Преса Росії: схожі вбивства Ахтаханова і Буданова

Огляд матеріалів російської преси за 17 листопада 2011 року.

В огляді російських газет: У ніч на середу в Москві на Біговій вулиці застрелили чеченського поета Руслана Ахтаханова. Газети коментують подію і публікують версії вбивства.

"Независимая газета" порівнює злочин із вбивством Юрія Буданова, якого застрелили 10 червня цього року. "Схема вбивства літератора дуже нагадує ту, що використовувалася кілером, який стріляв у полковника Юрія Буданова", - заявляє видання.

В обох випадках напади були здійснені в людних місцях практично в центрі Москви. Кілер кілька разів стріляв у жертву з переробленого травматичного пістолета ИЖ. В Ахтаханова було випущено п'ять куль (у Буданова - шість), у тому числі зроблено контрольний постріл у голову.

"Схожі і способи відходу з місця злочину: вбивця або вбивці їхали на вкраденому автомобілі з встановленими на ньому краденими номерами, який потім підпалювали, залишивши пістолет з глушником у машині. Виконавці вбивства ретельно підготувалися до нього, обравши для нападу ділянку вулиці, що не проглядається камерами відеоспостереження", - зіставляє факти газета.

Через схожість вбивств Буданова і Ахтаханова експерти зазначали, що їх могли організувати одні й ті ж люди.

Кілька представників чеченської діаспори в Москві повідомили про версію, що поета застрелено колишніми або чинними представниками федеральних спецслужб, які Ахтаханов нібито критикував за злочини, здійснені в ході контртерористичних операцій.

"Коммерсант" пише, що за годину до загибелі Ахтаханов читав з трибуни свої вірші про "кровне" і "духовне" братерство росіян і чеченців, тому його друзі переконані, що розправитися з поетом могли екстремісти або з одного, або з іншого боку.

"Коммерсант" пише, що Євросоюз не готовий до взаємного скасування віз, навіть якщо Москва виконає всі його вимоги. У четвер у Москві відбудеться засідання Постійної ради партнерства Росія-ЄС за участю глави МЗС РФ Сергія Лаврова і верховного представника ЄС із зовнішньої політики і безпеки Кетрін Ештон.

"На цьому засіданні стане зрозуміло, чи зможуть сторони остаточно узгодити перелік "Спільних кроків і допоміжних заходів щодо переходу до безвізового режиму короткострокових поїздок громадян Росії і ЄС", щоб затвердити їх на грудневому саміті Росія-ЄС у Брюсселі", - повідомляє "Коммерсант".

Як з'ясувала редакція, документ узгоджений на 95%, однак домовитися з рештою 5% буде непросто. Москва вимагає від Брюсселя включити в документ положення про те, що після виконання Росією всіх прописаних у ньому вимог процес скасування віз повинен бути запущений автоматично і відразу. Євросоюз таких гарантій дати не готовий.

Дипломатичне джерело, на яке посилається видання, стверджує, що переговори будуть непростими. За його словами, Москва наполягає на тому, щоб у документі було прописано, щоб за виконанням нею перерахованих в "Спільних кроках ..." технічних вимог відразу ж відбувся запуск процесу скасування віз. Європейці ж пропонують інший варіант: Росія виконує всі домовленості - від вдосконалення біометричних паспортів до спрощення внутрішньоросійських реєстраційних процедур для іноземців, після чого представники країн Євросоюзу ще раз зберуться і вирішать, скасовувати візи з Росією чи ні.

"На перший погляд здається, що 5% - це небагато. Але питання про автоматизм (скасування віз після виконання" Спільних кроків ...") зараз є ключовим для перспективи лібералізації візового режиму", - заявив експерт Європейської ради з міжнародних справ Бен Джуда.

За його словами, багато в ЄС сьогодні стурбовані тим, що "надання Росії гарантій автоматичного скасування віз поставить її в більш привілейоване становище порівняно з Україною, Молдовою і Грузією" і буде сприйнято як "свого роду легітимізацію Брюсселем повернення Володимира Путіна в Кремль".

