Психологи: Домашнє насильство і війна однаково впливають на мозок людини
Група британських учених із лондонського Університетського коледжу та Центру Анни Фрейд дійшли висновку, що домашнє насильство і війна аналогічно впливають на мозок дітей і солдатів, пише журнал Current Biology.
Учені стверджують,
що споглядання сцен жорстокості й
насильства призводить до тривалих
функціональних порушень діяльності
мозку і підвищує ризик розвитку психічних
захворювань. За їхніми словами, у мозку
як дітей-жертв домашнього насильства,
так і учасників бойових дій довго
зберігається патологічна готовність
до потенційної небезпеки.
У дослідженні
брали участь 20 жителів Лондона у віці
близько 12 років, що стали об'єктами або
свідками домашнього насильства.
Активність різних ділянок мозку дітей
досліджувалася за допомогою функціональної
магнітно-резонансної томографії (фМРТ).
Поки дитина знаходилася в томографі,
їй демонстрували чоловічі та жіночі
обличчя з різними виразами — сумними,
задуманими й агресивними. Показники
мозкової активності порівнювалися з
контрольною групою із 23 дітей, що живуть
у спокійній домашній обстановці.
Мозок
дітей з неблагополучних сімей реагував
на зображення облич, що виражають
агресію, інакше, ніж мозок дітей, не
зачеплених домашнім насильством.
Томограф зафіксував у таких дітей
підвищену активність у передній частині
острівної частини й мигдалині — двох
ділянках головного мозку, пов'язаних
із виявленням зовнішньої загрози і
реакцією на неї.
Попередні дослідження
показали аналогічну аномальну активність
у головному мозку солдатів, які брали
участь у бойових діях. Як припустили
автори дослідження, побачені сцени
жорстокості й насильства налаштовують
мозок на надмірну реакцію на потенційну
загрозу.
"Подібна реакція дитячого
мозку є природною адаптивною відповіддю
на небезпечну ситуацію. Однак у більш
дорослому віці в таких дітей підвищується
ризик різних психічних захворювань,
зокрема тривожних станів, неврозів,
депресії", — стверджує керівник групи
вчених, лікар Імона МакКрорі.
Нагадаємо,
минулого року британські психологи
дійшли висновку, що військові, котрі
служать у гарячих точках, набагато менше
схильні до стресу, ніж працівники служб
порятунку, лікарі швидкої допомоги і
працівники поліції.