Ярмарок Non/fiction у Москві б'є рекорди відвідуваності

З 30 листопада по 4 грудня у Москві триває 13-й ярмарок інтелектуальної літератури Non/fiction. Вже на третій день його роботи очевидно — цього року ярмарок б'є всі рекорди відвідуваності, черги на вхід у Центральний будинок художника (ЦБХ) вишиковуються задовго до відкриття. З кожним роком його відвідує все більше людей, хоча експерти вважають, що Росія вже перестала бути найбільш читальною у світі країною.

Ярмарок вже відвідали понад 13 тисяч осіб.

За час свого існування Non/fiction став традиційним книжковим заходом грудня. Він підсумовує книжковий рік, сюди приходять за бестселерами і новинками, а також за літературою, яку іноді складно купити у звичайному магазині.

У цьому році Non/fiction зібрав під одним дахом — дахом ЦБХ — понад 250 видавництв із 20 країн світу.

Як розповідає представник видавництва Ексмо Поліна Князєва, цього року ярмарок відрізняється від попередніх.

"Він спрямований на науково-популярну літературу. Цього року святкує 150 років журнал Навколо світу, який зайняв більшість простору ярмарку. Цього року серед відвідувачів Non/fiction не тільки люди, що традиційно люблять книги, а й ті, хто цікавиться наукою, її популяризацією", — сказала Князєва в інтерв'ю bbcrussian.com.

Головний редактор журналу Іноземна література Олександр Лівергант каже, що Non/fiction із кожним роком набирає обертів: "Різниця між тим, що було до 85 року і є тепер — разюча. Ми от всі скаржимося, а цей ярмарок говорить про те, що все не так погано".

На Non/fiction заведено приходити з порожніми руками, а йти з пакунками, повними книг. У цьому році приємних новинок більш ніж достатньо.

Це і останній роман Умберто Еко Празьке кладовище, і Достоєвський із серії ЖЗЛ Людмили Сараскіної, і Мова є Бог. Нотатки про Йосипа Бродського Бенгта Янгфельдта, і SNUFF Віктора Пелевіна.

А ще нові видання Зощенка, Платонова, Солженіцина, Іскандера, зібрання творів Володимира Висоцького, нове видання Намедни Леоніда Парфьонова та багато іншого.

"Була представлена книга про Олексія Навального, перша про цю людину. Її написав прекрасний журналіст і мандрівник Костянтин Воронков, — розповідає Поліна Князєва. — Вона писалася разом із самим Навальним. Плюс серія, запущена в 2011 році — "Скарбниця світової культури". До неї входять книги про світове кіно, музеї світу й світову музичну культуру".

"Є цікава книга Девіда Ремніка про Барака Обаму, її швидко переклали у видавництві Corpus. Вийшла книга про Бродського, що не дивно, бо "бродскіана" зростає нестримно. Я взагалі не пригадую такого захоплення поетом, як те, що відбувається саме з Бродським", — говорить Олександр Лівергант.

Поки тринадцятий Non/fiction б'є рекорди відвідуваності, жителі Росії читають все менше і менше. І країна, кажуть соціологи і літературні критики, вже перестала бути найбільш читальною у світі.

Згідно з даними недавнього соцопитування Левада-центру, 45% росіян не читають узагалі.

"Я підозрюю, що ті ж цифри і в інших цивілізованих країнах — Франції, Німеччині. Зараз вже читання перестало бути чимось суттєвим. У час інтернету й телебачення мало хто читає книжки. Я суджу навіть по своїх студентах", — вважає Олександр Лівергант.

"Література як розважальний жанр програє кіно, телебаченню, — додає Наталія Князева. — Але, можливо, прищепивши звичку читати в принципі, можна розвинути її до звички читати взагалі, пробігати очима текст. Це вже дорогого варте. Треба, щоб людина пройшла цей шлях — від легкої літератури до більш складної. Ми сподіваємося на культурні та освітні програми".

Більшість же читачів надають перевагу не аналітиці, а легкому розважальному чтиву.

32% росіян обов'язково обирають жанр фентезі, такого роду книги допомагають їм відпочити, відволіктися й розслабитися.

Втім, російська класика поки не здає своїх позицій — почесне друге місце і 30% прихильників.

Бронзу утримують книги історичного жанру, які читають переважно чоловіки.