Корреспондент: Трудові резерви. Діти вищих українських чиновників і бізнесменів беруть високий старт у бізнесі

Діти українських чиновників і мільйонерів починають свій шлях у великий бізнес, переважно тренуючись на невеликих проектах у сфері luxury-послуг, пише Ксенія Карпенко у №46 журналу Корреспондент від 25 листопада 2011 року.

До липня 2011 року цей 23-річний юнак у люксовому одязі від Prada для 26 гравців українського футбольного клубу Говерла з Ужгорода, який виступає в першій лізі, був просто Санею. Адже зовсім недавно підлітком він грав у цій команді.

Тепер же футболісти називають його Олександром Несторовичем. Що й не дивно: влітку Саня став першим віце-президентом клубу, співзасновником та інвестором якого ось вже 13 років є його батько – Нестор Шуфрич, відомий політик, заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

Ще рік тому Олександр Шуфрич, за його словами, і не мріяв про подібну посаду. Але батько, бачачи, що попереднє клубне керівництво не виправдовує покладених на нього надій, вирішив передати керівництво командою в рідні руки.

Олександр Шуфрич: Тато вирішив, що біля керма повинна стояти людина, якій він може довіряти

"Тато вирішив, що біля керма повинна стояти людина, якій він може довіряти. Я обережно поставився до такої можливості, оскільки розумів, чим це загрожує, враховуючи мій вік і прізвище. Проте тато знав, що довіряти футбольне питання комусь, крім мене, не варто. Як засвідчила практика, тато був правий і я не помилився", – ретельно підбираючи слова, але впевнено каже Шуфрич-син. Сьогодні він контролює в клубі буквально все, починаючи від організаційних і фінансових питань і закінчуючи складанням юридичних контрактів.

В Україні настав час, коли великим держчиновникам і провідним бізнесменам, які заробили свої капітали за часів незалежності, час прилаштовувати до справи своїх старших дітей. І нащадки з великим задоволенням кидаються в бій, несучи на своїх прапорах не тільки відомі прізвища, а й суттєві фінансові вкладення батьків.

Діти чиновників завжди заявляють, що успіхами вони зобов'язані винятково власним талантам, а от нащадки мільйонерів не соромляться визнавати, що поштовх їхній кар'єрі дали батьки

Поки що до серйозних справ еліту, що підростає, за рідкісним винятком, не допускають, обкатуючи їхні таланти в різних люксових проектах в сфері торгівлі або обслуговування.

Причому, як переконався Корреспондент, діти чиновників завжди заявляють, що успіхами вони зобов'язані винятково власним талантам, а от нащадки мільйонерів не соромляться визнавати, що поштовх їхній кар'єрі дали батьки.

Посадові особи

Юна Олександра Червоненко, молодша дочка бізнесмена і екс-соратника Віктора Ющенка Євгена Червоненка, нині голови департаменту авіації Міністерства з надзвичайних ситуацій, не приховує, що робить гроші на торгівлі.

У її портфоліо вже є агентство з організації заходів RSVP, в якому вона виступає в ролі співвласниці, а також співорганізаторство автогонок Prime Yalta Rally, куратором яких виступає її батько.

Нова справа Олександри – це бутік спортивного одягу Bogner, розташований на орендованих 80 кв. м в Mandarin Plaza – одному з найдорожчих столичних торгових центрів. Втім, одяг Bogner йому до пари – він відноситься до елітного класу. Приміром, ціна лижної куртки цього бренду – $ 2,3 тис.

Олексій Аристов, молодший директор відділу корпоративних фінансів аудиторсько-консалтингової компанії Deloitte, каже, що заради відкриття такого бізнесу, навіть за наявності приміщення, потрібно викласти $ 300-500 тис. – і це тільки для закупівлі колекції.

Через директора магазину Bogner Корреспондент звернувся до Олександри Червоненко за коментарями, чи допоміг Червоненко-старший своїй дочці зі стартовими вкладеннями в бутік, але відповіді не надійшло.

Експерт: Для окремих проектів соціальний статус і зв'язки власника дуже важливі. А висока прибутковість проекту може бути не завжди пріоритетною

Аристов сумнівається, що такий проект відкритий заради отримання стабільного прибутку: мовляв, рентабельність немережевих бутіків варіюється. І тому відповідні магазини – це швидше хобі.

"Для окремих проектів соціальний статус і зв'язки власника дуже важливі. А висока прибутковість проекту може бути не завжди пріоритетною, адже слід брати до уваги значимість самореалізації та підвищення соціального статусу", – резюмує експерт.

Самореалізація важлива і для Шуфрича-молодшого.

Про фінансові справи "підшефного" клубу він не каже. Хоча клопотів у нього сила-силенна, адже йому, як мінімум, доводиться шукати спонсорів. А рахунок іде на мільйони: на думку Павла Черепіна, автора і керівника UA-football, провідного українського інтернет-проекту про футбол, фінансування команди – задоволення дороге, суми мінімальних щорічних вливань сягають позначки $ 2 млн.

