Вчені вперше виявили свідоцтва альтруїзму у щурів

Звичайні лабораторні щури виявилися справжніми альтруїстами - вони звільняють полонених товаришів із замкненої клітки, не отримуючи нічого натомість, і діляться з ними шматочком шоколаду, за допомогою якого вчені намагалися відвернути їх увагу від приятелів, які перебувають в "тюремному ув'язненні".

Про це повідомляється в статті, опублікованій в журналі Science.

"Це перше свідчення на користь існування співпереживання і взаємовиручки серед щурів. На сьогоднішній день існує безліч теорій, які стверджують, що людина не є єдиною істотою, яка вміє співчувати оточуючим. Справедливість цих теорій вже доведена для приматів, а тепер - і для гризунів" , - пояснив один з учасників дослідницької групи Джин Дісіті із Чиказького університету (США).

Група вчених під керівництвом Інбала Бен-Амі Бартала із Чиказького університету (США) знайшла почуття співпереживання у щурів за допомогою нескладного експерименту з двома тваринами і "в'язницею" для них.

Бен-Амі Бартал і його колеги виготовили невелику клітку з циліндричної пластикової посудини і дещо важкої кришки, що прилягала до неї. Щури могли відкрити клітку тільки зовні, піднявши в певній точці кришку і скинувши її.

У ході експерименту вчені поміщали цю "одиночну камеру" у вольєр з двома щурами, які жили разом досить довгий час. Психологи ловили одного з гризунів і садили його в клітку, після чого спостерігали за поведінкою його товариша на волі.

Всупереч очікуванням вчених, вільний щур не завмер і не став безладно бігати, як зазвичай діють гризуни при нападах страху.

У перші кілька днів тварина безуспішно досліджувала клітку, але так і не змогла її відкрити. На п'ятий день вільний гризун знайшов правильну точку на кришці клітки і зміг звільнити товариша.

Через тиждень підопічні психологів повністю освоїли мистецтво "втечі з тюрми" - вони відмикали клітку практично відразу після того, як дослідники зникали з поля зору гризунів.

З іншого боку, тварина не проявляла інтересу до клітки, якщо всередині було порожньо або там містилася ганчірна лялька, схожа на дорослого щура.

Вчені ускладнили завдання - вони встановили у вольєрі додаткову перегородку, яка дозволяла незамкненому щуру відкрити двері "камери", але при цьому гризуни опинялися в різних відсіках. Таким чином, автори статті перевірили, чи немає прихованої вигоди в безкорисливому вчинку тварини (адже можливо, що вільний щур розцінював спілкування зі звільненим товаришем по клітці як своєрідну нагороду, яка може принести йому користь у майбутньому).

Однак підопічні Бен-Амі Бартала і його колег продовжували звільняти своїх товаришів, незважаючи на те, що не могли зустрітися з ними "на волі".

Потім учені додали у вольєр ще одну клітку, куди вони поклали кілька шматочків шоколаду. Як правило, пацюки спочатку звільняли полоненого компаньйона, і лише потім відмикали другу клітку і ділилися здобиччю з товаришем.

"Ми не муштрували наших щурів. Вони самі навчалися відчиняти двері через якусь внутрішню мотивацію. Ми не показували їм, як відмикати двері, і відчинити їх було дуже складно - тим не менше, вони постійно намагалися звільнити свого напарника, і, в підсумку, їм це вдалося. На це у них не було жодних причин, крім як бажання допомогти своїм товаришам вийти зі стресової ситуації", - зауважує Бен-Амі Бартал.

Нагадаємо, в листопаді минулого року повідомлялося, що вчені виявили в організмі людини ген альтруїзму.