Преса Британії: Путін, протести і телебачення

Огляд британської преси за 14 грудня 2011 року.

В огляді британських газет:
За повідомленням Independent, коли в суботу ввечері мешканці Росії ввімкнули свої телевізори, то побачили щось незвичайне.

У країні, яка давно звикла до того, що випуски новин докладно повідомляють про сьогоднішні досягнення правлячого тандему, один репортаж виглядав досить дивно.

У ньому не було ні слова про те, що президент Дмитро Медведєв був присутній на відкритті якоїсь лікарні, або зустрівся з іноземним гостем. Ні слова про надлюдські подвиги прем'єр-міністра Володимира Путіна.

Натомість у випуск новин була включена новина про те, що в Москві відбувся масовий мітинг, на який прийшли понад 50 тисяч осіб, які вимагали перевиборів.

Щось в Росії змінилося, пише газета.

Минулого понеділка, через добу після виборів в Думу, тисячі людей вийшли на акцію протесту. Тоді лідери опозиції були заарештовані, а телебачення не сказало про демонстрацію ні слова. На наступний день більш як 500 осіб було затримано на черговій демонстрації протесту - і знову телебачення цей факт проігнорувало.

Замість цього на Першому каналі були показані тінейджери, котрі пританцьовували і вигукували "Путін", які зібралися на мітинг, організований прихильниками влади, продовжує видання.

Відтоді, як після приходу Путіна до влади телеканал НТВ було забрано в його власника і віддано в руки Газпрому, новини на російському телебаченні стали стерильними, пише Independent.

Глави телеканалів проводять регулярні наради з Кремлем, і всім відомо про існування неофіційних "чорних списків" людей, яких до телебачення підпускати неможливо. Критику Путіна також заборонено.

Як же тоді пояснити той факт, що контрольовані державою телеканали раптом повідомили про суботні мітинги? - запитують британські журналісти. Схоже на те, що Кремль зрозумів, що він повинен брати до уваги зміну суспільного настрою, стверджує Independent.

Тим не менше, продовжує газета, хоча репортажі на державних телеканалах були несподівано збалансованими, ні один не показав плакати з критикою Путіна. Не всі, але багато учасників мітингу викрикували "Путін, йди!". Цього телевізійні новини теж не показали.

Independent також повідомляє, що серед виступаючих на мітингу в Москві був один з найвідоміших російських журналістів Леонід Парфьонов. Він закликав росіян взяти ситуацію в руки і вимагати змін на телебаченні, щоб воно перестало бути "зомбоящиком" з репортажами північнокорейського стилю.

Times повідомляє про те, що бізнесмен Алішер Усманов звільнив директора належного йому ЗАТ "Коммерсант-Холдинг" Андрія Галієва і головного редактора журналу "Коммерсант-Власть" Максима Ковальського.

На обкладинці останнього видання "Коммерсант-Власть" відображений голосуючий на виборах Володимир Путін на тлі підзаголовка "победа единовбросов".

Рішення Усманова про звільнення було зроблено саме в той момент, коли Кремль все чутливіше реагує на критику, пише газета.

Очікується, що в четвер Володимир Путін висловить свою точку зору з цього питання під час свого щорічного спілкування з виборцями в прямому телевізійному ефірі.

Times при цьому згадує публікацію все того ж "Коммерсанта", який повідомляє про рішення фонду "Общественное мнение" припинити публікацію у вільному доступі інформації про рейтинг Путіна.

Financial Times тим часом пише, що Михайло Прохоров, котрий висуває свою кандидатуру в президенти Росії, запропонував Усманову купити в нього "Коммерсант".

Газета зазначає, що досі медійна імперія Усманова вважалася бастіоном незалежної журналістики в Росії. Але газета цитує неназваного провідного журналіста "Коммерсанта", який стверджує, що зараз на видання чинять все більший і більший тиск.

Guardian в своїй редакційній статті пише, що Верховний комісар ООН з прав людини вдруге за останні чотири місяці закликав Раду Безпеки залучити до розгляду подій в Сирії Міжнародний кримінальний суд у Гаазі.

За даними комісара, з початку повстання в Сирії від рук сил безпеки загинули понад п'ять тисяч осіб, і становище в країні стало неприйнятним.

Представники Сирії, зі свого боку, звинувачують комісара ООН в упередженості.

Водночас, правозахисна організація Human Rights Watch у четвер опублікує доповідь, в якій буде названо імена 74 офіцерів сірійської армії, які віддавали накази своїм підлеглим відкривати вогонь по беззбройних демонстрантах.

Але, продовжує газета, важливо не тільки, що відбувається в Сирії зараз, а чим цей конфлікт може закінчитися.

Росія і Китай досі твердо виступають проти резолюції Ради Безпеки, яка засуджує Сирію, оскільки, з їх точки зору, подібна резолюція щодо Лівії призвела до зміни режиму в цій країні.

Росія пішла ще далі і скерувала до Сирії партію крилатих ракет, а також спрямувала кілька військових кораблів до її узбережжя, щоб запобігти можливій блокаді, пише Guardian.

Росію підтримує і Ірак. Іракський прем'єр-міністр Нурі Малікі попередив про небезпеку міжрелігійного конфлікту в Сирії.

Але міжрелігійні відносини в цій країні вже і так стали напруженими. І не важливо, розпалюється ця напруженість режимом Башара Асада, або ж самим населенням.

Наприклад, в місті Хомс зіткнення спочатку відбувалися між місцевим населенням, яке вимагає громадянських свобод з одного боку, і силами безпеки з іншого.

Зараз конфлікт переріс у сутички між алавітами і сунітами.

Тоді як міжнародна спільнота обговорює питання санкцій, сама Сирія скочується не стільки до лівійського сценарію 2011 року, скільки до сценарію іракського 2006 року, пише Guardian.

Independent повідомляє про секретну доповідь Пентагону, згідно з якою виведення іноземних військ з Афганістану лише допоможе противнику і зведе нанівець вже досягнуті успіхи.

За словами авторів доповіді, виведення більшої частини військ коаліції має відбутися не раніше, ніж наприкінці 2014 року.

Газета нагадує, що і на президента США Барака Обаму, і на прем'єр-міністра Великобританії Девіда Кемерона чиниться серйозний політичний тиск для того, щоб війська якнайшвидше повернулися з Афганістану додому.

У доповіді говориться, що в Афганістан необхідно скерувати ще як мінімум дві тисячі військових, здатних надати значну допомогу афганській армії.

Занадто поспішне виведення військ призведе до того, що повстанці знову займуть втрачену ними територію, вважають автори документа.

Аналітики Пентагону дійшли висновку, що навіть при прискоренні навчання афганської армії і поліції, ті не зможуть забезпечити безпеку в країні як мінімум до кінця 2014 року.

Саме тому Пентагон вважає, що, по-перше, до Афганістану необхідно спрямувати ще 2 тис. військовослужбовців, по-друге, що виводити війська коаліції з Афганістану треба не раніше, ніж через два роки. І по-третє, що до оголошення остаточної дати виведення військ необхідно стежити за мінливою політичною ситуацією в Афганістані і сусідньому Пакистані, пише Independent.

Огляд підготував Борис Максимов, bbcrussian.com