Корреспондент: Проковтнули пігулку. Українці лікуються препаратами, які не використовують в інших країнах
Українці лікуються таблетками, від яких давно відмовились у багатьох країнах світу. Експерти-медики впевнені: 40% препаратів на вітчизняному ринку неефективні і небезпечні для здоров'я, пише Кароліна Тимків у №45 журналу Корреспондент від 18 листопада 2011 року.
30-річна киянка Ганна, яка попросила не називати її прізвище в пресі, вирушаючи до Фінляндії, взяла із собою куплений у звичайній столичній аптеці без рецепта кардіологічний та заспокійливий засіб Корвалтаб – аналог корвалолу, що широко використовується в Україні. Вона навіть не підозрювала, що препарат, який містить речовину фенобарбітал, за фінськими законами прирівнюється до наркотику і його ввезення в країну карається кримінально.
"Навіть не пам'ятаю, де лежала косметичка з ліками – у ручній поклажі або в багажі. Їхали автобусом, якогось особливого контролю не було. Так і провезли", – згадує тепер Ганна, яка дізналася про статус провезеного нею препарату від місцевого гіда. Щоб не ризикувати на зворотному шляху, у фінському готелі вона позбулася Корвалтабу.
Небезпідставні побоювання за кордоном викликає не лише популярний Корвалол, щорічний обсяг продажів якого в Україні становить 16 млн упаковок, а й головні таблетки від болю – Анальгін (30 млн упаковок на рік). На думку медиків з 40 країн світу, ці засоби небезпечні для здоров'я, тому вони там заборонені.
А популярні в Україні противірусний Арбідол і серцевий Валідол не використовуються в Західній Європі через недоведеність їхньої ефективності. Також сумнівним засобом у ЄС вважається Ессенціале форте для лікування печінки, тоді як в Україні, за даними аналітичної компанії Business Credit, у 2010 році цей препарат зайняв другу позицію за обсягами продажів.
Сергій Сур, директор з питань розробок і досліджень української фармацевтичної корпорації Arterium, різне ставлення закону і медиків до одних і тих самих препаратів пояснює більш жорсткими вимогами до обороту лікарських засобів у Західній Європі.
До того ж, додає експерт, провідні світові фармкомпанії, прагнучи швидше отримати прибуток від новітніх препаратів, реєструють їх насамперед на найбільших світових ринках – у США, ЄС та Японії.
"В Україні такі продукти, як правило, реєструються через п'ять-десять років", – зазначає Сур.
Вітчизняним і зарубіжним фармкомпаніям на українському ринку набагато вигідніше вкладати кошти в рекламу ліків, ніж у їхні клінічні випробування
Вітчизняним і зарубіжним фармкомпаніям на українському ринку набагато вигідніше вкладати кошти в рекламу ліків, ніж у їхні клінічні випробування, продовжує тему Микола Поліщук, екс-міністр охорони здоров'я. Держава слабко контролює цей процес, а лікарі, які виписують рецепти, залежні від лобізму виробників тих чи інших препаратів – у підсумку, на думку Поліщука, українці лікуються сумнівними засобами.
"Минулого року в Україні було продано медикаментів на 20 млрд грн, і 40% з них неефективні або небезпечні для людей", – переконаний Поліщук.
Без ліків, давно відкинутих західною медициною, – таких як Анальгін або Корвалол – безгрошовій державній медицині просто нічим буде лікувати співвітчизників, описують критичну ситуацію експерти: мовляв, це дешеві засоби, і в даному ціновому сегменті в Україні у них аналогів немає.
Проте в МОЗ запевняють, що всі препарати проходять в Україні ретельну експертизу і реєструються відповідно до європейських стандартів. "У цьому процесі задіяні десятки фахівців, провідних клініцистів, фармацевтів, професорів, які входять до складу експертної групи", – розповідає Василь Бліхар, гендиректор Державного експертного центру МОЗ.
Анальгіновий рай
Індійський жарознижувальний препарат Найз, що містить речовину німесулід, у країнах Західної Європи через токсичний вплив на печінку ніколи не призначали дітям, які не досягли 12 років.