Про те, як посада відбилася на його доходах, віце-президент теж говорити не хоче. Мовляв, футбол – це скоріше благодійність. Тому навіть машину – а Шуфрич-молодший їздить на Mitsubishi Evolution дев'ятого покоління (ціна такого автомобіля стартує з $ 47 тис.) – йому подарував батько.

Олександр Шуфрич планує присвятити футболу все життя. "Я вдячний батькові та ФК Говерла за те, що довірили мені такий шанс, який я використовую сповна. Батько чекає від мене максимальної віддачі", – посміхається він. Поки що справи його клубу йдуть дуже непогано: Говерла претендує на вихід у Прем'єр-лігу – на вищий щабель українського футболу.

А ось Максим Лавринович, син міністра юстиції Олександра Лавриновича, вже досяг успіхів. Його юркомпанія Лавринович і Партнери, яку він відкрив у 2004 році, будучи 26 років від народження, нині, якщо вірити юристу, визнана провідною фірмою такого профілю в Україні. Її представництво є навіть в американському Чикаго.

Лавринович запевняє, що батько не допомагав грошима – ні тоді, коли в його фірмі працювали шестеро людей, ні зараз, коли штат досяг півсотні працівників

При цьому Лавринович запевняє, що батько не допомагав грошима – ні тоді, коли в його фірмі працювали шестеро людей, ні зараз, коли штат досяг півсотні працівників. "Я працював з 17 років, мав достатні заробітки і гідних роботодавців", – каже він Корреспондентові.

Лавринович-молодший заявляє, що володіє винятково юридичним бізнесом. Однак, за даними джерела Корреспондента, у нього можуть бути інтереси і в елітному нічному клубі Sky Bar, розташованому в самому центрі столиці, на Бессарабській площі. Корреспондент переконався у vip-статус закладу: там суворий дрес-код і на вході фейс-контроль відвідувачів, які повинні бути готові заплатити 11 тис. грн. за пляшку елітного шампанського Dom Perignon Brut Rose.

За словами Аристова, капіталовкладення в такий бізнес з урахуванням оренди, ремонту і відкриття клубу можуть становити близько $ 3 млн.

Лавринович свою причетність до закладу заперечує. Але на офіційному сайті Укрпатенту саме син міністра зазначений власником логотипу Sky Bar. Заявка на реєстрацію цього знака була ним подана 2 грудня 2010 року, а сам клуб офіційно відкрився 19 березня 2011 року.

На запитання Корреспондента, навіщо йому логотип клубу, юрист відповів так: його компанія надає послуги з реєстрації товарних знаків, діючи в подібних ситуаціях як агент, в інтересах інших людей.

Зовсім вже засекречене бізнес-життя Віталія Губського, молодшого сина позафракційного нардепа Богдана Губського. Він є власником компанії, що спеціалізується на наданні послуг дозвілля класу luxury для
найвимогливіших клієнтів

Зовсім вже засекречене бізнес-життя Віталія Губського, молодшого сина позафракційного нардепа Богдана Губського та Євгенії Губської, господині і президента фітнес-клубу Фаворит VIP Клуб.

За даними джерела Корреспондента, син цих видатних батьків – співвласник елітної консьєрж-служби Quintessentially Ukraine, штаб-квартира якої розташована в Лондоні, а філії – у всіх світових столицях. Компанія спеціалізується на наданні послуг дозвілля класу luxury для найвимогливіших клієнтів – чи то відвідування церемонії нагородження кінопремією Оскар в Лос-Анджелесі, чи то вечеря тет-а-тет з Мадонною в найдорожчому ресторані Нью-Йорка, The View.

Аристов вважає, що консьєрж-служба – унікальний і перспективний для України сервіс. Наприклад, аналог української Quintesentially в Росії з 2006 року набув понад 3,4 тис. клієнтів, хоча річне членство в цьому клубі коштує кілька десятків тисяч доларів.

22-річний Віталій Губський не відповідав ні на телефонні дзвінки, ні на sms. А Максим Некрасов, піар-директор Quintessentially Ukraine, не підтвердив, але і не спростував інформацію про те, що Губський є співвласником компанії.

У телефонній розмові з Корреспондентом Некрасов уточнив, що Губський-молодший у віці 21 року стажувався у них на посаді директора з розвитку бізнесу. І в нього, мовляв, були чудові рекомендації від британського офісу.

Quintessentially London проігнорував запит про бізнес-таланти Губського-молодшого.

Втім, не лише стажування пов'язує депутатського сина з Quintessentially Ukraine. Наприклад, якщо взяти до уваги фоторепортажі на порталі про світське життя jetsetter.ua, він не пропустив жодного заходу, організованого Quintessentially.

Навіть більше, на них він виступає з вітальними промовами і особисто зустрічає vip-гостей. А на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook Губський радить своїм онлайн-друзям звертатися за рекомендаціями з елітарного відпочинку все туди ж – у Q, як він називає Quintessentially.

Бізнес по крові

Якщо діти держчиновників всіляко дистанціюються від своїх високопосадових батьків, коли мова заходить про їхню допомогу, нащадки великих бізнесменів не бачать нічого поганого в тому, щоб визнати: так, батьки допомогли.

