МВС Росії: соцмережі загрожують підвалинам суспільства

У Росії необхідно знизити рівень анонімності в інтернеті, вважає начальник Бюро спеціальних технічних заходів МВС Росії, куди входить управління "К", що займається боротьбою з кіберзлочинністю, генерал-майор поліції Олексій Мошков.

На його думку, впевненість у "неопізнанності" - сприятливе середовище для злочинців.

"У наші дні соціальні мережі поряд з перевагами нерідко несуть у собі потенційну загрозу перевагам суспільства", - заявив Мошков в інтерв'ю "Российской газете", додавши, що часто в соцмережах "організуються екстремістські групи".

Інтерв'ю опубліковано через два дні після масових акцій протесту російської опозиції, що відбулися в Москві на Чистих ставках і на Тріумфальній площі, а в Санкт-Петербурзі біля Гостинного двору. 5 і 6 грудня тисячі людей мітингували проти сфальсифікованих, на їхню думку, підсумків парламентських виборів 4 грудня.

Заклики прийти на ці акції розповсюджувалися в інтернеті: зокрема, у блогосфері і соціальних мережах.

"Зареєструйся під реальним ім'ям, повідом справжню адресу - і спілкуйся. Якщо ти - чесна, законослухняна людина, навіщо ховатися? Нагадаю, цензури в Інтернеті немає, і за критику управління" К "нікого розшукувати і заарештовувати не буде", - сказав Олексій Мошков .

У серпні цього року міністр внутрішніх справ Росії Рашид Нургалієв повідомив, що інтернет, зокрема, провокує зростання екстремістських настроїв у суспільстві.

За даними глави МВС, у Росії налічується близько 7,5 тисяч екстремістських сайтів, діяльність яких необхідно обмежити.

Напередодні у Вільнюсі завершилося дводенне засідання ради ОБСЄ, на якому Росія заблокувала прийняття "Декларації про фундаментальні свободи в цифровому столітті", до якого закликали США і низка інших країн.

"Пропозиція наштовхнулася на опір Росії і країн, які вважають інтернет небезпечним для свого політичного устрою", - пише журналіст New York Times Стівен Лі Майєрс.

Проект декларації підтримали більш ніж половина з 56 членів ОБСЄ, в тому числі Канада і велика частина європейських держав.

"Ми повинні визнати, що права, якими люди користуються в кіберпросторі, заслуговують захисту в тій же мірі, як і права людини в реальному просторі", - сказала держсекретар США Гілларі Клінтон.

У підсумку учасникам засідання ОБСЄ не вдалося прийняти запропоновану Декларацію саме через позицію Росії. Про це, резюмуючи підсумки роботи, сказав посол США в Литві Йан Келлі.

"На жаль, це рішення навіть не обговорювалося в підготовчому комітеті, ніякої дискусії про гарантії безпеки журналістів також не було - і все через заперечення однієї держави", - наводить слова посла Франс Прес.

За даними "Коммерсанта", спочатку Росію не влаштовувала преамбула до документа, в якій "мало не в кожному абзаці" йшлося про необхідність дотримання в інтернеті прав людини та фундаментальних свобод.

Росія також наполягала на внесенні в документ фрази про необхідність дотримання принципу невтручання у внутрішні справи держав і визнання їхнього суверенітету над національними сегментами інтернету. Але проти цієї пропозиції різко виступили США.