В Україні з 2000 по 2007 рік це обмеження навіть не було прописано в інструкції до ліків, і сьогодні лікарі за звичкою рекомендують Найз найменшим пацієнтам.
Так сталося, коли кілька років тому серйозно захворів трирічний син киянки Олени, яка не називає свого прізвища. Щоб збити температуру, вона за порадою педіатра дала малюкові Найз. "Він дав побічний ефект. У сина було сильне отруєння ", – згадує Олена.
Масу ускладнень може викликати теофелін, який використовується в багатьох препаратах від бронхіальної астми, каже Поліщук, а вони вільно продаються в Україні, хоча заборонені на Заході.
Аспірин, який найчастіше в Україні застосовують для
зниження температури при ГРЗ, лікарі Західної Європи і США не рекомендують своїм пацієнтам вживати саме при застудних захворюваннях
Відома кожному українцю з дитинства ацетилсаліцилова кислота, або Аспірин, який найчастіше тут застосовують для зниження температури при ГРЗ, лікарі Західної Європи і США не рекомендують своїм пацієнтам вживати саме при застудних захворюваннях, а також дітям до 15 років. На їхню думку, Аспірин руйнує ослаблені хворобою кровоносні судини і провокує кровотечі, а у дітей ще й дає важкі ускладнення на печінку.
У Франції, США, Швейцарії та Німеччині через сумнівну ефективність відмовилися від спазмолітиків з дротаверином, а в Україні вони популярні, наводить такий приклад Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської спілки захисту прав пацієнтів.
У тій самій категорії засобів, від яких ні шкоди ні користі, опинився популярний серед українців препарат Актовегін, призначений для лікування серцево-судинних захворювань.
Тим часом нестачі в альтернативах ліків, виключених з аптечного прейскуранта, європейці не відчувають. Після того як вищезгаданий Корвалол кілька років тому заборонили в Латвії та Литві, місцеві жителі без доступних та ефективних заспокійливих засобів не залишилися.
"Великі фармацевтичні компанії випустили відмінні аналоги", – розповідає Інга Ейда, директор латвійської туристичної компанії Kandahar group tour operator.
Втім, нерідко трапляється, що і в рамках Євросоюзу немає єдиної думки з приводу того чи іншого препарату.
Наприклад, Анальгін у Великобританії та Швеції заборонили ще 30 років тому, оскільки тамтешні медики встановили, що його часте застосування негативно впливає на кістковий мозок, провокуючи захворювання, пов'язані з системою кровотворення.
Тим часом у Болгарії, Польщі, Іспанії Анальгін досі вільно відпускається в аптеках. У Німеччині, за словами киянки Тетяни Косилової, яка постійно живе там ось уже десять років, його можна придбати тільки за рецептом.
Такий різнобій у поглядах на легітимність медпрепаратів, на думку Бліхара, – звичайне явище. Ідентичних списків дозволених до продажу препаратів не може бути апріорі, каже він. Мовляв, у кожній країні в першу чергу реєструються національні розробки, а вже потім за необхідності імпортні.
Крім того, продаж і застосування тих чи інших лікарських засобів залежить від поширеності в даній країні певних захворювань, від кліматичних умов і навіть генетичних особливостей різних націй.
Однак Раса Баушене, медичний директор литовської приватної клініки Kardiolita, готова заперечити своєму українському колезі. Вона переконана, що національні особливості та ефективність ліків ніяк не взаємопов'язані.
"Так, у різних народів через спосіб життя є певні схильності до захворювань, але щоб ліки діяли на людину з урахуванням того, живе вона в Антарктиці або в Європі, – такого не чула", – здивована Баушене.
Відмінності лікарських списків Баушене пов'язує швидше з традиціями місцевої охорони здоров'я – мовляв, лікарі в кожній країні звикли призначати певний набір препаратів.
