Підсумки тижня: закон про вибори і туман над Україною. Огляд українських тижневиків

Українські видання підбивають підсумки минулого тижня і пишуть про складні відносини України з ЄС, про новий закон про вибори, а також про процеси всередині партії влади.

"На долині туман ..."

Попри побажання німецького президента Крістіана Вульфа, туман над Україною так і не розсіявся. Рівно за місяць до саміту з ЄС і через тиждень після того, як Київ і Брюссель оголосили про завершення роботи над Угодою про асоціацію, залишається незрозумілим, чи буде цей документ парафований на саміті, пише в останньому числі тижневик "Дзеркало тижня".

Розмірковуючи про причини, які можуть призвести до відкладення підписання, тижневик нагадує, що президенти Польщі і Німеччини вкотре закликали очільника України Віктора Януковича забезпечити "істотний прогрес" у втіленні демократичних норм та цінностей. Проте, як пише "ДТ", "зустріч у Вроцлаві, на яку покладали залишки надії на перемогу здорового глузду в голові Януковича, також виявилася безрезультатною: Янукович не дає європейцям ані найменшого приводу вважати, що він їх не тільки чує, а й готовий ураховувати їхні зауваження і побажання".

Видання нагадує, що керівництво ЄС вимагає "істотного прогресу" не лише у прийнятному для Заходу вирішенні "питання Тимошенко", але й у голосуванні за прийнятний закон про вибори, оскільки від нього багато в чому залежить подальша доля України.

"На Банковій і Грушевського повинні чітко розуміти: якщо парламентські вибори в Україні проведуть не відповідно до європейських стандартів, а за власними "поняттями", то результату подібного "свята волевиявлення громадян" не визнає ні Європа, ні Америка. І тоді, як стверджують дипломати країн ЄС of the records, питання про санкції перестане бути теоретичним", - попереджає "Дзеркало тижня".

Видання зазначає, що Євросоюз дещо здивований реакцією пересічних українців на події в Україні. Розуміючи, що для цього є об’єктивні причини, "ДТ" цитує одного з євродипломатів, який із жалем зауважив: "Ви кажете, що Янукович — це не вся Україна? А де вона — інша? Де відчутні протести суспільства, чітка позиція опозиції? Де масовий опір журналістів? Немає. ЄС не може побудувати демократію в Україні, це повинні зробити тільки українські громадяни".

"Наша європейська мета надто важлива й висока, щоб віддати її на відкуп владі. Ми не повинні чекати милості від Януковича, та й від ЄС теж. Узяти європейське майбутнє України у свої руки — ось наше завдання", - резюмує "Дзеркало тижня".

Закон про вибори: хто що виграв

Демонстрація небувалої, як на нинішній час, єдності провладної більшості і опозиції стала досить несподіваним підсумком тривалого і болісного процесу підготовки нових правил виборів парламенту, пише "Дзеркало тижня" у статті "Нічия на користь тих, що програли". Аналізуючи події в українському парламенті, видання намагається зрозуміти, хто що виграв чи програв, і чому.

Ще задовго до голосування влада жорстко дала зрозуміти: вона готова обговорювати подальшу демократизацію виборчих процедур, проте не торгуватиметься з приводу моделі.

Опозиція на ці правила гри пристала, вважає газета. На її думку, протести проти реанімації "мажоритарки" мали уривчастий і непереконливий характер. Збереження келійного характеру формування передвиборних реєстрів противників режиму якраз влаштовувало, так само, як і владу.

Вголос опозиціонери, зрозуміло, ратували за створення механізму відкритих списків. Але, поклавши руку на серце, належних зусиль до того, аби хоча б спробувати пробити такі зміни, провідні політики та ключові політичні сили не доклали. "Дзеркало тижня" також звертає увагу на те, що ніхто не робив рішучих спроб прямо пов’язати долю закону з долею Тимошенко та Луценка.

Видання розмірковує над тим, чого домоглися певні опозиційні політики і провідні опозиційні сили. Чому соратники Тимошенко підтримали закон, очевидно, - високий бар’єр і заборона на участь блоків відмітає дрібних конкурентів і збільшує бонусні відсотки, закриті списки рятують від головного болю, а наявність "мажоритарки" полегшує "розфасовку" кандидатів, пише "Дзеркало тижня".

На думку видання, резон одного з головних учасників комбінації, Арсенія Яценюка, також зрозумілий. Він зацікавлений у відносно високому бар’єрі та забороні на створення блоків. У такому разі "Фронт змін", що спирається на досить високий рейтинг, може розраховувати на пристойний результат у майбутній Раді.

Що ж до дивідендів влади, то, на думку "ДТ", вони чималі: вона частково виправдовує себе перед Заходом, відмовляючись від відверто недемократичних норм у виборчому законодавстві, демонструє схильність до компромісу і вносить сум’яття у лави прихильників опозиції.

