Екс-посол Британії в Росії: пік кар'єри Путіна позаду

Колишній посол Великобританії в Росії сер Родрік Брейтвейт вважає, що рішення Володимира Путіна знову балотуватися в президенти стало його головною політичною помилкою.

"Всі політичні кар'єри, якщо тільки вони не перериваються на злеті, закінчуються провалом. Така суть політики і людської природи", — зауважив якось британський політик-консерватор Енок Павелл.

Підтвердження цьому — приклад Маргарет Тетчер, колеги якої поставили хрест на її політичній кар'єрі, коли вирішили — і мали на те всі підстави, — що її діяльність почала перешкоджати реальним інтересам країни.

В історичній перспективі рішення російського прем'єр-міністра Володимира Путіна знову балотуватися в президенти може виявитися його головною політичною помилкою. Оголошений у вересні план, згідно з яким на президентських виборах у березні майбутнього року Путін і Медведєв просто перемахнуться постами, був сприйнятий як ляпас навіть багатьма відданими прихильниками прем'єра.

Досі Путін зберіг багато демократичних інститутів, успадкованих ним від Горбачова і Єльцина. Але зроблене у вересні оголошення чітко показало, що його не цікавлять погляди простих росіян — номінальних виборців.

Можливо, Володимир Путін вважав, що подяку росіян за те, що він допоміг їм знайти стабільність, процвітання і національну гордість, переважить будь-яке невдоволене бурчання. Та він помилився.

Від скандалу з відставкою міністра фінансів Олексія Кудріна, що послідував одразу за оголошенням про рокіровку Путіна й Медведєва ще можна було відмахнутись, як від нетипової реакції представника правлячої еліти.

Але Росія в XXI столітті — це не Радянський Союз. Сьогодні є багато способів для вираження громадської думки. Далеко не вся російська преса живе з кляпом у роті, як це уявляється на Заході.

У Росії доступ до інтернету має більше жителів, ніж у Німеччині. А це означає, що в них є можливість майже безперешкодно обмінюватися інформацією.

Всюди починають виникати прояви невдоволення, нехай і в обмеженій формі. Два тижні тому Путіна зустріли несхвальним свистом, коли він з'явився на рингу московського спорткомплексу "Олімпійський". Його прес-секретар виступив із сумнівним поясненням, що свист і улюлюкання були адресовані американському боксерові, що програв бій.

Деякі люди з кремлівського оточення виступили зі ще більш сумнівним поясненням: глядачі свистіли тому, що нажлуктились пива й поспішали до туалету.

Але навіть якщо це так, важливо те, що відеозапис інциденту миттєво став хітом в інтернеті. Його подивилися мільйони. Володимир Путін потрапив у дурну ситуацію прямо напередодні виборів у Думу.

Під час двох перших президентських термінів Путіна, з 2000-го по 2008-й рік, його рейтинг рідко опускався нижче 65%. Будь-який західний політик може тільки позаздрити такій підтримці. Популярність Путіна витримала і його перехід у статус прем'єр-міністра.

Немає жодних причин не довіряти цим цифрам. Російські організації, що займаються опитуваннями громадської думки, високопрофесійні, і популярність Володимира Путіна в основної маси населення Росії була очевидна і зрозуміла.

Та після 24 вересня рейтинг Путіна поповз донизу. Й у нас, знову ж таки, немає ніяких причин не довіряти новим цифрам, незважаючи на всі спроби російської влади переконати у протилежному.

На минулих виборах у Думу, 2007 року, "Єдина Росія", ручна партія Путіна, отримала 64% голосів. Остаточні результати нинішніх виборів ще не відомі. Але, незважаючи на всі законні і незаконні способи, за допомогою яких російська влада хотіла домогтися "правильного" голосування, все вказує на те, що "ЄдРо" отримала менш ніж половину голосів.

Якщо прогноз підтвердиться, це означатиме, що "Єдиній Росії" слід буде домовлятися про коаліцію з однією з інших парламентських партій — комуністами, справедливоросами чи ліберал-демократами, назва яких прямо протилежна їхній реальній програмі.

Володимир Путін і його оточення явно збентежене такою перспективою. Найближчі дні покажуть, чи зможуть вони отримати якийсь політичний капітал із розбитого корита, що опинилося у їхніх руках, і які методи вони будуть готові заради цього застосувати.

Зараз надто рано говорити, що все це означає для березневих президентських виборів. Цілком можливо, що все піде за планом, і Путіна оберуть президентом, а Медведєв стане прем'єром.

Але бездоганний образ Путіна дав тріщину, і ймовірність того, що він буде правити Росією президентом ще два терміни, тобто 12 років, починає викликати сумніви.

Політична кар'єра Володимира Путіна минула вершину. Щодо російської політики, то вона знову стає цікавою.

Автор — посол Великобританії в Москві у 1988-1992 рр.