У країнах ЄС згідно з правилами страхової медицини держава частково відшкодовує витрати на ліки застрахованим громадянам, і реєстрація тих чи інших новинок, особливо дорогих, залежить від економічного розвитку країни
Крім того, за її словами, в країнах ЄС згідно з правилами страхової медицини держава частково відшкодовує витрати на ліки застрахованим громадянам, і реєстрація тих чи інших новинок, особливо дорогих, залежить від економічного розвитку країни – чи зможе держскарбниця компенсувати їхню вартість.
Так, у Німеччині, за словами експертів з Університетської клініки міста Фрайбурга, існують національні стандарти, у яких написано, які медикаменти застосовуються при яких захворюваннях. Ці стандарти не мають примусового характеру, а є своєрідною інструкцією для лікарів та аптек. Існує також список медикаментів, не оплачуваних медичними страховими компаніями.
А в США список рекомендованих ліків може істотно відрізнятися навіть у різних страховиків, розповідає Марк Левін, директор дитячого кардіохірургічного госпіталю в Сіетлі, пояснюючи це соціальним становищем клієнта: дешеві страхові компанії використовують найпростіші засоби, а дорогі – новітні фармацевтичні розробки.
Фуфло-медицина
За даними медичної статистики, у США від лікарських помилок, пов'язаних з неправильним застосуванням лікарських засобів, щорічно помирають близько 7 тис. чоловік, у Китаї – 200 тис. У Франції, згідно зі звітом тамтешнього мінохоронздоров'я, протягом 2004-2009 років було зафіксовано 395 тис . випадків тяжких наслідків нераціональної фармакотерапії.
За словами Поліщука, в Україні подібна статистика не ведеться, але кількість постраждалих від неякісних та небезпечних препаратів тут в рази більша, ніж у країнах ЄС.
Хоча ще десять років тому реєстрація нових лікарських засобів в Україні була досить ліберальною. Наприклад, установи, які проводили їхнє випробування, не завжди надавали відомості про побічні ефекти. На український ринок могло потрапити чимало неефективних і навіть небезпечних препаратів, резюмує Поліщук.
Сьогодні цей процес більш суворий і триває приблизно стільки ж, скільки в країнах ЄС, – близько семи місяців. А от вартість цієї процедури в Україні значно нижча, ніж на Заході. Тут компанії-виробнику вона коштуватиме в $ 10-12 тис., тоді як у Німеччині – $ 55 тис., у Великобританії – сотні тисяч доларів, у США – зовсім захмарні $ 6-7 млн.
Легко вийти на український ринок можна завдяки не тільки дешевизні реєстрації, але й можливості "домовитися" з МОЗ за відкати – і прибрати зі свого шляху конкурентів
Легко вийти на український ринок можна завдяки не тільки дешевизні реєстрації, але й можливості "домовитися" з МОЗ за відкати – і прибрати зі свого шляху конкурентів.
"В Україні діє сильне фармакологічне лобі, перемогти яке немає змоги ні лікар, ні лікарня", – констатує сімейний лікар Костянтин Зеленський.
Проте представник МОЗ Бліхар категорично заперечує участь свого відомства в цьому процесі.
Втім, Україна – ласий шматочок для фармкомпаній і з цілком об'єктивних причин. За масштабами прибутку на пострадянському просторі вітчизняний фармринок займає друге місце після російського – в минулому році, за даними дослідницької компанії Proxima Research, він досяг 23,2 млрд грн.
Тільки за вісім місяців 2011 року український фармринок зріс на 17,8%, і сьогодні в країні зареєстровано близько 14 тис. лікарських препаратів, понад 80% яких – іноземного виробництва.
Євген Комаровський: Лише 10% препаратів від всього числа мають лікувальні властивості, а все інше – фуфло-медицина
Цей ринок роздутий в десятки разів, переконаний відомий телепедіатр Євген Комаровський. "Лише 10% препаратів від цього числа мають лікувальні властивості, а все інше – фуфло-медицина", – різкий він в оцінках.
Загальнонаціональний лікувальний ефект знижує і поширена серед українських медиків практика, коли вони призначають препарати за винагороду від фармкомпаній, а також зайва довірливість співвітчизників до реклами ліків і їхня схильність до самолікування.