"Век воли не видать"

Тимошенко сидітиме – саме такого висновку дійшло "Дзеркало тижня" у матеріалі "Тюремна балада".

Попри здоровий глузд і всі намагання Заходу й української опозиції полегшити долю ув’язненої екс-прем’єрки, схоже, що Янукович налаштований на отримання повної сатисфакції. Слова "президент не втручається в судовий процес" в український реаліях означає "буде сидіти", пише "ДТ".

Видання цитує "людей втаємничених", які у приватних розмовах зізнаються, що багато кроків у "справі Тимошенко" були своєрідним політичним експериментом, тестом. І перевіряли як світову, так і, власне, українську реакцію. І тільки після того, як побачили, що на позбавлення волі одного з лідерів опозиції самі українці реагують набагато спокійніше, ніж європейці, вирішили, що "втручатися в судовий процес" не потрібно.

А на запитання "Дзеркала тижня", чи не бояться на Банковій, що тим самим вирощують із Тимошенко головного опозиціонера, а отже, майбутнього президента, відповідають цілком цинічно - у світі, мовляв, багато "сидільців" справді приходили до влади, але тільки після того, як вийшли на волю. Тому, мовляв, тим, хто побоюється опонентів, бажано їх просто не звільняти чи амністувати, хоч би як вас умовляли це зробити.

Час збирати каміння

Членство у партії влади більше не є способом захистити власність, пише останнє число тижневика "Корреспондент". Тепер сильніші регіонали відбирають активи у своїх слабших однопартійців. Партія ж стверджує: почалася справжня боротьба з корупцією.

Видання цитує колишнього голову Федерації профспілок України Василя Хару, який стверджує, що став жертвою саме цих процесів. Депутат-регіонал каже, що люди з оточення президента позбавили його керівної посади в ФПУ, щоб самим привласнити профспілкову власність. Обурений нардеп каже, що таке відбувається не тільки по відношенню до нього. Проблеми з бізнесом зараз виникли у 20 підприємців-регіоналів Центральної та Східної України. Інші джерела "Корреспондента" підтверджують, що під загрозою є бізнес депутатів-регіоналів Василя Горбаля і Едуарда Прутника, а також функціонування структур, пов’язаних з депутатом Тетяною Бахтеєвою.

Позицію партії влади щодо цих процесів "Корреспонденту" розтлумачила регіоналка Олена Бондаренко: той факт, що деякі однопартійці мають проблеми з правоохоронними органами, — найкращий доказ того, що у Партії регіонів відсутній принцип "це сучий син, але він наш сучий син, і ми будемо його захищати".

Однак політолог Вадим Карасьов називає це дарвінівською боротьбою всередині виду, що набула значного розмаху у Партії регіонів. "Це експансія людей, які звикли розширятися. Але зараз їм вже затісно в рамках одного клану, тому почалося пожирання себе подібних, бо ж опозицію вже зжерли", — цитує експерта тижневик "Корреспондент".

Молоде, але зелене

Напередодні виборів провідні політичні сили України, Партія регіонів, Блок Юлії Тимошенко і "Фронт Змін" Арсенія Яценюка, з-поміж іншого, зосереджують свою увагу на 10 мілйьонах голосів молодих українців, не жаліючи на це ані коштів, ані фантазії, пише останнє число тижневика "Фокус".

Наприклад, Молоді Регіони, молодіжне крило партії влади, спокушають нових членів спеціальними дисконтними картками, які дають змогу економити від 5 до 20% на товарах і послугах.

За інформацією "Фокуса", щоб підігріти інтерес до політики, партії обіцяють юним соратникам місця в партійних списках і керівні посади в органах партії. "Якщо ви голова обласного молодіжного крила Батьківщини Молодої, то автоматично стаєте заступником обласної парторганізації", – сказав тижневику прес-секретар молодіжної організації БЮТ Андрій Любка.

Щоб виховувати хоча б зовні відданих партії агітаторів, партійним бонзам доводиться викладати чималі кошти. Наприклад, утримання однієї обласної організації Молодих Регіонів коштує 10–20 тисяч гривень на місяць.

Як показало опитування "Фокуса", всі великі партії надають молодіжним організаціям приміщення і свою оргтехніку, плюс підтримку материнскої організації і приватних спонсорів з числа членів партії. Зокрема, Батьківщина Молода на 20% фінансується партією і на 80% – за рахунок приватних вливань, насамперед, свого лідера, нардепа-аграрія Євгена Суслова.

"Фокус" додає, що наприкінці цього – початку наступного року до активної боротьби за молоді душі виборців долучиться і "Фронт змін" Арсенія Яценюка. "Фокус" дізнався, що перший рік роботи фронтової молоді під назвою Молодь Змін коштуватиме екс-спікеру близько одного мільйона гривень.

Підготувала Наталка Матюхіна, Служба Моніторингу Бі-Бі-Сі