Наприклад, у 20-річної Юлії Воронової, дочки мільйонера Ігоря Воронова, є бутік італійського одягу бренду Ermanno Scervino, розташований в престижному Печерському районі столиці.

Сам Воронов далекий від фешн-бізнесу, у минулому заробляв гроші в сфері страхування, а нині зайнятий інвестуванням в арт-об'єкти: він власник однієї з найбільших у Східній Європі колекцій скульптури і живопису, в його зібранні 74 унікальні скульптури Едгара Дега.

Одяг Ermanno Scervino вишуканий, зроблений винятково з натуральних тканин, переважно з шовку, ціни – від $ 500 за одиницю. Воронова хвалиться, що клієнтами її бутіка стали не тільки успішні кияни, а й жителі Донецька, Дніпропетровська і навіть Москви.

На запитання про фінансування бутіка вона відповідає просто: звичайно, батько – головний інвестор

На запитання про фінансування бутіка вона відповідає просто: звичайно, батько – головний інвестор. Суму вкладень бізнес-леді не коментує, але запевняє, що, відкривши монобрендовий бутік у червні 2011-го, результатом задоволена вже зараз.

"Мої очікування виправдалися: магазин користується успіхом, тому я планую розширювати свій бізнес", – каже Воронова. До слова, за оцінкою аналітика Аристова, при гарній динаміці продажів рівень особистого доходу власників такої справи може становити від $ 10 тис. до $ 100 тис. на місяць.

"Я пишаюся Юлею і підтримую її. Сьогодні вона не тільки живе самостійно і сама організовує свій побут, особисті стосунки, а й керує власним бізнесом, що, погодьтеся, зовсім не просто в її віці", – радіє Воронов-батько.

А ось 24-річна Єлизавета Юрушева "модним" бізнесом займатися не захотіла: не ті масштаби для розвитку. Хоча шість років тому дочка мільйонера Леоніда Юрушева відкрила мультибрендові магазини одягу Manhattan, один з яких був розташований у центрі Києва, а інший – у Дніпропетровську. Але потім вона усвідомила: фешн-індустрія – це недостатньо амбітно, і почала підкорювати готельний бізнес.

Батько, каже Юрушева, сам запропонував їй спробувати свої сили в цьому напрямку. "Виходити на західний ринок з бутіковою мережею – це нереально. А з готелями – це все реально", – каже молода бізнес-леді. Повірити їй легко, адже за плечима Юрушевої спеціальність економіста та навчання в Австрії і Швейцарії.

Тепер вона співвласниця і керуюча чотиризірковим бутік-готелем Riviera і п'ятизірковим готелем Fairmont Grand Hotel Kyiv, який скоро буде зданий в експлуатацію тут таки, на столичній Поштовій площі. Цими і ще двома готелями – InterСontinental Kyiv і Предславинська – володіє родина Юрушевих.

У Riviera 79 номерів за ціною від 210 до 420 євро за ніч. Готель за світовими мірками невеликий, але в ньому є все для відпочинку гостей – spa-зона, кілька ресторанів і літня тераса з панорамним видом на місто.

Про капіталовкладення Юрушева не розповідає, але запевняє, що це прибутковий бізнес, особливо при його подальшому продажі. У такому випадку, як вважає Аристов, вартість готелю може скласти $ 12-16 млн.

Експерти готельного бізнесу кажуть, що з приходом нової керуючої бізнес з Riviera вести стало легше, а завантаження закладу зросло на 15%.

Елизавета Юрушева: У моєму бізнесі жінкам важко. Скептично ставляться до твоєї молодості, негативно – до статусу "дочка власника". Тому постійно доводиться доводити і людям, і батькові, що я можу

"У моєму бізнесі жінкам важко. Скептично ставляться до твоєї молодості, негативно – до статусу "дочка власника". Тому постійно доводиться доводити і людям, і батькові, що я можу", – каже Юрушева, пояснюючи свою мотивацію до успіху. І додає, що практично живе на роботі.

Зусилля не змарнувалися – батько віддав в її руки Fairmont Grand Hotel Kyiv, новий мережевий готель класу люкс, капіталовкладення в який, за оцінками експертів, можуть складати понад $ 60 млн. Юрушева брала участь у затвердженні його бюджету та контролювала процес будівництва, а далі займеться впровадженням світових стандартів готельної мережі в цьому готелі.

Високий майновий статус не заважає бізнес-леді їздити по Києву на Range Rover, подарованому батьком. Щоправда, разом з чотирирічним сином вона літає на відпочинок в Монако, але в їхній родині прийнято рахувати зароблені гроші.

"Я не можу собі дозволити літати на приватних чартерах, купувати надзвичайно дорогі квартири, але моя справа дозволяє мені жити гарним забезпеченим життям", – каже Юрушева. І, усміхаючись, додає: грошей у неї достатньо, тепер вона хоче просто закохатися.

***

Цей матеріал опубліковано в № 46 журналу Корреспондент від 25 листопада 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.