми буде осідати в ізраїльській держскарбниці.

Крім того, на межі існування можуть опинитися десятки громадських організацій, які не мають прямого відношення до місцевих політичних реалій, але водночас одержують фінансову допомогу від іноземних джерел, у тому числі від урядових фондів європейських держав.

У партії репатріантів із колишнього СРСР Наш Дім Ізраїль організації, які отримують закордонну фінансову підтримку, називають не інакше як "підривним елементом".

"Навіть у найрозвиненіших країнах Заходу є закон, який чітко визначає дії "іноземних агентів", - заявив лідер партії, міністр закордонних справ Ізраїлю Авігдор Ліберман. - Я вважаю, що наша ініціатива абсолютно демократична і схожа на ту, що існує в американському законодавстві".

У цьому питанні Лібермана не бентежить відверто протилежна позиція юридичного відділу довіреного йому відомства.

Лише кілька місяців тому голова ізраїльського МЗС разом із послами десятків держав брав участь у посадці дерев на місці згорілого лісу Кармель на півночі Ізраїлю.

"Тоді Ліберману не заважало, що гроші на відновлення лісового масиву Ізраїль у спішному порядку отримав від європейських урядів, - зазначив один із депутатів від опозиції і затятий противник озвученої ідеї. - Здається, що Ліберман забув знамениту приказку - що посієш, те й пожнеш".

Негативну позицію з приводу висловленої ідеї публічно озвучив також голова кнесету Реувен Рівлін. За словами досвідченого політика, удар ззаду по лівих організаціях уже завтра завдасть шкоди і представникам правого табору.

"Якщо у кого-небудь є конкретна інформація про кримінальне діяння з боку лівих організацій, то йому слід звернутися зі скаргою в поліцію, а не використовувати тимчасову парламентську більшість для проведення подібних антидемократичних законів", - заявив Рівлін.

Після бурхливих дебатів міністерська комісія із законодавства все-таки прийняла рішення голосувати за обидва законопроекти. Відразу після закінчення засідання міністр Бені Бегін подав спеціальну апеляцію з вимогою провести повторне засідання з цього питання.

"Апеляція Бені Бегіна загальмує закон лише на два тижні, - говорить Фаїна Кіршенбаум. - Уже на початку грудня ми маємо намір знову підняти його на голосування і домагатися затвердження закону у кнесеті".

Однак домагатися скасування законопроекту мають намір і представники багатьох лівих правозахисних організацій, тобто обидві сторони збираються йти до переможного кінця в цьому питанні.