У країнах ЄС призначення препаратів регламентується набагато жорсткіше. Так, без рецептів там продається 20-30% засобів, тоді як українська норма – 39%, але, за спостереженнями експертів, і вона не дотримується.
У західноєвропейській лікарській практиці прийняті спеціальні лікарські формуляри, які чітко вказують, які препарати виписувати в тому чи іншому випадку. За цим стежать медичні страхові компанії, не зацікавлені в неефективному лікуванні
Також в західноєвропейській лікарській практиці прийняті спеціальні лікарські формуляри, які чітко вказують, які препарати виписувати в тому чи іншому випадку. За цим стежать медичні страхові компанії, не зацікавлені в неефективному лікуванні. До речі, введення в Україні страхової медицини, на думку експертів, здатне навести порядок і у вітчизняному обороті ліків.
Терапевт з Донецька Микола Рутченко, який пропрацював кілька років у Лівії, ратує також і за прийняття закону, який дозволив би допускати в Україну препарати, які пройшли сертифікацію в Західній Європі. Він упевнений, що після цього більше половини лікарського ринку [неефективні імпортні препарати] відразу ж зникне з аптек.
А от з вітчизняними анальгіном, корвалолом, валідолом та іншими ліками минулих поколінь Україна розлучиться не скоро, вважають експерти. Мовляв, це дешеві кошти, аналогів яким поки що в країні немає. "Тим самим лікарям швидкої взагалі нічим буде надавати медичну допомогу", – пояснює Комаровський.
Євген Комаровський: Перш ніж щось забороняти, необхідно створити альтернативу, тобто щоб нові ліки були всім доступні
Він вважає, що питання зміни списку дозволених препаратів – справа не одного дня. "Перш ніж щось забороняти, необхідно створити альтернативу, тобто щоб нові ліки були всім доступні. Якщо такої можливості немає, тоді навіть не варто братися за цю справу", – резюмує педіатр.
Але, на думку Зеленського, найближчим часом вітчизняному ринку не уникнути впливу потужних світових корпорацій. "З огляду на них і будуть складатися "нові" списки старих препаратів. Тому рекомендую українцям шукати не ліки і діагноз в інтернеті, а лікаря, якому б вони довіряли", – резюмує медик.
Найбільш популярні в Україні ліки, які заборонені або не рекомендуються до продажу в багатьох країнах світу
Анальгін, болезаспокійливий і жарознижувальний засіб
У ряді країн ЄС, у США, Японії, Австралії заборонений через ускладнення на систему кровотворення. У Німеччині відпускається лише за рецептом лікаря.
_______________________________________________________
Актовегін, використовується після інсультів, черепно-мозкових травм, при порушеннях кровообігу
У США, країнах Західної Європи, Австралії, Канаді, Японії і більшості інших країн світу не схвалений до застосування через використання при виробництві препарату крові молочних телят.
_______________________________________________________
Ацетилсаліцилова кислота (Аспірин), знеболювальний, жарознижувальний, протизапальний засіб. Рекомендується при гарячкових станах, головному болю, невралгіях
У багатьох країнах препарат не рекомендують приймати під час грипу, оскільки він може руйнувати кровоносні судини, а також дітям, оскільки він дає важкі ускладнення на печінку
_______________________________________________________
Валідол, седативний та судинорозширювальний засіб, який застосовується при неврозах, істерії, дистонії, стенокардії, морській хворобі
У більшості країн Європейського Союзу препарат не використовується через недоведеність його ефективності
________________________________________________________
Корвалол, седативний та спазмолітичний засіб, який застосовується при неврозах, безсонні, тахікардії
Препарат практично невідомий за межами Східної Європи. У багатьох країнах прирівнюється до наркотику і заборонений до ввезення.
________________________________________________________
Есенціале, використовується для лікування захворювань печінки, рекомендується при гепатиті, цирозі печінки, токсикозі вагітності
Переконливих даних, що доводять ефективність препарату, немає.
Дані інформаційно-довідкової служби Корреспондента
***
Цей матеріал опубліковано в № 45 журналу Корреспондент від 18 листопада 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.