"Відкидаючи пункт про автоматизм, європейці хочуть залишити за собою можливість при необхідності висунути Москві додаткові вимоги, у тому числі політичного характеру, наприклад, зі сфери прав людини", - пояснив Джуда. Це означає, що, якщо до моменту виконання Росією всіх узгоджених з ЄС вимог виникне якийсь скандал, Москві скасування віз не бачити.

Колега Бена Джуди з Європейської ради з міжнародних справ Ніку Попеску вважає, що навіть заради безвізового режиму з Європою Росія не піде на виконання політичних умов, на відміну, скажімо, від балканських країн і Молдови. Сербії, приміром, довелося видати Гаазькому трибуналу багатьох своїх громадян, обвинувачених у військових злочинах, а Молдові - погодитися на серйозні політичні реформи.

"Представникам російської еліти нескладно отримати візу в ЄС, а власники дипломатичних паспортів і зовсім її не потребують. Вони не стануть змінювати політичний устрій країни для того, щоб звичайні громадяни змогли їздити в ЄС без віз", - написав Ніку Попеску в своєму блозі на сторінці EUobserver.

Дипломат однієї з країн ЄС заявив, що в Європі сподіваються на те, що Росія все ж піде на компроміс у питанні про автоматизм. "У Москві наполягають, що скасування віз - взаємовигідний процес і що європейці в ньому зацікавлені не менше, ніж громадяни РФ. Але це не зовсім так. Мешканці країн ЄС не оббивають пороги своїх державних чиновників, вимагаючи спростити візовий режим з Росією, та й біженці з ЄС в РФ щось не ломляться, - пояснив європейський дипломат. - Тому ми сподіваємося, що Москва проявить гнучкість".

Глава Північної Осетії Таймураз Мамсуров втрутився у конфлікт віруючих з єпископом, і ця ситуація стала предметом обговорення на сторінках газет. "Независимая газета" називає конфлікт між представниками церковної і світської влади нетиповим для сучасної Росії. "Коммерсант" був більш категоричним, назвавши суперечку безпрецедентною.

Конфлікт почався у вівторок, коли архієпископ Зосима оголосив про створення нового благочиння (групи парафій) в Республіці Дагестан та переведення туди архімандрита Антонія (Данилова).

Православні Осетії вважають отця Антонія "великим молитовником" і найавторитетнішим священиком в республіці, тому рішення про його можливий переїзд до Дагестану "буквально підірвало суспільство".

"До вечора біля кафедрального собору Георгія Побідоносця у Владикавказі зібралося близько 1 тис. пікетників. До храму стягнули поліцію і ОМОН, але цей захід не подіяв – учасники протесту вимагали зустрічі з митрополитом Зосимою", - розповідає "Коммерсант".

У переговори з архієпископом Зосимою вступили представники влади на чолі зі спікером парламенту Північної Осетії Ларисою Хабіцовою. Правда, успіхом ця місія не увінчалася. Хабіцова повідомила, що "скасувати указ владики Зосими не в силах ніхто, крім патріарха" і що "до патріархії доведена інформація про те, що відбувається".

Пікетники блокували машину владики Зосими з криками "Іуда!" і тільки після втручання поліції, яка відтіснила натовп, архієпископ зміг поїхати від кафедрального собору.

Пікетники прийняли звернення до глави Північної Осетії Таймураза Мамсурова з проханням "врятувати православну Осетію".

Мамсуров відповів словами патріарха Кирила: "У нас церква справді відділена від держави, але не відділена від суспільства. Не враховувати громадську думку - велика помилка, на мою думку". І додав, що влада республіки перерве будь-які відносини з єпархіальним керівництвом, якщо думку православних віруючих не буде почуто. При цьому Мамсуров відмовив в аудієнції архієпископу Зосимі.

"Независимая газета" повідомляє, що в республіці події називають "церковною помаранчевою революцією".

Огляд підготувала Ольга Караулова, Служба моніторингу Бі-бі-сі.