Преса Британії: правителів Росії зустрічають свистом

Огляд британської преси за 25 листопада 2011 року.

В огляді британської преси:

Підставою для публікації статті про передвиборчу ситуацію в Росії і про ставлення до правлячої в країні партії та її лідерів став епізод, що трапився в Челябінську.

Financial Times пише про те, як після хокейного матчу, в якому місцева команда "Трактор" обіграла одну з московських команд, на лід з мікрофоном виїхав капітан челябінців Володимир Антіпов.

Привітальні крики змінилися на гул невдоволення і свист, коли Антіпов почав читати з папірця текст явно передвиборчого змісту.

Після слів Антіпова про губернатора Челябінської області, який "багато зробив для розвитку хокею", продовжує розповідь Financial Times, гул посилився.

"Пан Антіпов дурнувато посміхнувся, - пише видання, - але продовжив: "Він - глава виборчого списку "Єдиної Росії". Давайте всі разом підтримаємо губернатора і "Єдину Росію".

Оглядач Financial Times Чарльз Кловер пише, що висміювання і обсвистування представників правлячої еліти стає в Росії "епідемією", причому всього за декілька днів до парламентських виборів, які повинні відбутися 4 грудня.

Природно, Financial Times згадує і інцидент, що стався минулої неділі в Москві в спорткомплексі "Олімпійський", коли Володимир Путін вийшов на ринг, щоб привітати російського спортсмена Федора Ємельяненка, який переміг американського боксера Джеффа Монсона.

Коли російський прем'єр заговорив, пролунав гул, трибуни почали свистіти. Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков наполягає на тому, що свист було адресовано американському боксерові. Газета наводить слова відомого телеведучого Володимира Познера, який сказав, що це "повна неправда".

У зв'язку з цим Кловер згадує, як 3 листопада в Кемерово, під час концерту рок-гурту "Машина часу" на сцену вийшов представник "Єдиної Росії" і подякував музикантам від імені партії.

Financial Times наводить слова лідера "Машини часу" Андрія Макаревича, що "партійного агітатора" треба було застрелити "за несподівану появу на сцені".

Видання пов'язує таке ставлення людей з падінням рейтингу "Єдиної Росії". Такої ж думки і оглядач газети Independent Мері Дежевські.

Вона пише, що "гул і обсвистування показують, як далеко лідери Росії - в тому числі, і популіст Путін, - відірвалися від настроїв громадськості".

У Лондоні тривають слухання в рамках розслідування справи про незаконне прослуховування мобільних телефонів журналістами News of the World, яке проводить комісія під керівництвом судді Левесона.

Про цю справу, що безпосередньо зачіпає британських журналістів, пишуть всі газети. Тим більше, що в четвер перед комісією постали письменниця Джоан Роулінг, автор книг про Гаррі Поттера, і кіноактриса Сієнна Міллер.

Роулінг розповіла про те, як один з репортерів, щоб зв'язатися з нею, підкинув записку в шкільну сумку її п'ятирічної дочки.

Вона зверталася до послуг адвокатів більш як п'ятдесят разів, коли в газетах з'являлися фотографії її дітей, будинку, а також робилися помилкові заяви про неї саму.

Усі видання цитують слова Роулінг про те, що їй іноді хотілося "заховати своїх дітей під мантією-невидимкою".

Times пише, що Сієнна Міллер розповіла комісії, як папарацці ображали її і навіть плювали на неї, щоб вивести з себе і, таким чином, отримати "цінні фотографії".

Міллер розповіла, що багато років її день за днем ​​"безжально переслідували" 10-15 фотографів.

"Мені був 21 рік, і я часто опинялася в ситуації, коли на темній вулиці опівночі за мною безлюдною вулицею гналися десять великих чоловіків, і те, що в руках у них були фотокамери, означало, що це законно", - наводить словами кіноактриси Times.

"Заберіть [камери], і що вийде? Група чоловіків, які переслідують жінку".

