Увійшовши до євразійського газового простору, Україна не отримає доступу до ГТС Росії - експерт
На противагу лібералізації європейського газового ринку Росія активно почала будувати власний - євразійський - газовий простір, юридичним втіленням якого є підписана 9 грудня 2010 року угода про правила доступу до послуг природних монополій у сфері транспортування газу, пише адвокат, юрист-міжнародник Максим Алінов у своїй статті для ZN.UA.
На його думку, на Банковій і Грушевського варто уважно вивчити положення цієї угоди, оскільки вони дають повне уявлення про те, на яких принципах будується євразійський газовий простір. Зокрема, угода прямо передбачає, що доступ до газотранспортних систем держав - учасниць ЄЕП не надається для транспортування газу, який походить з держав, що не є учасниками ЄЕП, а також для транспортування газу за межі ЄЕП і через його кордони.
Ці положення означають, що, навіть увійшовши у євразійський газовий простір, Україна не отримає доступ до ГТС Росії для транспортування туркменського газу (навіть якщо він буде призначатися тільки для споживачів України) або для транспортування будь-якого газу (наприклад того ж туркменського або казахського) з метою поставки до країн ЄС для реалізації на європейському газовому ринку, відзначає юрист.
За словами Алінова, договір також передбачає, що суб'єкти господарювання держав - учасниць ЄЕП отримають доступ до їхніх газотранспортних систем на рівних умовах, включаючи тарифи, з виробниками газу, які не є власниками газотранспортної мережі країни, територією якої транспортується газ.
Це означає, що Газпром як власник газотранспортної мережі Росії отримає преференційний тариф на транспортування газу найбільшою в Європі російською газотранспортною системою. У практичній же площині це дозволить Газпрому встановлювати дискримінаційні для інших суб'єктів господарювання тарифи на транспортування газу через ГТС Росії, зазначає Алінов.
Таким чином, аналіз угоди від 9 грудня 2010 року показує: євразійський газовий простір, що формується Росією, спрямований на збереження за Газпромом ексклюзивного права на постачання в Європу середньоазіатського газу, на обмеження можливості виходу на найбільш комерційно привабливий ринок ЄС інших, крім Газпрому, компаній з держав - учасників ЄЕП і, в кінцевому підсумку, на збільшення прибутків Газпрому за рахунок консервації його монопольного становища і переходу на торгівлю газом між державами - членами ЄЕП практично за європейськими ринковими цінами, заявляє юрист.
Виходячи з цього, вважає Алінов, не буде перебільшенням стверджувати, що євразійський газовий простір є антиподом європейського газового ринку, побудованого на вільній конкуренції між його учасниками і на набагато більш вільному і недискримінаційному доступі зацікавлених газових компаній до газотранспортних мереж.
Як повідомлялося, 1 грудня Європейський парламент прийняв резолюцію, в якій висловився за можливе надання Україні допомоги при проведенні переговорів щодо умов постачання газу з Російської Федерації для забезпечення відповідності торгівлі європейським стандартам.