Міллер також описала, як звинувачувала рідних і друзів у тому, що ті, нібито, "продавали" історії, пов'язані з її приватним життям. Насправді ж, історії потрапляли в пресу в результаті незаконних дій журналістів, що прослуховують голосові повідомлення, надіслані їй на мобільний телефон.

"Я жахливо почуваюся, тому що була змушена звинувачувати людей в зраді, - сказала актриса, - особливо тих, хто скоріше помер би, ніж зрадив мене".

Газета Independent, що належить російському олігархові Олександру Лебедєву, цього тижня частіше від інших британських газет звертається до тематики, пов'язаної з Росією і країнами СНД.

Сьогодні на сторінках Independent опублікована стаття про продовження терміну розслідування у справі проти російського юриста Сергія Магнітського.

Як пише газета, справу про ухилення від податків було відкрито проти Магнітського тими самими працівниками МВС, яких раніше він сам звинуватив у махінаціях з податками на суму в 230 млн доларів. Магнітський провів у знаменитій Бутирській в'язниці без суду близько року, і помер від панкреатиту.

За російськими законами, розслідування справи, порушеної проти померлої людини, може бути припинено за згодою її рідних.

Газета наводить слова адвоката сім'ї Магнітського про те, що небажання закрити справу "це плювок на могилу померлого" і пише зі слів його матері, що сім'я хоче, щоб справу було закрито.

"Я кажу: я хочу припинити цю справу, - цитує Independent Наталю Магнітську, - але мені відповідають: ні, ми не приймаємо це. Ви забули поставити кому, або ви написали [заяву] неправильним чорнилом".

Пише Independent і про вирок, винесений у Мінську білоруському правозахиснику Алесю Беляцькому.

Його звинуватили в ухилянні від сплати податків після того, як Польща і Литва передали білоруській владі інформацію про рахунки на ім'я правозахисника, відкриті в банках цих країн. Сам Беляцький каже, що на цих рахунках зберігалися гроші білоруського правозахисного центру "Весна", який він очолював.

Беляцького засудили до 4,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

"У залі суду пролунали крики "ганьба", коли зачитувався вердикт", - пише Independent.

"Моя справа політично вмотивована, - наводить Independent слова Беляцького, - я борюся за права людини, але зараз я почуваюся як голос волаючого в пустелі".

Велика стаття в розділі "Культура" газети Independent присвячена кінорежисерові Олександру Сокурову і його фільму "Фауст". Стаття вийшла у зв'язку з великим ретроспективним показом фільмів Сокурова в лондонському British Film Institute.

У статті "Російський автор і його фаустіанський пакт з Путіним" розповідається, як Сокуров, котрий протягом семи років намагався домогтися фінансування свого фільму про Фауста, зустрівся з Путіним, представив йому свою ідею і через два тижні отримав необхідні гроші.

"Під час цієї бесіди наші погляди [іноді] збігалися, але набагато частіше - ні", - цитує режисера видання, - і я не відчував щодо цього ніякого дискомфорту".

"Фауст", що отримав "Золотого лева" на Венеціанському кінофестивалі 2011 року, став завершенням тетралогії, присвяченій людям при владі. У неї входять "Молох" - про взаємини Гітлера і Єви Браун, "Телець", де зображений прикутий до інвалідного візка Ленін, і "Сонце" - про японського імператора Хірохіто, який складає вірші, коли американці вже бомблять Токіо.

"Є іронія в тому, що людина, яка володіє такою владою, допомагає закінчити роботу про людей при владі", - цитує режисера Independent.

"Він відноситься до свого мистецтва безкомпромісно і навіть сакрально", - пише критик Джефрі Макнаб, характеризуючи Сокурова. Він порівнює режисера з Тарковським, який зумів вивести своє мистецтво з площини масового споживання, що, за словами критика, несподівано для кінорежисера, оскільки кіно за визначенням є продуктом масового споживання.